Lviv Travel

НЕРАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОГО СТАДІОНУ

«АРЕНА ЛЬВІВ»

2014 р.

План

Y

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ АТРАКТИВНИХ ОБ’ЄКТІВ СВІТОВОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ 7

РОЗДІЛ 2. НИНІШНІЙ СТАН ТА РІВЕНЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТУ «АРЕНА ЛЬВІВ» 13

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОРИСТАННЯ АТРАКТИВНОГО ОБ’ЄКТУ «АРЕНА ЛЬВІВ» 21

ВИСНОВОК 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

Додаток А 31

Додаток В 32

Анотація

Дана робота присвячена проблемі неналежного рівня розвитку туристичної і розважальної індустрії України, а також нераціональному використанню існуючих атрактивних об’єктів, що сповільнює розвиток національної галузі і мінімізує частку доходів від неї. Це обумовлює актуальність теми даної роботи. Предметом роботи є індустрія розваг як провідна складова туристичної інфраструктури України. Об’єкт – стадіон «Арена Львів», що був збудований до проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012» і наразі перебуває у стані економічної стагнації. Метою роботи є визначення слабких місць у організації роботи спортивного комплексу, розгляд можливих принципових змін у форматі його функціонування як потенційно привабливого туристичного об’єкту і розробка рекомендацій для використання повного об’єму можливостей атрактивної споруди.

Методика дослідження включає аналіз наукових літературних джерел, тематичних періодичних видань, статей інтернет-видань, об’єктивне та систематичне вивчення знайденого фактичного та статистичного матеріалу, його узагальнення та розробка власних висновків автора.

Загальна характеристика роботи: в роботі розглянуто основні тенденції світового туристичного ринку та окремих його регіонів з урахуванням впливу ефективного використання об’єктів розважальної індустрії. Приведено основні характеристики та проаналізовано діяльність стадіону «Арена Львів», зроблені висновки щодо можливих сценаріїв подальшого розвитку споруди як атрактивного об’єкту туристичної інфраструктури. Представлена в роботі інформація може бути використана при плануванні стратегій розвитку та підвищенні прибутковості спортивних павільйонів їх власниками.

ВСТУП

Характеризуючи туризм як «феномен ХХІ століття» через його суттєвий вплив на світову економіку, експерти даної сфери надають переконливі аргументи. Адже саме туризм дав можливість багатьом країнам подолати або суттєво пом’якшити економічну кризу, що охопила світ з 2008 року та покращити стан інших секторів державної економіки саме за його рахунок. Глобальне поширення туризму в промислово розвинених державах підготувало економіку до позитивних змін у багатьох суміжних галузях - від будівництва до сільського господарства і телекомунікацій. Сьогодні туризм перетворився на потужну галузь суспільного виробництва. Обсяг долі туризму на світовому ринку дорівнює або навіть перевершує експорт нафти, продуктів харчування або автомобілів*.

Це зростання відбувається поруч з ростом, диверсифікацією і конкуренцією між напрямками та дестинаціями Згідно даних ВТО за темпами розвитку туристична індустрія вийшла на одне з перших місць серед інших секторів світової економіки і забезпечує 9% світового ВВП. Підводячи підсумки розвитку туризму в 2013 році, генеральний секретар Всесвітньої туристичної організації Талеб Ріфай зазначив, що галузь продемонструвала зростання обсягу послуг на 5%. Кількість мандрівників збільшилася більш як на 50 млн. чоловік і склала рекордні 1,087 млрд. туристів. В абсолютному вираженні доходи турцентрів усього світу зросли на 81 млрд дол. США (34 млрд євро, порівняно менше з причини знецінення долара) від 1078 млрд дол. США (839 млрд євро) в 2012 році і склали 1,159 млрд (Додаток А) [12].

*- На міжнародний туризм (подорожі і пасажирський транспорт) припадає 29% світового експорту послуг і 6% загального експорту товарів і послуг. У світі туризм як стаття експорту посідає п'яте місце після нафти, продукції хімічної, харчової та автомобільної галузей промисловості, але перебуває на першому місці в багатьох країнах, що розвиваються. (згідно з прес-релізом 14034 World Tourism Organization (UNWTO) від 14 травня 2014 р.)

Стосовно України, прямий внесок від подорожей та туризму склав 2,8% від загального ВВП країни у 2013 році. Що за рівнем конкурентоспроможності на світовому туристичному ринку означає 76 місце з 140 країн. У порівнянні з 2011 роком Україна покращила свої показники, піднявшись з 85 місця [1].

За тими ж даними Всесвітньої туристської Організація (ЮНВТО) за останні десятиріччя традиційні групові подорожі за межі своєї країни у Європі почали масово відбуватися за рахунок власного транспортного засобу. Це призвело до скорочення тривалості подорожі (максимум до 5 ночей), натомість помітною стала інша тенденція – збільшення частоти виїздів. Як наслідок, це частково згладило проблему сезонності у туризмі і тепер вона розглядається країнами-реципієнтами не як нездоланна економічна, а як маркетингова проблема.

Дійсно, найчастіше причиною непопулярності України у туристів називають неефективний маркетинг, іншими словами українські туристичні компанії, і в цілому українська держава мало вкладають коштів у просування туризму в своїх регіонах. Наступна причина, яка теж відноситься до сфери маркетингу - неправильне позиціонування українських курортів і центрів тяжіння туристів, відсутність або неправильне брендування українських міст.

На думку автора проблема полягає у відсутності глибокої та якісної оцінці ринку туристичного попиту, адже з огляду на сучасні потреби подорожуючих, можна прийти до висновку, що вони базуються переважно на комплексності туристичного продукту. Розвиток інтернет-комерції та соціальних медіа зробили доступнішими «спільні подорожі». Турист ХХІ століття має обмежену кількість часу та широкий набір потреб, що мають задовольнятися під час короткотривалої, недалекої подорожі. Змістовне наповнення дозвілля відображає сутність, взаємозв’язок, розподіл основних його складових: самоосвіти, аматорських занять, оздоровчої діяльності, споживання культурних цінностей, спілкування, пасивного відпочинку, творчих занять. Науковці пропонують розглядати зміст дозвілля в контексті людської життєдіяльності за такими параметрами, як сімейний, освітній, моральний, естетичний, науково-технічний, екологічний, спортивний, соціальний, економічний, політичні інтереси [2]. Також європейці шукають дешевші варіанти подорожей, і туристична галузь має пропонувати варіанти за нижчими цінами, ніж раніше. Співвідношення ціни та якості дуже важливе, оскільки є вищим показником привабливості туристичного продукту. Тому що туристи вибирають країну грошима.

У статті з назвою «Маркетингове дослідження: переваги європейських туристів» від консалтингової компанії «SOCIUM» використано словосполучення «однодоларовий турист», що є поширеним серед представників тур індустрії [11]. Так називають закордонних туристів, що проводять у Одесі кілька днів, встигають відвідати основні визначні пам'ятки (Потьомкінські сходи, Преображенський собор, Оперний театр) і купують лише один сувенір вартістю близько одного долара. Стає зрозумілим рівень конкурентоспроможності України на світовому туристичному ринку, що досяг 76 місця.