37. Резервний капітал — сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал в АТ створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поновлення резервного капіталу передбачається установчими документами, здійснюється за рахунок чистого прибутку та не може бути меншим 5 процентів його загальної вартості.

Для обліку резервного капіталу у Плані рахунків призначений пасивний рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом рахунка відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає залишок резервів на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами, джерелами їх утворення та напрямком використання.

Здійснення відрахувань від прибутку на створення (поповнення) резервного капіталу відображається в обліку записом:

Д-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

К-т 43 «Резервний капітал».

Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний звітний період.

38. Інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (далі — ОЗ та ТМЦ відповідно) проводиться з метою виявлення на відповідну дату фактичної наявності ОЗ та ТМЦ, звіряння одержаних даних із даними бухобліку. Як готуватися до інвентаризації, які строки та порядок її проведення, як відобразити в обліку результати інвентаризації: лишки та недостачі — та як визначити розмір збитків і відповідальність, читайте далі.

Строки проведення інвентаризації

Інвентаризацію ОЗ і ТМЦ проводять усі підприємства незалежно від форм власності на підставі наказу керівника підприємства, складеного у довільній формі1:

1) не раніше 1 жовтня перед складанням річної бухгалтерської звітності, для:

— виявлення фактичної наявності ОЗ і ТМЦ;

— встановлення лишків або недостачі ОЗ і ТМЦ шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

— виявлення ОЗ, які частково втратили свою первісну якість і які не придатні для використання;

— перевірки дотримання правил утримання та експлуатації ОЗ;

— перевірки реальної вартості зарахованих на баланс ОЗ і ТМЦ;

— виявлення об’єктів, не придатних для експлуатації у майбутньому;

— виявлення об’єктів, що зазнали відновлення, реконструкції, розширення або переобладнання і внаслідок цього змінили основне своє призначення (об’єкти вносять до інвентаризаційного опису під назвою, що відповідає новому призначенню);

2) Протягом року, відповідно до п. 3 Інструкції №69.

Розписка та інвентаризаційний опис

До початку інвентаризації ОЗ і ТМЦ на вимогу робочої інвентаризаційної комісії матеріально відповідальна особа складає звіт на дату проведення інвентаризації та дає розписку2, яка включається до заголовної частини інвентаризаційного опису, із зазначенням, що всі цінності, які перебувають на її відповідальному зберіганні, оприбутковані повністю або належним чином списані у видаток. Голова комісії перевіряє звіт, підписує кожен документ із зазначенням дати та передає до бухгалтерії. Фактична наявність ОЗ та ТМЦ фіксується в інвентаризаційному описі, який складається у двох примірниках, виправлення та підчищення у них не допускаються. Якщо виправлення все-таки зроблені, то зверху робиться правильний запис та завіряється підписами членів комісії. У ньому зазначається найменування, кількість, сорт, вид, номенклатурний номер ТМЦ або інвентарний номер3 ОЗ, первісна вартість, суми зносу та суми лишків, строк корисного використання тощо.

1 Зразок наказу див. у «ДК» №13/2006

2 Аналогічний зразок розписки та акта про результати інвентаризації див. у «ДК» №13/2006

3 Про це читайте у «ДК» №29/2006

Початок інвентаризації

Комісія у затвердженому наказом складі починає інвентаризацію:

1) ОЗ — з перевірки наявності як власних ОЗ, які безпосередньо є на підприємстві, так і ОЗ, зданих (отриманих) в оренду (прокат) або на відповідальне зберігання;

2) ТМЦ — з переважування, обмірювання, підрахунку в порядку розміщення цінностей у приміщенні. Якщо ТМЦ зберігаються у різних приміщеннях, інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання для перевірки цінностей, після чого вхід до приміщення опечатується.

Також комісія перевіряє документи.

Результати інвентаризації

Результати інвентаризації (лишки і недостачі, тобто розбіжності між даними бухобліку та фактичною наявністю) комісія відображає в Акті, який складається у двох примірниках та затверджується керівником підприємства. Інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення від відповідальних осіб, за якими встановлюють причини і характер розбіжностей.

На підставі акта інвентаризації та інвентаризаційного опису складають порівняльну відомість, яка застосовується для відображення результатів інвентаризації ТМЦ та ОЗ, що обліковуються на підприємстві.

