Принцип заборони застосування сили або загрози силою

Покладає на суб’єкти МП зобов'язання:

1. утримуватися від застосування сили (прямої чи опосередкованої);

2. утримуватися від загрози силою;

3. утримуватися від будь-яких дій, які є проявом сили з метою примусити іншу державу відмовитися від повного здійснення її суверенних прав;

4. відмовитися від актів репресії з допомогою сили;

5) відмовитися від сили або загрози силою як засобу врегулювання спорів тощо.

Правомірне застосування сили згідно зі статутом ООН:

1) застосування збройної сили з метою самооборони (ст. 51);

2) застосування збройної сили за рішенням Ради Безпеки на випадок загрози миру, порушення миру або акту агресії (ст. 39 і 42).

Самооборона – держава-жертва агресії чи інша держава на прохання неї

Принцип поширюється не лише на безпосередні дії чи їх погрозу, а й на пропаганду таких дій.).

Принцип суверенної рівності держав

Склався і розвивався на основі 2 нормативно-правових начал: поваги суверенітету всіх держав і їх рівноправності у міжнародних відносинах. Оформилися в середині XX століття оформилися як один принцип міжнародного права.

Принцип забезпечує:

1. право кожної держави на юридичну рівність;

2. право на територіальну цілісність;

3. право на свободу і політичну незалежність;

4. право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи;

5. право встановлювати свої закони і адміністративні правила;

6. право визначати і здійснювати на власний розсуд свої відносини з іншими державами у відповідності з міжнародним правом;

7) право змінювати кордони згідно міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю;

8. право належати чи не належати до міжнародних організацій;

9. право бути чи не бути учасником двосторонніх або багатосторонніх міжнародних угод;

10. право бути чи не бути учасником союзних договорів;

11. право на нейтралітет.

Зазначений принцип покладає на держав певні обов'язки:

1. поважати правосуб'єктність інших держав;

2. виконувати повністю і добросовісно свої міжнародні зобов'язання;

3. жити в мирі з іншими державами;

4. не нав'язувати групових правил поведінки іншим державам та ін.

Функціонально забезпечує:

а) оптимальне співвідношення їх прав і обов'язків;

б) статус держав, як суб'єктів міжнародного права;

в) засади правомірного прийняття рішень;

г)основні начала правового регулювання міждержавних відносин.

Принцип невтручання

Покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання:

1. утримуватися від безпосереднього втручання;

2. опосередковано не втручатися у внутрішні справи інших держав;

3. уникати як індивідуального, так і колективного втручання;

4) утримуватися від втручання як у внутрішні, так і зовнішні справи, що входять до внутрішньої компетенції держави;

5. утримуватися від збройного втручання;

6. утримуватися від загрози збройного втручання;

7) утримуватися від будь-якого воєнного, політичного, економічного або іншого примусу з метою примусити іншу державу поступати на свою користь за рахунок її суверенних прав;

8. утримуватися від надання допомоги підривній терористичній діяльності;

заборона організації чи сприяння, допомоги або допуску збройної чи іншої діяльності, спрямованої на повалення, зміну державного устрою іншої держави