
- •Програма курсу
- •Тема 2. Переробка яєць домашньої птиці
- •Зміст заняття
- •1. Кількість відбору пакувальних одиниць
- •2. Кількість яєць, що відбирається для дослідження
- •3.Характеристика категорій харчових яєць за масою
- •4. Показники якості яєць (за дсту 5028:2008)
- •5. Умовні позначення на харчових яйцях
- •6. Умови та тривалість зберігання яєць
- •7.Характеристика дефектів та вад яєць
- •8. Характеристика морожених яєчних продуктів
- •9. Характеристика сухих яєчних продуктів
- •Виконати самостійно:
- •10. Результати встановлення категорій яєць
- •11. Результати досліджень якості сирих яєць
- •12. Шкала дегустаційної оцінки яєць (варених круто)
- •13. Результати дегустаційної оцінки варених яєць
- •14.Результати органолептичної оцінки
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 3. Переробка продукції бджільництва Лабораторна робота 2. Оцінка якості меду та продуктів бджільництва (4 години)
- •Зміст заняття
- •Органолептичні методи контролю
- •15.Органолептичні показники меду натурального згідно зі стандартом дсту 4497:2005 „ Мед натуральний"
- •16. Фізико-хімічні показниками меду натурального згідно зі стандартом дсту 4497:2005 „ Мед натуральний"
- •17. Таблиця к.Віндіша для визначення сухого залишку у розчині меду (1:2)
- •18.Таблиця для визначенні масової частки води
- •19. Визначення діастазного числа
- •20.Органолептичні та фізико-хімічні показникам воску
- •21.Органолептичні та фізико-хімічні показники маточного молочка
- •22. Вимоги до прополісу (гост 28886-90 "Прополис")
- •23. Органолептичні та фізико-хімічні показники пилка квіткового
- •24. Органолептичні та фізико-хімічні показники перги
- •Виконати самостійно:
- •25. Результати органолептичної оцінки різних проб меду
- •26. Результати лабораторної оцінки різних проб меду
- •27. Результати оцінки якості воску
- •28. Результати оцінки якості продуктів бджільництва
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 4. Технологія охолодження та соління риби Лабораторна робота 3. Оцінка якості рибної сировини (4 години).
- •Зміст заняття
- •29.Органолептичні показники живої риби
- •Виконати самостійно:
- •30. Органолептичні показники якості риби
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 5. Технологія рибних продуктів Лабораторна робота 4. Вивчення документації, складання технологічних схем виробництва рибної продукції та технохімічний контроль (2 години)
- •Зміст заняття
- •Виконати самостійно:
- •Питання для самоперевірки.
- •Список рекомендованої літератури
Органолептичні методи контролю
Колір, кристалізацію меду та наявність ознак бродіння визначають візуально при денному освітленні в стакані прозорого скла, об'ємом не менше, ніж 100 см в кожній відібраній пакувальні одиниці.
Ознаками бродіння вважають активне утворення піни на поверхні або в масі меду, газовиділення, наявність специфічного запаху та присмаку.
Смак меду визначають смакуючи кілька грамів меду. Мед повільно роздавлюють між язиком та піднебінням. Послідовно проводять дві дегустації меду.
Аромат меду. Наважку меду (30-40) г вміщують в скляну бюксу або стакан, щільно закривають кришкою і нагрівають на водяній бані за температури до 45 °С 10 хвилин. Кришку відкривають, наближають склянку до ніздрів, повільно вдихаючи над нею повітря 2-3 рази. Повторне визначення проводять на іншій пробі меду.
Консистенція меду. Дня визначення консистенції шпатель занурюють в мед за температури 20°С, піднімають його та оцінюють характер стікання меду:
- рідка консистенція - на шпателі залишається невелика кількість меду, який швидко стікає дрібними краплями;
15.Органолептичні показники меду натурального згідно зі стандартом дсту 4497:2005 „ Мед натуральний"
Показники |
Характеристика меду квіткового |
Колір |
Безкольоровий, білий, світло-жовтий, жовтий, темно-жовтий, темний з різними відтінками |
Аромат |
Специфічний, приємний, слабкий, сильний, ніжний, без сторонніх запахів |
Смак |
Солодкий, ніжний, приємний, терпкий, подразнює слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків |
Консистенція |
Рідка, в’язка, дуже в’язка, щільна |
Кристалізація |
Від дрібнозернистої до крупнозернистої |
Ознаки бродіння |
Не допускається |
Механічні домішки |
Не допускається |
- в'язка консистенція - на шпателі залишається значна кількість меду, який стікає великими, видовженими краплями;
- дуже в'язка - на шпателі залишається значна кількість меду, який при стіканні утворює довгі смужки;
- щільна - шпатель занурюється в мед під тиском.
Механічні домішки: а)50 г меду розчиняють повністю в 50 мл теплої дистильованої води,розчин переливають в циліндр і визначають ступінь забруднення продукту. Видимі механічні домішки осідають на дно циліндру або спливають на поверхню.
б)Металеву сітку кладуть на хімічний стакан, накладають на неї 50 г меду та вміщують стакан в сушильну шафу за температури 60 °С. Мед повинен повністю стекти в стакан.
Визначення масової частку води та встановлення натуральності меду.
Приготування розчинів меду. Для кількісних біохімічних досліджень готують 0,25-10 % розчини меду в перерахунку на сухі речовини.
Кількість розчину меду заданої концентрації в перерахунку на сухі речовини ( Х, мл ) визначають за формулою
Х = МВ / С ,
де М - маса наважки меду , г;
В - кількість сухих речовин у меді, %;
С - задана концентрація меду , %.
Кількість води для приготування розчину меду заданої концентрації ( Х1 , см3) розраховують за формулою
Х1 = Х - М ,
де Х - кількість розчину меду заданої концентрації в перерахунку на сухі речовини, мл.;
М - маса наважки меду , м.
Наприклад, при наважці меду масою 6 г і вмісті води 20 % потрібно приготувати 10 % розчин. У даному меді сухих речовин буде 80% ( 100 - 20 = 80). Загальна кількість 10 % розчину на зазначеній наважці меду вийде ( 6 • 80 ) / 10 = 48 мл. Щоб приготувати 10 %розчин меду з наважки 6 г потрібно 42 мл води ( 48 - 6 = 42).