
- •Перелік питань до підсумкового модуль-контролю (екзамену)
- •Наука хімія та її предмет. Роль хімії у науково-технічному прогресі.
- •Основні положення атомно-молекулярної теорії.
- •Фундаментальні закони хімії. Закони стехіометрії: закон сталості складу, закон кратних відношень.
- •Закони газового стану: закон об'ємних відношень, закон Авогадро.
- •Еквівалент. Закон еквівалентів. Використання стехіометричних законів для розрахунків.
- •Класифікація неорганічних сполук. Оксиди. Основні, кислотні, амфотерні оксиди. Хімічні властивості. Добування.
- •Основи. Кислотність основ. Розчинні і нерозчинні основи. Хімічні властивості. Добування.
- •Кислоти. Основність кислот. Оксигеновмісні, безоксигенові. Хімічні властивості. Добування.
- •Амфотерні гідроксиди.
- •Солі. Cередні, кислі, основні, подвійні солі. Хімічні властивості. Добування.
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних речовин.
- •Перші моделі будови атома (Томсона, Резерфорда).
- •Сучасні уявлення про будову атома.
- •Розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип Паулі. Правило Гунда.
- •Періодичний закон і періодична система д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.
- •Періодична система і електронні структури атомів.
- •Метали та неметали у періодичній системі.
- •Закономірності зміни властивостей елементів (радіус атомів, енергія іонізації, споріднення до електрона, електронегативність)
- •Основні характеристики хімічного зв'язку: Енергія, кратність і довжина зв'язку.
- •Ковалентний зв’язок. Поняття про валентність. Механізми утворення ковалентного зв'язку. Полярність, напрямленість ковалентного зв’язку.
- •Іонний зв’язок.
- •Водневий зв'язок. Природа й енергія водневого зв'язку. Вандерваальсова взаємодія молекул.
- •Металічний зв’язок.
- •Будова речовини. Фізичні властивості речовин атомної та молекулярної будови.
- •Атоми і молекули
- •Гомогенні і гетерогенні системи. Швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів. Закон дії мас.
- •Залежність швидкості реакції від температури. Правило Вант-Гоффа.
- •Рівняння Ареніуса. Енергія активації. Поняття про активований комплекс.
- •Поняття про каталіз. Каталізатори.
- •Хімічна рівновага. Рівновага в гомогенних реакціях, Константа рівноваги.
- •Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шателье. Чинники, що впливають на хімічну рівновагу.
- •Енергетика хімічних процесів. Поняття про внутрішню енергію. Перший закон термодинаміки. Закон Гесса. Стандартні ентальпії утворення. Стандартний тепловий ефект реакції.
- •Поняття про другий закон термодинаміки. Ентропія. Напрямок хімічного процесу.
- •Дисперсні системи. Розчини. Характеристика розчинів.
- •Способи вираження складу розчинів.
- •Фізичні властивості розчинів неелектролітів. Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Роль осмотичного тиску в життєдіяльності рослин і тварин.
- •Тиск пари над насиченим розчином, закон Рауля. Замерзання і кипіння розчинів.
- •Вода як електроліт. Іонний добуток води. Водневий показник (рН), його визначення.
- •Реакції обміну між електролітами. Гідроліз солей.
- •Окисно-відновні реакції. Ступінь окиснення. Типи окисно-відновних реакцій.
- •Електрохімічні властивості розчинів.
- •Основні положення координаційної теорії Вернера. Номенклатура комплексних сполук. Основні типи комплексних сполук (кс).
- •Природа хімічного зв'язку в кс. Ковалентні комплекси, їх будова та природа зв'язку з точки зору методу валентних зв'язків.
- •Гібридизація орбіталей при утворенні октаедричних, тетраедричних та квадратних комплексів.
- •Гідроген. Будова атома. Ізотопи. Положення в періодичній системі. Будова молекули водню. Фізичні та хімічні властивості. Знаходження в природі. Добування та використання.
- •Елементи VII-а групи
- •Елементи VI-а групи
- •Елементи V-а групи
Хімічна рівновага. Рівновага в гомогенних реакціях, Константа рівноваги.
