- •41 Функції контролю
- •50. Організація диференційованого навчання молодших школярів ( за кн..Логачевською с.О. « Дійти до кожного учня « )
- •44. Критерії та рівні навчальних дсягнень учнів початкових класів
- •45. Навчальна екскурсія
- •48. Особливості проведення уроків в клсі- комплекті
- •49. Особливості проведення індивідуальних занять ,організації навчальної роботи в групах продовженого дня, гурткової роботи з учнями.
- •49. Гурткова робота
- •2.Методологічна основа дидактики.
- •3.Сутність процесу навчання.
- •4.Викладання як діяльність учителя. Учіння як діяльність учнів.
- •5.Суперечності процесу навчання. Основна суперечність процесу навчання.
- •6.Закономірності навчального процесу.
- •7.Функції процесу навчання.
- •8.Навчально-розвивальний потенціал освітнього середовища.
- •9.Мотиви навчання молодших школярів.Шляхи формування пізнавального інтересу школярів.
- •1. За стійкістю пізнавального інтересу:
- •2. За спрямованістю пізнавального інтересу:
- •3. За рівнем дієвості інтересів:
- •4. За обсягом пізнавального інтересу:
- •10.Основні ланки процесу засвоєння знань.
- •16.Сутність і структура умінь вчителя.
- •17.Загальне поняття про зміст освіти.Теорія формальної і матеріальної освіти.
- •19.Державний стандарт початкової загальної освіти.
- •20.Види освіти.
- •21.Навчальний план школи ,його характеристика.
- •22.Навчальна програма:зміст ,поняття,структура ,принципи побудови ,вимоги до навчальних програм.
- •23.Шкільні підручники ,посібники ,їх характеристика,вимоги до підручників.
- •24.Шляхи реформування змісту початкової освіти.
- •25.Поняття про методи ,прийоми ,засоби навчання .Основні підходи класифікації методів навчання.
- •26.Характеристика словесних методів навчання.
- •27.Наочні методи навчання
- •30. Самостійна робота учнів як метод навчання
- •31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •32.Проблемне навчання. Шляхи створення проблемних ситуацій у початкових класах
- •33.Поняття про форми організації навчальної діяльності та історія їх розвитку
- •34.Програмоване навчання
- •35.Урок – основна форма організації навчання. Типологія уроків
- •36. Дидактичні особливості інтегрованих уроків. Нестандартні уроки
- •37.Особливості уроків з шестирічними першокласниками.
- •38.Характеристика основних етапів комбінованого уроку
- •39.Підготовка вчителя до уроку.Загальні вимоги до уроку.
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •40.Суть і види контролю.
9.Мотиви навчання молодших школярів.Шляхи формування пізнавального інтересу школярів.
Мотив навчання (від фр. motif — рухаю) — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність. Мотивами можуть бути потреби й інтереси, прагнення й емоції, установки й ідеали. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і ефективність навчальної діяльності.
Можна виділити кілька груп мотивів.
1. Соціальні, які мають широкий спектр свого вияву. Передусім це прагнення особистості шляхом навчання утвердити свій соціальний статус — у суспільстві, в певному соціальному колективі (родині, класі та ін.).
2. Спонукальні: пов'язані із впливом на свідомість школяра певних чинників — вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та ін.
3. Пізнавальні: виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання та його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою її життєдіяльності. Тому формування в учнів пізнавальних мотивів — це провідний фактор успішності пізнання, бо через нього реалізуються природні потреби людини.
4. Професійно-ціннісні: відображають прагнення людини отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері діяльності. Ці мотиви вступають у дію на етапі вибору професії і безпосереднього здобуття професійної освіти.
5. Меркантильні: пов'язані з безпосередньою матеріальною вигодою, корисливістю особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини.
Кожен педагог, дбаючи про ефективність навчальної діяльності вихованців, спільно з їхніми батьками має цілеспрямовано працювати над формуванням у них дієвих мотивів.
Навчальна мотивація – це загальна назва для процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного засвоєння змісту освіти, яка залежить від рівня сформованості мотивації учіння школярів.
Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини
Класифікація пізнавальних інтересів за різними критеріями
1. За стійкістю пізнавального інтересу:
Ситуативний інтерес - епізодичне переживання, коли в дитини ще немає стійкого інтересу до предмета, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер.
Стійкий інтерес - перетворення епізодичного переживання у емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, яке спонукає учнів прагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на уроці, але й у вільний час.
Інтерес-ставлення - емоційно-пізнавальна спрямованість особистості, яка під впливом пізнавального інтересу поступово змінює сенс життя дитини. Цей інтерес є достатньо глибоким. Він закріплюється не тільки відповідною навчальною діяльністю, але спостерігається й у пізнавальній активності поза межами навчального процесу.