Основні відхилення, які утворюють посадку з зазором.

Основні відхилення: для гайки – Е, F, G, H;

для болта– d, e, f, g, h;

Умовне позначення різьби: М16×1,0LH – 5g6g – R

де M – метрична різьба;

α = 60^о (кут профілю різьби);

16 – зовнішній номінальний діаметр; мм

1,0 – крок різьби (мілкий); мм

LH – ліва різьба;

5g6g – поле допуску середнього та зовнішнього діаметрів болта;

R – закруглена впадина.

Зовнішній діаметр болта і внутрішній діаметр гайки перевіряють граничними калібрами-пробками та скобами в умовах масового та крупносерійного виробництва. В умовах дрібносерійного та одиничного виробництва використовують штангенциркуль з і = 0,05 або 0,1 мм.

76.  Згвинчування буде забезпечене у тому випадку, коли, різниця середніх діаметрів різей болта і гайки буде не меншою сум діаметральних компенсацій кроку і половини кута профілю обох деталей. Значення середнього діаметра різі, збільшене для зовнішньої і зменшене для внутрішньої різей на сумарну діаметральну компенсацію відхилень кроку і кута нахилу профілю називають приведеним середнім діаметром. Приведений середній діаметр для зовнішньої різі:

     для внутрішньої різі:

     При точному визначенні значення приведеного діаметра, враховують і відхилення форми різі,      Наприклад:      Визначити приведений середній діаметр різі болта М24 (Р = З мм), у якої дійсний розмір 2 =21,9 мм, Рn = -40 мкм, /2 = 50'      Приведений середній діаметр визначаємо за формулою для зовнішньої різі:                   d₂ін = d₂ + fр + fa = 21,9 + (1,732Pn +0,36/2) = 22,023 мм.       Сумарний допуск середнього діаметра різьблення. Унаслідок взаємозв'язку між відхиленнями кроку, кута профілю і власне середнього діаметра припустимі відхилення цих параметрів роздільно не нормують. Установлюють тільки сумарний допуск на середній діаметр болта Тd₂ і гайки Тd₂, що включає припустиме відхилення власне середнього діаметра і діаметральні компенсації похибки кроку і кута профілю.

Td₂(TD₂) = d₂(D₂)+fp+f

     Верхня межа сумарного допуску середнього діаметра зовнішньої різі обмежує величину приведеного середнього діаметра d₂ін_max , а нижня межа - величину власне середнього діаметра d₂min. Для внутрішнього різьблення - це допуск, нижня межа якого обмежує величину приведеного середнього діаметра D₂ін_min, а верхня межа - величину власне середнього діаметра D₂max. Тому величину допуску варто визначати як припустиму різницю між d₂ін_max і d₂min болта і між D₂ін_min і D₂max гайки.

77. Длины свинчивания. Для выбора степени точности в зависимости от длины свинчивания резьбы установлены три группы длин свинчивания: 5-малые, нормальные, и большие. Длина свинчивания зависит от шага и диаметра резьбы.

Классы точности резьбы. Понятие о классах точности условное. На чертежах указываются только поля допусков, а классы точности используются для сравнительной оценки точности резьбы. Точный класс рекомендуют для ответственных статически нагруженных резьбовых соединений; средний класс - для резьб общего применения и грубый класс - при нарезании резьб на горячекатанных заготовках, в длинных глухих отверстиях и т. п.

Допуски резьбы. Оспошым рядом допусков для всех диаметров принят ряд по 6-й степени точности. Допуски диаметров резьбы для 6-й степени точности при нормальной длине свинчивания определяют по формулам:

- для среднего диаметра резьбы болта -

- для наружного диаметра болта

- для внутреннего диаметра гайки

- для среднего диаметра гайки

где /° берется в мм; й - среднее геометрическое крайних значений интервала номинальных диаметров; Г - в мкм.

78. 1) Різьбові зєднання забезпечуються посадками лише по боковим поверхням профілю, а по поверхням виступів та западин забезпечується гарантований зазор.

2) Допуски задаються на середні діаметри і діаметри виступів болта і гайки. Не задаються допуски на діаметри западин.

3) Допуски відкладаються усередину матеріалу болта і гайки.

4) Допуски відкладаються в напрямку перпендикулярному осі різьби. При цьому й основне і не основне відхилення середнього діаметра різьби (d₂ і D₂) відраховуються від точки перетинання бічної поверхні профілю із середнім діаметром, а верхню і нижню границі поля допуску зображують паралельно бічної поверхні профілю різьби.

Різьбові зєднання переважно виконуються з зазором, для виключення самовідкручування при динамічних навантаженнях застосовують перехідні посадки з переважаючим натягом.

79. Шпонкові з'єднання призначені для з'єднання валів між со­бою за допомогою спеціальних пристроїв (муфт), для з'єднан­ня з валами та осями різних тіл обертання (зубчастих коліс, ексцентриків, шківів, маховичків тощо).

Шпонкові з'єднання з призматичними, сегментними та кли­новими шпонками стандартизовані і поділяються на:

- ненапружені з призматичними та сегментними шпонками;

- напружені з клиновими шпонками.

Шпонка- це з'єднувальна деталь, що встановлюється в па­зах вала та отвору і призначається для передачі обертання або взаємного зміщення під дією зовнішніх сил. Переважно шпон­ки розраховуються "на зріз".

Основні розміри шпонкових з'єднань за допомогою приз­матичних, клинових та сегментних шпонок зображені на рисунку 1:

а) призматичними шпонками;

б) клиновими шпонками;

в) сегментними шпонками.