5. Написання контрольної роботи

Після завершення підбору матеріалу та його систематизації можна приступити до написання контрольної роботи, тобто змістового наповнення її складових елементів.

Нерідко студенти заочної форми навчання під час виконання контрольної роботи вдаються до механічного переписування окремих розділів чи абзаців з підручників, монографій та статей, виданих з обраної теми. Такий підхід є неприпустимий. Контрольна робота – це максимально самостійна діяльність студента, в ході якої подаються спочатку наукові положення, думки різних дослідників щодо наукової теми, а потім наводяться висновки автора. Контрольна робота виконується українською мовою, інформаційно насичений матеріал подається в максимально прийнятній лаконічній формі, бажано своїми словами з використанням цитат. Це сприяє тому, що виконавець краще запам’ятовує матеріал, а виконання контрольної роботи перетворюється на ефективний спосіб накопичення знань та набуття первинних навичок науково-дослідницького пошуку.

Не слід перенасичувати контрольну роботу цитатами, надмірними статистичними даними, другорядними фактами та зайвими прикладами, які багаторазово підтверджують ті ж самі явища. Текст необхідно подавати чітко й послідовно, уникаючи граматичних помилок. Матеріал викладається відповідно до попередньо складеного плану.

Контрольна робота складається зі вступу, двох-трьох розділів, об’єднаних в основну частину, висновків і списку використаних джерел та літератури.

Першою складовою контрольної роботи є вступ.

5.1. Вступ (2-3 сторінки) повинен містити:

• обґрунтування актуальності теми;

• огляд джерел та літератури;

• мету і завдання контрольної роботи.

Намагаючись обґрунтувати актуальність обраної теми доцільно, насамперед, визначити її науково-історичну значимість, показати місце подій, що вивчаються у контексті загальних історичних процесів і закономірностей розвитку московської держави та її суспільства.

Деякі труднощі, як правило, виникають у процесі огляду джерел та літератури. Характеризуючи джерело, достатньо визначити час та місце його виникнення, повноту й достовірність одержаних відомостей, детальніше зупиняючись на найважливіших із них. Зазначимо, що на цьому етапі навчання вичерпного історіографічного огляду проблеми від виконавця не вимагається. Буде достатньо, якщо характеризуючи літературу з теми, студент розкриє її значення для виконання контрольної роботи.

Наприкінці «Вступу» визначається мета і завдання контрольної роботи, які формуються переважно на підставі назв теми та розділів, взятих із плану. Мета контрольної роботи – всебічне розкриття теми, а її завдання – своєрідний алгоритм досягнення мети. Кількість поставлених завдань, як правило, збігається з кількістю розділів основної частини контрольної роботи.

5.2. Основна частина – це найбільша за обсягом складова частина контрольної роботи, в якій розкривається зміст обраної теми. Достатньо виділити два-три розділи, які відповідають остаточно затвердженому плану. Кожний розділ повинен мати назву. Зміст окремого розділу повинен відповідати його назві й мати на меті реалізацію одного із поставлених у вступі дослідницьких завдань.

У процесі викладення матеріалу потрібно намагатися порівнювати й аналізувати факти, розглядаючи явища у тісному зв’язку із загальноісторичними умовами, в яких вони розвивалися. З цією метою доцільно давати загальну політичну і соціально-економічну характеристики періоду.

Кожну тезу слід підтверджувати необхідними аргументами та фактами, а наведені цитати, думки інших фахівців, цифрові дані обов’язково оформлювати як посилання. Увесь матеріал необхідно узагальнити і наприкінці зробити чіткі висновки, які стануть основою для написання висновків до всієї роботи.

5.3. Висновки (1-2 сторінки) – це останній розділ контрольної роботи, який містить загальні висновки, сформульовані на підставі викладеного в розділах фактичного матеріалу та його всебічного аналізу.

Висновки мають базуватися на матеріалах самої роботи, випливати із змісту її розділів і чітко відповідати поставленим завданням. Висновки можна наводити у вигляді окремих пунктів або звичайних абзаців без відповідної нумерації. Послідовність висновків, як правило, збігається із розділами основної частини роботи.

Розкрити обрану тему контрольної роботи означає на достатньому науковому рівні висвітлити історичні факти, навести необхідні дати, імена, терміни, визначення й оцінки історичних явищ, встановити зв’язок між ними, розкрити їх причини й наслідки та зробити необхідні загальні висновки.