- •Світогляд як форма освоєння світу
- •Структура світогляду
- •Історичні типи світогляду.
- •Філософія, коло її проблем та місце в системі культури
- •7. Антична онтологія та гносеологія
- •14. Філософія Нового часу. Створення механістичної картини світу.
- •16. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •20. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •2 2. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії в хіх-хх ст. Проблема нераціонального. Несвідоме і психоаналіз
- •24. Сучасна релігійна філософія та її різновиди
- •2 5. Проблема знання і мови в філософії хх ст. Основні типи її аналізу: неопозитивізм, структуралізм, герменевтика.
- •26. Джерела становлення і розвитку філософських ідей Києво-Руської доби.
- •30. Філософія серця: Сковорода, Куліш, Юркевич
- •39 Суспільна та індивідуальна свідомість. Проблема самосвідомості. Підсвідоме і несвідоме.
- •40. Пізнання як предмет філософського аналізу. Проблема пізнаваності світу. Суб`єкт, об`єкт і предмет пізнання
- •46. Біологічне і соціальне в людині. Сенс життя, смерті і безсмертя в духовному досвіді людства
- •49. Проблема періодизації історичного процесу.
- •50. Поняття соціальної структури. Основні підходи до структурування суспільства.
- •51. Індивіди і соціальні спільності як суб’єкти суспільного розвитку. Історичні спільності людей.
- •52. Людина як суб’єкт суспільно-історичного процесу. Особистість і народ. Роль особи в історії
- •53. Філософське осмислення культури: Основні концептуальні підходи.
- •54. Культура як соціальний феномен. Національне і загальнолюдське в культурі.
- •58. Ціннісний аспект проблеми: «людина - світ»
- •60. Ієрархія цінностей. Цінність та ідеал.
- •88. Поняття істини, її види, шляхи досягнення
- •28.Філософія просвітництва в Україні.Григорій Сковорода
- •17.Соціальна філософія Просвітництва у Франції
- •18.Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •8. Проблема суспільства і людини в античній філосоії
- •34. Прогрес і регрес. Рух і розвиток
- •36.Діалектика та її альтернативи
- •42. Поняття істини і її критерії
- •43. Наукове пізнання та його особливості. Методи і форми
- •45. Філософський аспект походження людини
- •47. Суспільство, основні підходи
- •55. Культура і цивілізація
- •57.Масова і елітарна культура
- •59. Цінності. Їх характеристика
- •64.Школа Платона
- •65. Все тече, все міняється
39 Суспільна та індивідуальна свідомість. Проблема самосвідомості. Підсвідоме і несвідоме.
Суспільна свідомість – це виражене в логічній, понятійній формі і закріплене в мові усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї сутності, свого місця у світі, ставлення до нього і до себе, можливостей його пізнання і перетворення. Свідомість як усвідомлення буття є, з однієї сторони, відображенням об’єктивною за своїм змістом, а з другої сторони – містить у собі моменти суб’єктивного ставлення людини до дійсності. Усвідомлення виступає як виявлення активного відношення людини до дійсності. Це відношення реалізується насамперед через практичне освоєння людиною навколишнього світу і є відображенням форм людської діяльності і створюваного цією діяльністю предметного світу олюдненої природи. Усвідомлення – це єдність знань і переживань, єдність об’єктивного змісту свідомості і його оцінки. Характер і спрямованість ставлення людини до умов свого буття зумовлюється насамперед характером і спрямованістю потреб і інтересів. Вони визначають характер і спрямованість ставлення людини до світу, і саме той кут зору, під яким людина сприймає його. Отже, суспільна свідомість виникає як результат залежності життєдіяльності людини від соціальних умов життя, як реалізація потреби в новому типі орієнтації. Тобто свідомість – це породження, продукт суспільного буття. Індивідуальна свідомість - це свідомість окремого індивіда, що відбиває його індивідуальне буття й через посередництво його в тій чи іншій мірі суспільне буття. Суспільна свідомість є сукупністю індивідуальних свідомості. Поряд з особливостями свідомості окремих індивідів воно несе в собі загальний зміст, притаманне всій масі індивідуальних свідомості.. І суспільна, й індивідуальна свідомість відображають суспільне буття людей. Суспільне буття і суспільна свідомість – це дві сторони життя суспільства, котрі знаходяться між собою у певному зв’язку і взаємодії. Суспільне буття – це сукупність усіх матеріальних відносин (суспільних, національних, групових, сімейних, індивідуальних), в основі яких знаходиться виробництво матеріальних благ, а також ті відносини, котрі складаються між людьми в процесі цього виробництва. Суспільна свідомість – це погляди, уявлення, ідеї, форми свідомості, котрі відображають суспільне буття і визначаються ним.
Самосвідо́мість рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі.Юність, вважається періодом підвищеної самосвідомості. Особа з хронічним нахилом щодо самосвідомості може бути соромливою або інтровертною. Переживаючи самосвідомість, людина усвідомлює навіть найменші зі своїх власних вчинків. Таке усвідомлення може порушити здатність особи виконувати складні вчинки. Наприклад, піаніст може «задихнутись», втратити впевненість, і навіть здатність виконання у момент коли він помічає публіку. Це є функцією психологічного феномену суспільного сприяння. Як самосвідомість в'яне людина може повернути здатність виконання «не гублячись» в надмірному самоусвідомленні
ПІДСВІДОМЕ психічні процеси, які пов’язані з свідомістю, але відбуваються під її порогом та впливають на її перебіг, а з відповідною зміною умов можуть переходити у сферу свідомого.Несвідоме — дія природжених інстинктивних потягів у психічному житті людини, що в свою чергу ще й біологічно детермінуються, забуваючи при цьому про соціальні та природні чинники в детермінації людської життєдіяльності. В психології усвідомлюється.Кілька основних класів проявів несвідомогоНеусвідомлювані мотиви, істинний смисл яких не усвідомлюється в силу їхньої соціальної неприйнятності або протиріччя з іншими мотивами\\поведінкові автоматизми і стереотипи, що діють у звичній ситуації, усвідомлення яких зайве в силу їх відпрацьованості\\Підпорогове сприйняття, яке в силу великого обсягу інформації не усвідомлюється.
