37. Детермінізм

Детермінізм (лат determinans — той, що визначає, обмежує) — пояснення явищ на основі причинної зумовленості. Принцип детермінізму є провідним у науці та матеріалістичній філософії.

Детермінізм називають вченням про те, що всі відбуваються в світі події, включаючи хід людського життя, визначені Богом (теологічний детермінізм, або вчення про приречення) або явищами природи (космологічний детермінізм) або спеціально людської волею (антропологічний-етичний детермінізм), для свободи якої, як і для відповідальності, не залишається місця. У такому світлі детермінізм може бути також визначений як тезу, що затверджує, що є тільки одне, точно заданий, можливе майбутнє. Детермінізм може перейти, при неповному тлумаченні, в фаталізм, а протилежністю детермінізму є індетермінізм

Детермінізм – загальнонаукове поняття та філософське вчення про причинність, закономірність, генетичний зв'язок, взаємодію та обумовленість всіх явищ та процесів, що відбуваються у світі. Протилежністю цього поняття виступає індетермінізм.

В принципі, будь-яка філософська чи наукова система є детерміністичною, однак вони розрізняються за своєю якістю. Сьогодні можна виділити два види детермінізму:

1.Детермінізм Лапласа (за прізвищем французького вченого П’єра-Сімона Лапласа (1749-1827)). Він виник як результат узагальнень механістичної картини світу, створеної Ньютоном. До специфічних рис лапласівського детермінізму відносяться наступні:

-ведення всього різноманіття зв'язків буття до причинно-наслідкових зв'язків. Тобто, детермінація (зв'язок явищ світу) зводиться до причинності;

- будь-яка причина діє з необхідністю.

- вердження, що будь-який наслідок породжується однією причиною - моноказуалізм;

- заперечення випадкових явищ і зв'язків в природі, випадковість – результат нашого незнання, а не об’єктивна властивість навколишнього світу.

-зв'язок між причиною і насідком жорсткий, неодмінний, безперервний, а, отже, можливо повністю передбачити його розвиток.

2. Неодетермінізм. Розвиток науки і філософії спростував лапласівський детермінізм як всезагальний. В явищах макросвіту він діє, як і класична механіка Ньютона, однак на рівні мікросвіту детермінація носить інший характер. Сьогодні можна говорити про якісно нове, діалектичне розуміння принципу детермінізму, істотно збагачене індетерміністськими ідеями сучасної науки (стохастичні процеси в термодинаміці, принцип невизначеності в квантовій механіці, непередбачуваний характер мутацій в біології тощо).

Детерміні́зм— філософське матеріалістичне вчення про загальну об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, зокрема волі.

Відповідно до різних галузей знань загальні принципи детермінізму спеціалізуються:

-фізичний детермінізм

-органічний детермінізм

-соціальний детермінізм тощо.

Принцип детермінізму лежить в основі діалектико-матеріалістичного вчення про активно-практичну сутність людини та її свободу.