«Затверджую»

Зав. каф. СМБА, к.мед.н., проф.

О.В. Пєшкова ____________

Протокол № __ від «___» __________20__р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення практичного заняття № 6

з навчальної дисципліни «Загальна теорія здоров’я»

ТЕМА

Фізіологічні резерви, фізична культура і здоров’я

Навчальний потік

для студентів 2 курсу

галузь знань 0102 – Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

напрям підготовки 6.010203 Здоров’я людини

рівень підготовки бакалавр зі здоров’я людини

Навчальні та виховні цілі: ознайомити студентів поняттям фізіологічні резерви, та значенням фізичної культури для здоров’я людини і його трудової активності.

Навчальні питання і розподілення часу:

Вступ – 5 хв.

1. Потенціал організму і його реалізація – 10 хв.

2. Адаптивний потенціал людини до зовнішнього середовища – 10 хв.

3. Здоров’я і трудова активність – 15 хв.

4. Гіподинамія – недостатня рухова (фізична) активність – 15 хв.

5. Вплив фізичних вправ на організм людини – 20 хв.

Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення

Слайди, презентація

Навчальна література

1. Ананьєва Т.Г. Валеологія: [навчальний посібник для студентів Вузів фізичної культури] / – Т.Г. Ананьєва, О.М. Авраменко. – Харків: ХДАФК, 2011. – 169 с.

2. Апанасенко Г.Л. Санологія (иедичні аспекти валеології): [підручник для лікарів-слухачів закладів післядипломної освіти] / Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова, А.В. Магльований. – Львів, ПП «Кварт». 2011.– 303 с.

3. Бобрицька В.І. Валеологія: [навч. посібник для студентів вищих закладів освіти]: В 2 ч. / В.І.Бобрицька, М.В.Гриньова [та ін.] / за ред. В.І.Бобрицької. – Полтава: “Скайтек”, 2000. – Ч.2. – 160 с.

4. Бобрицька В.І. Валеологія: [навч. посібник для студентів вищих закладів освіти]: В 2 ч. / В.І. Бобрицька, М.В. Гриньова [та ін.] / за ред. В.І. Бобрицької. – Полтава: “Скайтек”, 2000. – Ч.1. – 146 с.

5. Брахман В.И. Валеология – наука о здоровье / В.И. Брахман. – М.: ФИС, 1990.

6. Вайнер Э.Н. Валеология: [учебник для вузов] / Э.Н. Вайнер. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 416с.

7. Валецька Р. О. Основи валеології: [підручник] / Р.О. Валецька. – Луцьк: Волинська книга, 2007. – 348 c.

8. Грибан В.Г. Валеологія: [підручник] / В.Г. Грибан. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 214 с.

9. Основы валеологии. В трех книгах / [под общей редакцией академика В.П. Петленко].- К.: Олимпийская литература, 1998. – Т.1. – 444 с., Т.2. – 1999. – 351 с, ТЗ. – 1990. – 447 с.

Методичну розробку для проведення практичного заняття розробив

старший викладач Мелешков В’ячеслав Олександрович

Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол від _______ _______________ 20____р. № ____________

Вступ

Існування людини, де поєднується матеріальне і духовне володіння світом, виражається в культурі життя. Культура життя може бути визначена як спосіб свідомої організації особистістю своєї життєдіяльності, що забезпечує її всебічний і гармонійний розвиток в інтересах суспільства. Фізична культура, засоби, методи і форми якої сприяють зміцненню здоров’я і працездатності людини, підготовці до активної трудової діяльності, займають важливе місце.

Фізична культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що створюються і використовуються для фізичного удосконалення людей, вона становить частку загальної культури суспільства.

Фізичне виховання дітей і молоді в Україні є невід’ємною частиною системи народної освіти, важливим компонентом їх гуманітарного виховання, формування в них патріотичних почуттів, фізичного та морального здоров’я, удосконалення фізичної і психологічної підготовленості до активного життя і діяльності.

Фізична культура сприяє розвиткові в людині, поряд з фізичною силою, здоров’ям і гарною поставою, таких прикмет характеру, як фізична вправність, загартованість, почуття честі у змаганні, грі та праці, швидкість, рішучість і обережність, толерантність, товариськість, відвага, динамічність, чесність, силу волі.

1. Потенціал організму і його реалізація

Живий організм має властивість протистояти незвичним подразникам. Залежно від низки умов функції різних органів і систем живого організму можуть коливатися у широких межах, то різко посилюючись, то помітно знижуючись. Такий потенціал організму є дуже важливим для збереження здоров’я людини.

Найяскравіший приклад – серцево-судинна система. Частота пульсу дорослої людини, яка знаходиться у спокої, дорівнює 60-80 уд/хв. При напруженій фізичній роботі, бігу, підйомах по сходах або вгору та при інших обставинах, які потребують посиленого кровообігу, частота пульсу може збільшуватись вдвоє (140 і більше за хвилину). Кількість крові, яка протікає через серце за одиницю часу у спокої організму біля 4,4л, а може збільшуватись до 47л за хвилину при фізичному навантаженні, отже весь процес кровообігу може бути значно швидшим. Аналогічним чином змінюється сила серцевих скорочень, стає частішим дихання та посилюється процес газообміну.

У кожному органі закладені резервні можливості, завдяки чому здоровий організм і окремі його органи та системи можуть видозмінювати свою функцію у широких межах шляхом відповідного регулювання.

Фізіологічне регулювання процесів в організмі настільки досконале, що дозволяє різним органам і системам здорової людини швидко пристосовувати свою функцію до мінливих фізичних навантажень та зовнішніх умов.

Під фізіологічними резервами розуміють створену протягом еволюції здатність організму або його окремих органів значно підсилювати інтенсивність своєї діяльності порівняно з періодами спокою. Ці резерви зумовлені анатомо-фізіологічними та функціональними особливостями будови органів, а саме: наявністю парних органів та здатністю одних органів та систем частково виконувати функції інших.

Резервні можливості дозволяють організму витримувати певний час без пошкоджень дію факторів середовища або патогенних чинників, які за своєю системою значно перевищують такий рівень, що спостерігається у звичайних умовах. Так, при гіпоксії треновані люди протягом більш тривалого часу зберігають працездатність. Фізично треновані особи не лише здатні без будь-яких негативних наслідків різко підвищити функції органів і систем, але й витратити на це менше енергії, як у стані спокою, так і при фізичному навантаженні. Наприклад, частота серцевих скорочень за 1хв. У період спокою у тренованих людей – 50-60, у лижників та марафонців – 40-50, а у нетренованих – 70-80. Таким чином, при меншій частоті скорочень серце довший час відпочиває, а тканини організму одержують із кров’ю достатньо поживних речовин при менших витратах енергії. А для хворих на ішемію серця фізична гігієнічна гімнастика є методом вторинної профілактики, адже підвищення рівня моторної активності знижує частоту серцевих скорочень та зменшує діастолічний тиск.

Таким чином, хоча резерви організму є показником індивідуальним, але систематичне виконання фізичних вправ дозволяє зберегти і навіть значно збільшити їх у кожної людини, а відповідно, високий рівень здоров’я та працездатності до дуже похилого віку.