18. Система судів загальної юрисдикції

Суди загальної юрисдикції – це система незалежних і безсторонніх органів влади , які здійснюють через суддів цих судів правосуддя шляхом цивільного, адміністративного, кримінального, господарського судочинства в порядку встановленому Конституцією України, законами та н.п.а.

Система судів загальної юрисдикції – це впорядкована і структурована відповідно до Конституції і законів України, сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України , яка ґрунтується на засадах ( принципи) територіальності, спеціалізації та інстанційності та забезпечення здійснення правосуддя в Україні.

Стаття 17. Система судів загальної юрисдикції

1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

{Положення частини першої статті 17 щодо побудови системи судів загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження, територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2011 від 12.07.2011}

2. Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

єдиними засадами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

19. Утворення та ліквідація судів загальної юрисдикції

Стаття 19. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції

1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

{Положення частини першої статті 19 щодо права Президента України ліквідовувати суди загальної юрисдикції, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 7-рп/2011 від 21.06.2011}

2. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

{Положення частини другої статті 19 щодо побудови системи судів загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження, територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2011 від 12.07.2011}

3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою.

4. Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

{Положення частини четвертої статті 19 щодо наділення Державної судової адміністрації України повноваженням визначати кількість суддів у суді, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2011 від 21.06.2011}

Стаття 20. Порядок призначення суддів на адміністративні посади

1. Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. У Верховному Суді України адміністративною посадою також вважається посада Першого заступника Голови Верховного Суду України.

{Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

2. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначаються на посади строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів, які працюють у відповідному суді.

Суддя, призначений на адміністративну посаду у порядку, визначеному цією статтею, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд.

Секретарі палат апеляційних та вищих спеціалізованих судів призначаються на посаду та звільняються з посади рішенням зборів суддів відповідної палати відповідного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів відповідної палати.

{Частина друга статті 20 в редакції Закону № 1188-VII від 08.04.2014}

3. Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому цим Законом.

{Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

4. Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається.

5. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.

6. Звільнення судді з адміністративної посади з підстав, встановлених законом, не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду, закінчення строку повноважень судді, досягнення суддею 64-річного віку, а також складення повноважень на адміністративній посаді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді з моменту настання однієї із зазначених обставин.

{Частина шоста статті 20 в редакції Закону № 1188-VII від 08.04.2014}

1. Пропозиція голови відповідного вищого спеціалізованого суду

2. Подання Міністра Юстиції

3. Президент України

4. Указ про утворення або ліквідацію судів загальної юрисдикції

5. Кількість судів визначених в Україні

6. Пропозиція голови Вищого спец. суду

7. Пропозиція до Міністра Юстиції

8. Державна судова адміністрація України