
- •Перелік питань до підсумкового модуль-контролю (екзамену)
- •Наука хімія та її предмет. Роль хімії у науково-технічному прогресі.
- •Основні положення атомно-молекулярної теорії.
- •Фундаментальні закони хімії. Закони стехіометрії: закон сталості складу, закон кратних відношень.
- •Закони газового стану: закон об'ємних відношень, закон Авогадро.
- •Еквівалент. Закон еквівалентів. Використання стехіометричних законів для розрахунків.
- •Класифікація неорганічних сполук. Оксиди. Основні, кислотні, амфотерні оксиди. Хімічні властивості. Добування.
- •Основи. Кислотність основ. Розчинні і нерозчинні основи. Хімічні властивості. Добування.
- •Кислоти. Основність кислот. Оксигеновмісні, безоксигенові. Хімічні властивості. Добування.
- •Амфотерні гідроксиди.
- •Солі. Cередні, кислі, основні, подвійні солі. Хімічні властивості. Добування.
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних речовин.
- •Перші моделі будови атома (Томсона, Резерфорда).
- •Сучасні уявлення про будову атома.
- •Розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип Паулі. Правило Гунда.
- •Періодичний закон і періодична система д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.
- •Періодична система і електронні структури атомів.
- •Метали та неметали у періодичній системі.
- •Закономірності зміни властивостей елементів (радіус атомів, енергія іонізації, споріднення до електрона, електронегативність)
- •Основні характеристики хімічного зв'язку: Енергія, кратність і довжина зв'язку.
- •Ковалентний зв’язок. Поняття про валентність. Механізми утворення ковалентного зв'язку. Полярність, напрямленість ковалентного зв’язку.
- •Іонний зв’язок.
- •Водневий зв'язок. Природа й енергія водневого зв'язку. Вандерваальсова взаємодія молекул.
- •Металічний зв’язок.
- •Будова речовини. Фізичні властивості речовин атомної та молекулярної будови.
- •Атоми і молекули
- •Гомогенні і гетерогенні системи. Швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів. Закон дії мас.
- •Залежність швидкості реакції від температури. Правило Вант-Гоффа.
- •Рівняння Ареніуса. Енергія активації. Поняття про активований комплекс.
- •Поняття про каталіз. Каталізатори.
- •Хімічна рівновага. Рівновага в гомогенних реакціях, Константа рівноваги.
- •Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шателье. Чинники, що впливають на хімічну рівновагу.
- •Енергетика хімічних процесів. Поняття про внутрішню енергію. Перший закон термодинаміки. Закон Гесса. Стандартні ентальпії утворення. Стандартний тепловий ефект реакції.
- •Поняття про другий закон термодинаміки. Ентропія. Напрямок хімічного процесу.
- •Дисперсні системи. Розчини. Характеристика розчинів.
- •Способи вираження складу розчинів.
- •Фізичні властивості розчинів неелектролітів. Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Роль осмотичного тиску в життєдіяльності рослин і тварин.
- •Тиск пари над насиченим розчином, закон Рауля. Замерзання і кипіння розчинів.
- •Вода як електроліт. Іонний добуток води. Водневий показник (рН), його визначення.
- •Реакції обміну між електролітами. Гідроліз солей.
- •Окисно-відновні реакції. Ступінь окиснення. Типи окисно-відновних реакцій.
- •Електрохімічні властивості розчинів.
- •Основні положення координаційної теорії Вернера. Номенклатура комплексних сполук. Основні типи комплексних сполук (кс).
- •Природа хімічного зв'язку в кс. Ковалентні комплекси, їх будова та природа зв'язку з точки зору методу валентних зв'язків.
- •Гібридизація орбіталей при утворенні октаедричних, тетраедричних та квадратних комплексів.
- •Гідроген. Будова атома. Ізотопи. Положення в періодичній системі. Будова молекули водню. Фізичні та хімічні властивості. Знаходження в природі. Добування та використання.
- •Елементи VII-а групи
- •Елементи VI-а групи
- •Елементи V-а групи
Будова речовини. Фізичні властивості речовин атомної та молекулярної будови.
