4. Спроби вирішення даної проблеми
Державна підтримка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні юридично закріплена на законодавчому рівні та забезпечується відповідними органами виконавчої влади. Законодавство України гарантує цілу низку пільг і допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки.
З метою подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, запобігання соціальному сирітству, створення умов для всебічного розвитку та виховання дітей затверджено Державну Програму подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010 роки.
Законодавчо визначені державні структури, на які покладено виконання функцій по дотриманню прав дітей в державі: Державний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, координує роботу регіональних та міських центрів служб для сім’ї, дітей та молоді; Служба у справах неповнолітніх; Департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх у складі Міністерства внутрішніх справ України; Міністерство сім’ї, молоді та спорту України координує роботу регіональних управлінь; Міністерство охорони здоров’я України здійснює контроль за станом здоров’я безпритульних дітей; Міністерство освіти та науки України реалізує контроль за дотриманням прав дітей на початкову освіту.
Успішно реалізовані проекти:
Проект 1 - Центр трансформації випускників інтернатних закладів з числа сиріт у відкритому суспільстві
Проект 2 - Розвиток сільського господарства в школах-інтернатах
Проект 3 - Соціальний проект "Книжка про мене"
Проект 4 - Комп'ютерні класи для вихованців сільських інтернатних закладів Тернопільської області.
Проекти ,які реалізуються зараз:
Обласна програма «Забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа соціальним житлом та створення для них соціальних гуртожитків на період до 2015 року»;
Гімнастичні зали для вихованців інтернатних закладів.
Суттєву допомогу державним структурам у роботі з дітьми вулиці надає діяльність громадських та інших недержавних організацій, а також підтримка з боку міжнародних організацій, які опікуються цією проблемою в Україні. Міжнародні організації ЮНІСЕФ, «Карітас», («європейський Рух», «Надія і житло для дітей», «Отчий дім», «Лікарі світу - СІЛА», Міжнародне товариство прав людини, а також зарубіжні благодійні організації «СОС-Кіндердорфінтернешнл» (Австрія), «Надії дітей» (Швеція), Німецько-Польсько-Українська Спілка Східної Європи реалізують та сприяють впровадженню проектів допомоги безпритульним та бездоглядним дітям в Україні.
Основною метою діяльності громадських організацій, які здійснюють підтримку «дітям вулиці», є всебічна підтримка дітей у кризових ситуаціях, надання соціально-психологічні реабілітації в недержавних притулках та центрах і психологічної реабілітації; надання житла, харчування, одягу; оздоровлення в літніх таборах. Серед таких організацій можна виділити групу організацій, які вивчають проблему безпритульності на інформаційно-аналітичному рівні, виконують соціологічні дослідження, опитування з метою пошуку ефективних практичних форм та методів роботи з цією категорією дітей та їхніми родичами. Однак, відсутність співробітництва з відповідними державними структурами на місцях та на національному рівні не сприяє організації ефективної підтримки «дітей вулиці».
Останнім часом помітну роль у вирішенні проблеми безпритульних неповнолітніх в Україні відіграють засоби масової інформації. Телевізійні програми «Дитяча пошукова служба», «Милосердя», що створені телерадіокомпанією «Надзвичайні новини», і програма «Без табу» не лише висвітлюють проблему, а й сприяють влаштуванню долі кожної конкретної дитини, яка опинилася в кризовій ситуації.
Незважаючи на роботу, що проводиться на державному та місцевому рівнях, взаємодію державних і громадських установ, це не вирішує проблему дитячої безпритульності та бездоглядності. Феномен «дітей вулиці» залишається гострою проблемою нашого сьогодення.