Часто напрям реакції залежить від умов її проведення. Наприклад, за звичайних умов переважно відбувається реакція:
Однак при нагріванні до високої температури майже до тисячі градусів, починає переважати зворотна реакція розкладання кальцій карбонату:
Проте часто трапляється, що перебіг прямої і зворотної реакцій можливий за однакових умов. Зокрема, і наведена реакція при проміжних значеннях температури може відбуватися в обох напрямках.
Реакції, які при заданих умовах відбуваються як у прямому, так і у зворотному напрямках, називають оборотними.
При записі рівнянь таких реакцій замість знаку рівності використовують протилежно спрямовані стрілки:
В оборотних реакціях співвідношення кількостей реагентів і продуктів залежить від швидкостей прямої і зворотної реакцій. Якщо швидкість прямої реакції перевищує швидкість зворотної, то в одиницю часу утвориться більше продуктів, і реакція в основному йде зліва направо; якщо ж більша швидкість зворотної реакції, то утворяться головним чином вихідні речовини, і реакція протікає справа наліво.
Оборотні процеси дуже поширені. До них відносяться дисоціація води і слабких кислот, взаємодія водню із бромом, йодом і азотом.
Хімічна рівновага
Оборотні реакції ніколи не відбуваються до кінця. Розглянемо взаємодію водню з йодом з утворенням йодоводню. Нехай у початковий момент часу в посудині перебувають лише реагенти — водень та йод — і концентрації їх максимальні. Молекули Н2 і І2 починають взаємодіяти одна з одною — відбувається пряма реакція. Швидкість цієї реакції в початковий момент часу є максимальною і зменшується в міру того, як вихідні речовини витрачаються:
навпаки, зворотна реакція в початковий момент часу взагалі не відбувається, а зі зростанням концентрації продукту реакції — йодоводню — її швидкість збільшується. Нарешті, в якийсь момент часу швидкості прямої і зворотної реакцій стають рівними, а концентрації реагентів і продукту реакції перестають змінюватися із часом (такі концентрації називають рівноважними). Наступає хімічна рівновага. Хімічна рівновага — стан, при якому кількості всіх речовин, що беруть участь в оборотній реакції, не змінюються з часом.
У стані рівноваги виникає помилкове враження, начебто в системі нічого не відбувається. Насправді і пряма і зворотна реакції відбуваються одночасно і з однаковими швидкостями: скільки продуктів утворюється в одиницю часу в результаті прямої реакції, стільки ж і витрачається у зворотній. Хімічна рівновага має динамічний характер.
Динамічний характер рівноваги вам може проілюструвати простий приклад. Уявіть собі ріку, по якій проти течії пливе човен. Якщо швидкість човна дорівнює швидкості течії, виникає оманне відчуття, що човен не рухається — його положення щодо берегів буде незмінним.
Склад рівноважної суміші може бути різним залежно від умов. Якщо в суміші більше продуктів, ніж реагентів, то говорять, що рівновага зсунута вправо, у бік продуктів реакції. Якщо ж у суміші переважають реагенти, то вважають, що рівновага зсунута вліво.
Положення рівноваги не залежить від того, з якого боку до нього наближатися: з боку реагентів чи з боку продуктів реакції. Наприклад, рівноважна суміш, отримана нагріванням йодоводню до 450 °С, містить 76% йодоводню за об’ємом. Якщо ж до цієї температури нагріти суміш рівних кількостей водню і йоду, то в рівноважній суміші знову буде 76% йодоводню. Про це свідчить закон діючих мас, згідно з яким відношення добутку рівноважних концентрацій продуктів реакцій до добутку концентрацій реагентів у ступені їх стехіометричних коефіцієнтів є постійним і не залежить від концентрації речовин. Це відношення називають константою хімічної рівноваги. Так, наприклад, для рівноваги синтезу йодоводню математичний вираз для константи рівноваги виявляється наступним:
де квадратними дужками позначаються рівноважні концентрації відповідних речовин.