- •1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
- •2. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії
- •3. Співвідношення філософії, науки і релігії
- •4. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
- •5. Основні риси античної філософії
- •6. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії
- •7. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження
- •8. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу
- •9. Класична німецька філософія
- •10. Екзистещіалізм: загальна характеристика
- •11. Сучасна зарубіжна філософська антропологія
- •12. Філософський зміст проблеми буття і основні форми буття
- •II. Буття речей, процесів
- •III. Буття соціальне
- •13. Категорія "матерія" в історико-філософському процесі. Категорії "рух" і "розвиток" у філософії.
- •14. Простір і час як форми існування світу
- •15. Діалектика та її альтернативи
- •16. Закони діалектики
- •17. Проблеми пізнання і проблеми істини у філософії
- •18. Єдність чуттєвого і раціонального пізнання
- •19. Походження людини, як філософська проблема
- •20. Особистість як продукт культурного розвитку
- •21. Проблема свідомості у філософії. Свідомість і самосвідомість.
- •22. Сутність і структура суспільної свідомості, її форми
- •23. Філософський аналіз суспільства
- •24. Культура як предмет філософського осмислення
- •25. Проблема цінностей у філософії
- •26. Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду історії
- •27. Майбутнє і проблеми його прогнозування
- •28.Ідейні здобутки г.Сковороди, видатного представника філософії українського Просвітництва.
- •29. Вплив Києво-Могилянської академія на розвиток філософії українського та інших слов’янських народів.
- •30. Українська філософія як культурно-історичний феномен
- •31. Агностицизм
- •32. Аксіологія
- •33.Антропологізм
- •36. Гуманізм
- •37. Детермінізм
- •38. Екзистенціалізм
- •39. Ідеалізм
- •41. Культура
- •42. Матеріалізм
- •43. Матерія
- •44. Мислення
- •45. Парадокс
- •46. Простір
- •47. Рефлексія
- •48. Поняття «свідомість»
- •49. Світогляд
- •50. Свобода
- •52. Субстанція
- •53. Трансцендентальне
- •54. Універсум
- •55. Феномен
- •56. Поняття «філософія»
- •57.Поняття цивілізація
- •58. Поняття цінність
- •59. Поняття буття
- •60. Космополітизм
59. Поняття буття
Буття — 1) найзагальніша визначеність речей, з якої розпочинається процес пізнання (Гегель) Перш ніж визначати, яка річ, відбувається констатація її буття, 2) найзагальніша властивість всього сущого (і матеріальні речі та ідеї, і цінності мають буття й об'єднуються людиною в єдиний світ), 3) буття як об'єктивне існування на противагу фантому, ілюзії. Великі соціальні групи (мікросоціальні спільноти) — довготривалі, ста лі спільноти людей, що існують у масштабах усього суспільства.
Буття — це реально існуюча стабільна, самостійна, об’єктивна, вічна, безмежна субстанція, що містить у собі все суще матеріального й духовного світу (матерія і дух перебувають у стані єдності, але водночас вони є протилежними за своєю сутністю). В основі категорії буття лежить ідея, що реально існуючий світ розвивається в просторі й часі й має внутрішню причину, джерело руху в самому собі. Тому буття не є незмінним, нерухомим, безформним, а завжди має певну структуру, у ньому можна виокремити такі відносно самостійні форми:
1. Буття природного, яке поділяється на буття: а) «першої природи» — сукупність природних умов існування людського суспільства; б) «другої природи» — буття предметів та явищ, створених людиною в процесі перетворення першої природи.
2. Буття людини — це реальне існування людини, яке також має два аспекти: а) існування людини як частини природи; б) існування людини як суспільної істоти (у суспільних відносинах, активній трудовій діяльності).
3. Буття духовного (ідеального) — існування духовного як самостійної реальності у вигляді індивідуалізованого духовного буття й об’єктивізованого (позаіндивідуального) духовного буття. Це буття охоплює сферу свідомого та несвідомого, є тотожним поняттю свідомості (мисленню) індивіда. Існує як духовний світ окремої людини у вигляді переживань, ідей, думок, ціннісних орієнтацій, переконань, вражень тощо.
4. Буття соціального – система суспільних процесів, що віддзеркалює буття людини у суспільстві та буття самого суспільства.
60. Космополітизм
Космополітизм — вчення, в основу якого покладено заклик відмовитися від національного суверенітету національних традицій і культури задля абстрактного поняття вселюдської культури і традицій.