5.2.Надання першої допомоги

Загальні положення

1. Головні умови успіху при наданні першої допомоги - швидкість дії, винахідливість і вміння подає допомогу. У кожній зміні повинні бути виділені та навчені спеціальні особи для надання першої допомоги постраждалим, на яких покладається також відповідальність за стан шафок першої допомоги. Допомога, яка надається не фахівцями, є допомогою до лікаря, а не замість лікаря і повинна обмежуватися лише такими видами:

-тимчасовою зупинкою кровотечі;

-перев'язкою рани;

-мобілізацією перелому (нерухома пов'язка);

-оживляючими заходами (штучне дихання, масаж серця); -перенесенням потерпілого.

Рекомендується забезпечити підприємство апаратом для штучного дихання з набором інструментів для розкриття рота, витягування і утримання мови і т. д., а також носилками для перенесення потерпілих.

2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

2.1. Дотик до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м'язів, внаслідок чого постраждалий сам не може звільнитися від дії електричного струму. Якщо потерпілий залишається в зіткненні з струмоведучими частинами, необхідно насамперед швидко звільнити його від дії електричного струму. Першою дією повинно бути швидке вимкнення тієї частини електроустановки, до якої торкається потерпілий. Якщо відключити досить швидко не можна, необхідно вжити заходів до відділення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому необхідно пам'ятати, що без застосування належних заходів обережності доторкатися до людини, що знаходиться під струмом небезпечно для життя. Заходи першої допомоги залежать від стану, в якому знаходиться постраждалий після звільнення його від струму:

-якщо постраждалий у свідомості, але до цього був у непритомному стані або тривалий час знаходився під струмом, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або терміново доставити в лікарню;

-при відсутності свідомості, але зберігся диханні, потерпілого треба покласти зручно і можливо рівніше, розпустити і розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, бризкати потерпілого водою, розтирати і зігрівати тіло до приходу лікаря;

-якщо потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судорожно, з всхлипыванием) і дихання поступово погіршується, необхідно до прибуття лікаря робити штучне дихання.

Ні в якому разі не слід закопувати потерпілого в землю, так як це не тільки марно, але й шкідливо.

3. Перша допомога при пораненні

3.1. Кожна рана легко може бути забруднена мікроорганізмами, що знаходяться на ранящем предметі, на шкірі потерпілого, а також на руках надає допомогу, на брудному перев'язувальному матеріалі і т. д. щоб уникнути зараження правцем особливе значення слід приділяти ран, забруднених землею. Термінове звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджає це захворювання. Для того, щоб уникнути засмічення рани під час перев'язки, надає першу допомогу при пораненні, повинен чисто (з милом) вимити руки, а якщо з якихось причин зробити це неможливо, слід пальці змастити настойкою йоду. Доторкатися до рани навіть вимитими руками не допускається.

При наданні першої допомоги необхідно суворо дотримуватися наступних правил:

-не можна промивати рану водою або будь-якими лікарськими розчинами, засипати порошками і прикривати мазями - все це перешкоджає загоєнню рани і викликає тим самим подальше нагноєння рани;

-не можна видаляти з рани пісок, землю і т. д., так як при цьому можна ще глибше втерти в рану і, таким чином, легше викликати її зараження;

-не можна видаляти з рани згустки крові, так як цим можна викликати сильну кровотечу;

-не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.

Для надання першої допомоги при пораненні слід розкрити наявний у шафці (сумці) першої допомоги індивідуальний пакет, накласти міститься в ньому стерильний перев'язочний матеріал на рану і зав'язати її бинтом. Індивідуальний пакет слід роздруковувати так, щоб не стосуватися руками тієї частини пов'язки, що повинна бути накладена безпосередньо на рану. Якщо індивідуального пакету чому-небудь, не буде, то для перев'язки слід використовувати чисту (якщо можливо свежевыглаженный) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. п. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель йоду щоб одержати пляму розміром більше рани, а потім накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

4. Перша допомога при кровотечах

4.1. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

-підняти поранену кінцівку вверх;

-криваву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин;

-якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи шматок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

-при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою;

-при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах

5.1. При переломах і вивихах основне завдання першої допомоги - дати пошкодженої частини тіла саме зручне і спокійне положення. Це правило є обов'язковим не тільки для усунення больових відчуттів, але і для попередження ряду додаткових ушкоджень навколишніх тканин. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою бинта або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрюваному переломі хребта необхідно потерпілого обережно покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям вниз, стежачи при цьому, щоб тулуб його не перегибалось уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні і рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути її рушником під час видиху. При наявності впевненості, що потерпілий отримав лише забій, а не перелом або вивих, до місця удару слід прикласти холодний предмет (сніг, лід, ганчірку, змочену холодною водою) і щільно забинтувати забите місце.

6. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами 6.1. При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промивати струменем води протягом 15-20 хвилин, а потім ушкоджену кислотою поверхню обмити 5 % розчином питної соди, а обпечене лугом 3 %-ним розчином борної кислоти або 3 % розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити рясним струменем води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2 % розчином питної соди, а при уражень очей лугом - 2 % розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскання 3 % розчином оцтової кислоти або 2 % розчином борної кислоти при опіках кислотою - 50 % розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 % розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3 % розчином оцтової кислоти.

7. Надання першої допомоги при теплових опіках 7.1. При опіку вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою і ні в якому разі не можна відкривати утворилися бульбашки та перев'язувати опіки бинтом. При опіку 1 ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіку 2 ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % розчином марганцівки або 5 % розчином таніну. При опіку 3 ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

8. Перша долікарська допомога при ураженні фреоном або аміаком 8.1. При отруєнні парами аміаку або фреону потерпілий повинен бути виведений на свіже повітря або в чисте тепле приміщення. При необхідності негайно застосовувати штучне дихання. Необхідно звільнити потерпілого від сковуючих подих одягу, змінити забруднений одяг і надати йому повний спокій. Провести інгаляцію теплою парою, що містить 1-2 % розчину лимонної кислоти (з чайника через паперову трубку). Давати пити міцний солодкий чай, кава, лимонад або 3 % розчин молочної кислоти. Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30-45 хвилин, зігрівання потерпілого (обкласти грілками). У разі глибокого сну і можливого зниження больової чутливості слід дотримуватися обережності, щоб не викликати опіків. При наявності явища подразнення необхідно полоскання носа, глотки 2 % розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілого, він повинен бути направлений до лікаря. У випадку явищ задухи, кашлю потерпілий повинен транспортуватися в лежачому положенні. При попаданні аміаку або фреону в очі необхідно провести рясне промивання очей струменем чистої води. Потім слід, до огляду лікарем, одягнути темні захисні окуляри. Не забинтовувати очі і не накладати на них пов'язку. При попаданні на шкіру аміаку, що викликає опік, або фреону, що викликає обмороження, необхідно спершу спрямувати на уражену поверхню потужний струмінь чистої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу воду (35-40°С) на 5-10 хвилин, або в разі поразки більшій поверхні тіла, зробити загальну ванну. Після ванни осушити шкіру прикладанням добре всмоктує воду рушником (розтирання неприпустимо). Накласти на ушкоджену ділянку шкіри мазевую пов'язку або змазати його маззю Вишневського, або пеніциліновою маззю. При відсутності мазі використовувати вершкове (несолоне) масло або олію.