32. Під поняттям "забезпечення" відповідно до п(с)бо 11 "Зобов'язання" слід розуміти зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.

Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

♦ виплату відпусток працівникам;

♦ додаткове пенсійне забезпечення;

♦ виконання гарантійних зобов'язань;

♦ реструктуризацію;

♦ виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Відповідно до П(С)БО 26 "Виплати працівникам" інші довгострокові

виплати працівникам визнаються зобов'язанням через створення на дату балансу забезпечення в сумі теперішньої вартості цього зобов'язання на дату балансу за вирахуванням справедливої вартості на дату балансу активів програми, якими буде погашене це зобов'язання.

Відповідно до галузевих методологічних рекомендацій з планування, калькулювання й обліку собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства окремих галузей економіки можуть також створити й інші додаткові резерви на:

♦ виплату у будівництві премій за введення об'єктів в експлуатацію;

♦ покриття майбутніх витрат з ремонту предметів прокату;

♦ покриття виробничих витрат з підготовчих робіт у зв'язку з сезонним характером виробництва;

♦ будівництво тимчасових (нетитульних) споруд;

♦ списання товарів в розмірах норм природного убутку;

♦ гарантійний ремонт реалізованої продукції (робіт, послуг);

♦ покриття передбачених витрат, пов'язаних із скороченням виробництва, консервацією виробничих потужностей і виплатою вихідних доплат звільненим працівникам;

♦ покриття витрат, пов'язаних із консервацією й утриманням машин і механізмів сезонного використання;

♦ покриття витрат із перебазування підрозділів підприємства, а також машин і механізмів.

Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Суми створених забезпечень визнаються витратами. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу.

Як правило, забезпечення, зобов'язання за якими передбачено погашати грошовими коштами, відображаються за сумою зобов'язання. Якщо забезпечення передбачено погашати шляхом передачі виробничих запасів, то сума забезпечення визначається в оцінці таких запасів згідно з обліковою політикою підприємства. Суми створених забезпечень можуть використовуватися лише для погашення тих витрат, для яких вони були створені, тобто забезпечення має чітко цільовий характер.

33. Резерв сумнівних боргів — це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості.

Методи нарахування резерву сумнівних боргів[ред. код]

В зв'язку з тим, що сьогодні спеціалісти комунальних підприємств не мають достатнього практичного досвіду застосування методики розрахунку сум безнадійної заборгованості, рекомендуємо опиратися на підходи до обчислення резерву сумнівних боргів, визначені в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 14 «Оренда», П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» та інших нормативних документах, які регламентують бухгалтерський облік дебіторської заборгованості.

Згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003 р., яким було внесено зміни і доповнення до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» величина сумнівних боргів визначається:

виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;

на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Для розрахунку резерву сумнівних боргів використовується облікова бухгалтерська інформація по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» про суми поточної та безнадійної дебіторської заборгованості. До аналізу, оцінки поточної дебіторської заборгованості з метою групування її за строками непогашення та розрахунку резерву сумнівних боргів залучаються декілька служб підприємства: в першу чергу, абонентський, юридичний відділ, бухгалтерія та планово-економічний відділ. Управлінським рішенням обирається метод розрахунку резерву сумнівних боргів. Відповідно до п.9 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» цей розрахунок може здійснюватися, виходячи з оцінки платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Метод визначення резерву, виходячи з оцінки платоспроможності окремих дебіторів, передбачає, що підприємство буде аналізувати стан дебіторської заборгованості окремо по кожному абоненту. Якщо дебітор протягом тривалого періоду (наприклад, більше року) не сплачував за послуги, то підприємство може прийняти рішення про включення частини його поточної дебіторської заборгованості до резерву сумнівних боргів.

Підходи до визначення величини резерву сумнівних боргів можуть обиратися в межах однієї групи споживачів. Диференційований метод оцінки та нарахування резерву може застосовуватися окремо по кожній групі, наприклад:

по госпрозрахункових підприємствах — оцінюється платоспроможність окремих дебіторів в залежності від терміну відсутності оплат за спожиті послуги;

по бюджетних організаціях і установах — при відсутності боргу більше року резерв не нараховується. Підприємство контролює рівень поточних бюджетних зобов'язань та визначає їх величину для своєчасного погашення;

по населенню — переважно застосовують метод класифікації дебіторської заборгованості.

Незалежно від обраного методу на підприємствах ведеться аналітичний облік дебіторської заборгованості по кожному споживачу, дебіторська заборгованість якого (або її частина) включена в резерв сумнівних боргів. Не рекомендовано застосовувати підхід, коли при наявності нарахованого резерву сумнівних боргів на практиці списувалася безнадійна дебіторська заборгованість в звітному році не за рахунок резерву, а шляхом списання на поточні витрати по даті їх виникнення (тобто резерв створено, але не використовується). Цей підхід порушує методичні засади бухгалтерського обліку, доцільність створення резерву і економічну логіку.

Незалежно від вибору методу розрахунку резерву, підприємство самостійно (на власний розсуд) класифікує дебіторську заборгованість за строками непогашення. Класифікація за термінами непогашення може бути більше чи менше детальною в залежності від оцінки конкретної ситуації, що склалася. Ця інформація є обов'язковою для розкриття у Примітках до річної фінансової звітності підприємства (форма № 5).

35. Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні терміну погашення протягом 12 місяців з дати балансу.

Ця частина довгострокового боргу кваліфікується як короткострокова заборгованість, оскільки вона буде погашатися за рахунок поточних активів. Наприклад, заборгованість підприємства в сумі 60000 грн підлягає погашенню частинами протягом 5 років. Сума, що підлягає сплаті у поточному році, складає 12000 грн.

Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" має такі субрахунки:

611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунка 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

На субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.

На субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

Дебет рахунка 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями вступає в кореспонденцію з кредитом рахунків: 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 " Розрахунки з різними дебіторами", 60 "Короткострокові позики", 62 "Короткострокові векселі видані".

Кредит рахунка 61 вступає в кореспонденцію з дебетом рахунків: 50 "Довгострокові позики видані", 51 "Довгострокові векселі видані", 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди", 55 "Інші довгострокові зобов'язання". Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

36. Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) поточного та минулих років є власним джерелом активів підприємства і мають всі ознаки фондів. На суму збитків загальна сума власного капіталу підприємства зменшується. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків) ведеться на рахунку 44.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом — збитки та використання прибутку.

На субрахунку 441 “Прибуток нерозподілений” відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 “Непокриті збитки” відображаються непокриті збитки, їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулі звітні періоди (роки), що виявлені в поточному році, згідно з П(с)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” відображається кореспонденцією рахунка 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об’єктів класів 1—6.

Постановами Кабінету Міністрів України щорічно затверджується норматив відрахування господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є частка держави, до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами щоквартальної та річної фінансово-господарської діяльності. На 2007 рік норматив було встановлено на рівні 15 % від чистого прибутку, для державних підприємств. Для інших підприємств, їх об’єднань та дочірніх підприємств, у статутному капіталі яких є частка, нормативи відрахувань частини прибутку встановлює Фонд державного майна.

Прибуток, який береться для розрахунків, визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Перерахування частини прибутку до бюджету здійснюються щоквартально у строки сплати податку на прибуток (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу). Такі нарахування і перерахування частини прибутку до бюджету прирівнюються до виплати дивідендів.