Біоценоз та його структура. Ланцюги живлення.

Біоцено́з— сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними факторами середовища.

Просторову структуру біоценозу може характеризувати вертикальна ярусність. Вертикальна ярусність у рослин визначається тим, як високо над землею та чи інша рослина виносить свої фотосинтезуючі частини (тіньолюбна рослина чи світлолюбна):

-Деревний ярус

-Чагарниковий ярус

-Чагарниково-трав'яний ярус

-Мохово-лишайниковий ярус

Вертикальну ярусність у тварин можна розглянути на прикладі комах (можлива так само ярусність птахів, наприклад, один і той же вид птахів може проживати на різних ярусах однієї рослини):

-Геобії (мешканці грунтів)

-Герпетобіі (мешканці поверхневого шару)

-Бріобіі (мешканці мохів)

-Філлобіі (мешканці травостою)

-Аеробії (мешканці вищих ярусів)

Горизонтальна структурованість спільноти (мозаїчність, неоднорідність) може визначатися низкою декількох факторів:

-Абіогенна мозаїчність (визначається факторами неживої природи: органічні речовини, неорганічні речовини, кліматичні фактори)

-Фітогенні фактори (рослинними організмами, зокрема — едіфікаторамии — лишайники)

-Еолові-фітогенні чинники (мозаїчність викликана як абіотичними факторами так і фітогенними)

-Біогенні чинники (мозаїчність викликана в першу чергу риючими тваринами)

Харчови́й, або трофі́чний ланцюжо́к — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси і енергії в екосистемі. Так, наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, які служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.

Значення та загальна характеристика обміну речовин. Пластичний та енергетичний обмін.

О́бмін речови́н— сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (, що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм— реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.

У кожній живій клітині здійснюється величезна кількість хімічних реакцій. Всі вони відбуваються організовано і упорядковано. Кожна реакція відбувається у конкретно визначеному місці і за участю ферментів – каталізаторів, які розміщені на мембранах мітохондрій та ЕПС.

Пласти́чний о́бмін— сукупність біохімічних ферментативних процесів синтезу біоорганічних сполук.

Енергети́чний о́бмін організмів здійснюється у три послідовних етапи:

а) підготовчий;

б) безкисневий;

в) кисневий;

Підготовчий етап здійснюється у цитоплазмі клітин одноклітинних організмів та у шлунково-кишковому тракті багатоклітинних організмів. Молекули білків, жирів, вуглеводів розщеплюються за участю ферментів на простіші сполуки: білки на амінокислоти, вуглеводи на моносахариди і т. д. Енергія розсіюється у вигляді теплоти.

Безкисневий етап — ферментативне розщеплення простих органічних сполук у клітинах.

Кисневий етап здійснюється на мембранах мітохондрій. Важливе місце в аеробному енергетичному обміні належить циклу Кребса. Внаслідок таких перетворень відтворюється щавлевооцтова кислота, яка знов реагує з піровиноградною і цикл знов повторюється. У кожному циклі Кребса утворюється одна молекула АТФ. Крім того, в ході біохімічних реакцій циклу від органічних кислот відщеплюються атоми Гідрогену. Ці атоми відновлюють певні сполуки.