«Затверджую»

Зав. каф. СМБА, к.мед.н., проф.

О.В. Пєшкова ____________

Протокол № __ від «___» __________20__р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення практичного заняття № 10-11

з навчальної дисципліни «Загальна теорія здоров’я»

ТЕМА

Біологічні ритми людини

Навчальний потік

для студентів 2 курсу

галузь знань 0102 – Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

напрям підготовки 6.010203 Здоров’я людини

рівень підготовки бакалавр зі здоров’я людини

Навчальні та виховні цілі: ознайомити студентів із .біологічними ритмами людини

Навчальні питання і розподілення часу:

Вступ – 5 хв.

1. Біологічні ритми в живих системах – 15 хв.

2. Біологічні ритми як система адаптацій – 15 хв.

3. Класифікація ритмічних процесів – 15 хв.

4. Циркадний, або добовий біоритм – 15 хв.

5. Цикл сон/неспання як прояв циркадіанного ритму – 15 хв.

6. Тижневі біоритми – 15 хв.

7. Місячні біоритми – 15 хв.

8. Річні або сезонні біоритми – 15 хв.

9. Десинхроноз і можливості його профілактики – 15 хв.

10. Біоритми і здоров'я – 15 хв.

Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення

Слайди, презентація

Навчальна література

1. Ананьєва Т.Г. Валеологія: [навчальний посібник для студентів Вузів фізичної культури] / – Т.Г. Ананьєва, О.М. Авраменко. – Харків: ХДАФК, 2011. – 169 с.

2. Апанасенко Г.Л. Санологія (иедичні аспекти валеології): [підручник для лікарів-слухачів закладів післядипломної освіти] / Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова, А.В. Магльований. – Львів, ПП «Кварт». 2011.– 303 с.

3. Бобрицька В.І. Валеологія: [навч. посібник для студентів вищих закладів освіти]: В 2 ч. / В.І.Бобрицька, М.В.Гриньова [та ін.] / за ред. В.І.Бобрицької. – Полтава: “Скайтек”, 2000. – Ч.2. – 160 с.

4. Бобрицька В.І. Валеологія: [навч. посібник для студентів вищих закладів освіти]: В 2 ч. / В.І. Бобрицька, М.В. Гриньова [та ін.] / за ред. В.І. Бобрицької. – Полтава: “Скайтек”, 2000. – Ч.1. – 146 с.

5. Брахман В.И. Валеология – наука о здоровье / В.И. Брахман. – М.: ФИС, 1990.

6. Вайнер Э.Н. Валеология: [учебник для вузов] / Э.Н. Вайнер. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 416с.

7. Валецька Р. О. Основи валеології: [підручник] / Р.О. Валецька. – Луцьк: Волинська книга, 2007. – 348 c.

8. Грибан В.Г. Валеологія: [підручник] / В.Г. Грибан. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 214 с.

9. Основы валеологии. В трех книгах / [под общей редакцией академика В.П. Петленко].- К.: Олимпийская литература, 1998. – Т.1. – 444 с., Т.2. – 1999. – 351 с, ТЗ. – 1990. – 447 с.

Методичну розробку для проведення практичного заняття розробив

старший викладач Мелешков В’ячеслав Олександрович

Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол від _______ _______________ 20____р. № ____________

Вступ

Процеси, які протікають у будь-якому живому організмі, мають ритмічний характер. Все живе на нашій планеті пов’язано з її рухом навколо своєї осі та навколо Сонця, що визначає зміни освітленості, температури, вологості, атмосферного тиску й інших факторів з періодичністю у 24 години. Життя всього живого підлягає законам ритмічної діяльності. Ритмічні коливання, названі біологічними ритмами відбуваються на різних рівнях – від молекулярного та клітинного, включаючи цілісний організм, до популяції та навіть екосистеми.

Наука, яка вивчає біологічні ритми, називається хронобіологією. Ідеї хронобіології глибоко проникають у медицину, що допомагає людям досягти більш високої працездатності, стати здоровішими.

Стан організму, окремих його органів і клітин змінюється, повторюючись через різні проміжки часу. Прикладами хронобіологічного функціонування організму можуть бути серцебиття, скорочення та розслаблення м’язів, зміна артеріального тиску, температури тіла, настрою, самопочуття, ділової активності.

Протягом мільйонів років еволюції у всього живого виробилась здатність жити відповідно до ритмів навколишнього світу. В живих організмах розвинулися спеціальні структури, що відповідають за регуляцію ритмів і носять назву біологічний годинник. Наприклад, краб, який живе на узбережжі Атлантичного океану, змінює своє забарвлення у добовому ритмі, а обідає у припливному ритмі і при цьому ніколи не помиляється. У джунглях Гватемали живе незвичайний птах тінаму. Його крик лунає через кожні півгодини.

На відміну від життєдіяльності тварин діяльність організму людини зумовлена не тільки біологічними, але й соціальними умовами. Завдання збереження здоров’я полягає в тому, щоб зблизити біологічні та соціальні ритми, якщо є така можливість.

У складному ансамблі добових ритмів одним із головних вчені вважають ритм температури тіла: вночі вона дещо нижча, до ранку підвищується і досягає максимуму до 18 години. Цей ритм у процесі еволюції дав змогу підлаштовувати активність організму до періодичних температурних коливань навколишнього середовища. Удень температура вища, тому вища й активність біохімічних реакцій, більш інтенсивно відбувається обмін речовин в організмі, як наслідок, зростає рівень активності. Надвечір температура тіла знижується, і людині легше заснути. Ритм температури тіла повторюють показники багатьох систем організму: пульс, артеріальний тиск, дихання.

У синхронізації ритмів природа досягла неймовірної досконалості. До моменту пробудження у людини, ніби передбачаючи зростаючу з кожною хвилиною потребу у крові, накопичуються біологічно активні речовини: адреналін, деякі гормони кори передниркових залоз. Це готує людину до денного активного життя: підвищуються артеріальний тиск, частота пульсу, м’язова сила, працездатність і витривалість. Вчені переконливо довели присутність внутрішніх природних основних біологічних ритмів у організмі людини.

Існує й інша теорія, за якою ритмічні коливання, які є в живих організмах, є не чим іншим, як наслідком безперервної дії космічних і геофізичних факторів.