Ще в далекій давнині, 2500 років тому, деякі вчені висловлювали припущення про будову речовини. Грецький учений Демокрит (460-370 до н.е.) уважав, що всі речовини складаються із дрібних часточок, У наукову теорію ця ідея перетворилася тільки в XVIII в. й одержала подальший розвиток в XIX в. Виникнення подань про будову речовинидозволилася не тільки пояснити багато явищ, але й пророчити, як вони будуть протікати в тих або інших умовах. З'явилася можливість впливати на проходження явищ.
Якщо ви заглянете в цукорницю або сільничку, то побачите, що цукор і сіль складаються з досить дрібних крупинок.
Без спеціальних апаратур нам не вдасться розрізнити, із чого складаються ці кристалики, але сучасній науці добре відомі методи, що дозволяють це зробити. Ці методи можна вподібнити дуже сильному мікроскопу. Якщо розглядати в такий " мікроскоп" кристалик солі або цукри все з більшим і більшим збільшенням, те, зрештою, ми виявимо що до складу цього кристалика входять дуже маленькі часточки кулястої форми. Звичайно їх називаютьатоми (хоча це не зовсім вірно, більше точна їхня назва - нукліди). Атоми входять до складу всіх навколишніх нас тіл і середовищ.
Атоми і молекули
Атоми - дуже маленькі частки, їхній розмір лежить у межах від одного до п'яти ангстрем . Один ангстрем - це 10-10 метра. Розмір кристалика цукру приблизно 1 мм, такий кристалик більше кожного із вхідних у його сполуку атомів приблизно в 10 мільйонів разів. Щоб краще уявити собі, наскільки маленькими часточками є атоми, розглянемо такий приклад: якщо яблуко збільшити до розмірів земної кулі, то атом, збільшений у стільки ж раз, стане розміром із середнє яблуко.
Незважаючи на настільки малі розміри, атоми являють собою досить складні частки.
Атом має в центрі ядро, розміри якого в багато разів менше розмірів самого атома.
Навколо ядра по орбітах рухаються електрони.
Майже вся маса атома сконцентрована в його ядрі.
Сумарний негативний заряд всіх електронів дорівнює сумарному позитивному заряду ядра атома й компенсує його.
Однієї з найважливіших особливостей атомів є їхня схильність з'єднуватися один з одним. Найчастіше при цьому утворяться молекули. Молекули - відособлені групи зв'язаних один з одним атомів.
Молекула може містити від двох до декількох сотень тисяч атомів. При цьому маленькі молекули (двохатомні, трехатомні...) можуть складатися й з однакових атомів, а більші, як правило, складаються з різних атомів. Тому що молекула складається з декількох атомів, і ці атоми зв'язані, молекула являє собою систему. У твердих і рідких тілах молекули зв'язані один з одним, а в газах - не зв'язані.
Зв'язку між атомами називаються хімічними зв'язками, а зв'язку між молекулами - межмолекулярними зв'язками.
Зв'язані між собою молекули утворять речовини. Речовини - те, із чого складаються фізичні тіла.
Речовини, що складаються з молекул, називаються молекулярними речовинами. Так, вода складається з молекул води, цукор - з молекул сахарози, а полієстр з молекул полієстру.
Крім цього, багато речовин складаються безпосередньо з атомів або інших часток і не містять у своїй сполуці молекул. Наприклад, не містять молекул алюміній, залізо, алмаз, скло, і вже розглянута поварена сіль. Такі речовини називаються немолекулярними.
Переважна більшість (95 - 97%) кристалів неорганічних сполук не має дискретних молекул у вузлах кристалічної решітки, наприклад, у твердій повареній солі відсутні окремі молекули хлориду натрію. На малюнку зображено,як утворюеться кристал сілі.
Молекулярна речовина - речовина, що складається з молекул.
Немолекулярна речовина- речовина, що складається не з молекул.
У немолекулярних речовинах атоми й інші хімічні частки, як й у молекулах, зв'язані між собою хімічними зв'язками. Розподіл речовин на молекулярна й немолекулярні - це класифікація речовин по типі будови.