Виявлені результати інвентаризації повинні бути врегульовані протягом 10 днів після закінчення інвентаризації. При врегулюванні інвентаризаційних різниць щодо ТМЦ можна провести взаємозалік надлишків і недостач. Такий взаємозалік можна здійснити у межах однієї товарної групи або однойменних ТМЦ у рівній кількості, за умови що надлишки й недостачі — в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи за один і той самий інвентаризаційний період. Остаточні результати інвентаризації визначають після проведення взаємозаліку лишків і недостач ТМЦ, а потім відображають у бухобліку підприємства у тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію.

Списання нестач

Виявлену недостачу відшкодовує винна особа, добровільно чи на підставі рішення суду. Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до п. 2 Порядку №116 за балансовою вартістю цих цінностей (за мінусом амортвідрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х

Іінф. + ПДВ + Азб] х 2 ,

де Рз — розмір збитків, грн;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн;

А — амортизаційні відрахування, грн;

Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір ПДВ, грн;

Азб — розмір акцизного збору, грн;

2 — коефіцієнт, який застосовується при розрахунку збитків у випадку недостачі цінностей.

Звертаємо увагу, що різниця між сумою відшкодування нанесених збитків і балансовою вартістю відсутніх товарів підлягає обов’язковому перерахуванню до бюджету.

Недостачу ОЗ підприємство відображає у звітному періоді відповідно до пп. 8.4.8 — 8.4.9 Закону про прибуток.

У підприємства податкове зобов’язання з ПДВ не виникає, якщо об’єкт ОЗ ліквідується внаслідок зруйнування, знищення, викрадення та інших обставин (п. 4.9 Закону про ПДВ).

У такій ситуації сума компенсації, отримана від винної особи, не підлягає обкладенню ПДВ, оскільки немає об’єкта оподаткування — зруйнування, знищення чи викрадення ОЗ не відповідає визначенню «поставка товарів». Незважаючи на це податкові органи наполягають на збільшенні податкового зобов’язання (див. лист ДПАУ від 23.06.99 р. №9075/7/16-1220-15), тому підприємство має визначитися, чи готове воно до відстоювання своїх інтересів.

Приклад 1 Під час інвентаризації ОЗ виявлено недостачу принтера. Первісна вартість у бухобліку становить 1200 грн, балансова вартість у податковому обліку — 700 грн, у бухгалтерському — 800 грн, амортизація — 350 грн. Загальний індекс інфляції — 100,2% (умовно). Винною у нестачі є матеріально відповідальна особа, яка погодилася компенсувати розмір завданої шкоди — внести гроші до каси підприємства. Розмір збитку згідно з Порядком №116 становить:

Рз = [(1200 — 350) х 100,2% + 200 + 0] х 2 = 2103,40 грн.

Бухгалтерський та податковий облік наведено в таблиці 1 на с. 28.

Якщо ж винну особу не встановлено, то бухгалтерський облік матиме такий вигляд, як показано у таблиці 2.

Відображення у бухгалтерському та податковому обліку недостач ТМЦ показано у таблиці 5 на с. 30.

Облік надлишків

Сума виявлених надлишків об’єктів ОЗ і ТМЦ включається до складу валових доходів на підставі пп. 4.1.6 Закону про податок на прибуток — як безоплатно отримані.

Приклад 2 Під час інвентаризації виявлено шафу, виготовлену власними силами підприємства, яка не перебувала на обліку. Факт виготовлення не підтверджено документально, але матеріально відповідальна особа дала пояснення щодо виготовлення шафи підприємством. За результатами оцінки встановлено її первісну вартість у розмірі 900 грн та визначено суму зносу — 100 грн. Бухгалтерський та податковий облік наведено у таблиці 3.

Приклад 3 Надлишки виникли внаслідок допущення бухгалтерської помилки. Виявлено стіл, який не введено в експлуатацію, вартістю 520 грн. Сума зносу за фактичний період експлуатації — 20 грн. Бухгалтерський та податковий облік наведено у таблиці 4.

Бухгалтерський та податковий облік ТМЦ у зв’язку з виявленням надлишків розглянуто у таблиці 5 на с. 30.

Відповідальність

Керівник зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та неухильне виконання всіма працівниками підприємства, причетними до обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку документів i відомостей.

Головний бухгалтер, своєю чергою, забезпечує контроль і відображення на рахунках бухгалтерського обліку всiх господарських операцій, надання оперативної інформації, складання i подання у встановлені терміни бухгалтерської звітності з метою виявлення і мобілізації внутрігосподарських резервів та здійснює разом з іншими працівниками економічний аналіз діяльності підприємства.

Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації, невжиття заходів для відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат і крадіжок, відповідно до ст. 1642 КпАП, тягнуть за собою накладення штрафу: