
- •Лекція № 8.
- •2. Міжособистісне розуміння як аспект міжособистісних стосунків.
- •3. Проблема взаєморозуміння.
- •4. Бар’єри спілкування.
- •5. Типи конфліктів та причини їх виникнення.
- •6. Рівні конфлікту.
- •7. Функції конфліктів.
- •8. Вибір стилю поведінки у конфлікті.
- •2. Запобігання конфліктам та їх подолання:
Міністерство охорони здоров’я України
Шепетівське медичне училище
Лекція № 8.
Предмет: «Основи психології та міжособове спілкування.»
Спеціальність: «Стоматологія», «Лікувальна справа»
Тема: Формування мікроклімату. Поняття конфлікту. Способи розвитку конфліктів. Профілактика конфліктів.
Кількість годин: 2
www.psihologia-smedu.narod.ru
Викладач: Зашинський
Сергій Васильович
ПЛАН: 1. Міжособистісні стосунки.
2. Міжособистісне розуміння як аспект міжособистісних стосунків.
3. Проблема взаєморозуміння.
4. Бар’єри спілкування.
5. Типи конфліктів та причини їх виникнення.
6. Рівні конфлікту.
7. Функції конфліктів.
8. Вибір стилю поведінки у конфлікті.
Самостійне опрацювання: Типи поведінки в конфліктних ситуаціях. Попередження та подолання конфліктів.
НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:
-Основна:
1. Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників: нав. Посібник- К.:Центр навчальної літератури, 2004.- 272 с.
2. Максименко С.Д. Загальна психологія. К.:МАУП, 2001.
Основи загальної і медичної психології / За ред. І.С. Вітенка і О.С. Чабана. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2003. -344 с.
Шкуренко Д. А. Общая и медицинская психология: Учебное пособие. Ростов – на – Дону:”Феникс”, 2002. -352 с.
Косенко В.Г., Смоленко Л.Ф., Чебуракова Т.А.
Медицинская психология для медсестер и фельдшеров /Серия „Медицина для всех”.- Ростов н/Д: „Феникс”, 2002.- 416 с.
6. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 240с.
-Додаткова:
Полянцева О.И. Психология. Серия «Медицина для вас». – Ростов н/Д: «Феникс», 2002. 416 с.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. Посіб.-К.: Вища шк., 2000. – 479 с.: іл.
1. Міжособистісні стосунки - це сукупність об'єктивних зв'язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи; це система міжособистісних установок, ціннісних орієнтацій, очікувань, які визначаються змістом спільної життєдіяльності людей.
У вітчизняній та зарубіжній психології у міжособистісних стосунках прийнято вирізняти три основні компоненти регулювання поведінки людей:
Когнітивний компонент особистості людини, яка спілкується з іншими суб'єктами, всі психічні процеси, пов'язані з пізнанням оточення і самого себе. Це відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява тощо.
емоційний компонент обіймає все, що може бути зафіксовано на рівні фізіологічних реєстрацій та суб'єктивних ставлень. Це передусім позитивні та негативні переживання, конфліктність емоційних ставлень, внутрішньоособистісна, міжособистісна, емоційна чутливість, задоволення собою, партнером, навчанням, умовами життя взагалі тощо.
інтеракційний компонент (взаємодія) регулюється першими двома і включає в себе конкретні відкриті дії стосовно партнера. У свою чергу, взаємодія чинить зворотній вплив на когнітивний та емоційний компоненти.
Якщо протягом тривалого часу дії партнера не відповідають оптимістичним оцінкам суб'єкта, це може призвести до погіршення міжособистісних взаємин, спричинити зниження даних раніше оцінок компетентності та ділових якостей.
Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним регулятором сталості стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності-незадоволеності виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. Привабливість складається з почуттів симпатії та притягання. Якщо симпатія-антипатія - це переживання задоволення та незадоволення від контактів з іншими людьми, то притягування-відштовхування - практична складова цих переживань (М. Обозов).