29.Проаналізувати,що відомо в історії техніки про так званий біологічний характер механічної сутності знарядь і машин.

Протягом 18-19 ст з’явився новий напрям ятромеханіка. Ятромеха́ніка (ятрофізика) (від грец. iatros — лікар) напрям в медицині 16-18 століть, представники якого намагалися пояснити всі фізіологічні і патологічні явища на основі законів механіки (фізики). Зіграла позитивну роль в боротьбі зі схоластикою.

Історія ятромеханіки починається з Гомера і Бога Ефеста. Р.Декарт в 17 ст машини створюються за подобою людини. Лікар Вільям Гарвей намагався визначити течію в організмі людини за допомогою законів механіки. Процес впровадження і застосування витяжних механізмів прядильної машини. Винайдення поворотного суппорту. Поворотний суппорт – це вузол для кріплення і ручного пересування інструменту. Основою нового капіталістичного виробництва і стала розвинена сукупність модифікованих машин.

Машинний пристрій складається з 3 частин:

1.машина двигун – це рушійна сила всього механізма

2.передаточний механізм – розвиває силу,що виробляє двигун і передає силу на робочу машину.

3.робоча машина – це такий механізм,який отримавши відповідний рух з передаточного механізму. Здійснює соїми діями ті самі операції,що й робітник.

30.Розказати про зародження класичного природознавства та перетворення його в єдину науку про природу.

Протягом століть техніка розвивається без підтримки з боку природознавства,якого спочатку не існувало,тому техніка розвивається навпомацки.Починаючи з епохи Відродження (14-16ст) техніка і промислове виробництво розвивається бурхливо,тому виникає гостра потреба у відкритті законів природи речей та явищ,що використ. людиною у виробництві. Для цього потрібна була розробка особливих прийомів дослідження і спеціального апарату понять і термінів. Ці завдання виходили за межі можливості техніки. Для цього потрібна була наука. Природознавство розвивається поступово.Воно накопичує знання про процеси та явища в природі, про закони їх протікання та прояви.

Революція в природознавстві – це періоди,коли руйнуються уявлення про світ,природу,матерію,сам метод мислення руйнується.

Революційні періоди:

1.виникнення античного природознавства,уявлення про єдність безкінечного розмаїття явищ природи та пошук початку речей.

2.епоха Відродження,пов’язана з революцією в астрономії,відкриттям Миколи Коперника,Бруно,Галілея,Кеплера,Тихо Браге,Ньютона.Розгляд речовини як єдине ціле,природу вважають незмінною в часі.

3.XVIII-XIX ст. виникає наука як чітка система знань,що розвивається,відкриття будови речовини,відкриття атомів,молекул,живої клітини.

4.ХІХ-ХХ ст. люди пізнали будову атома,створені моделі атома,відкривання протонів. До 18 ст наука не могла висувати перед технікою якісь проблеми,не могла прогнозувати шляхи розвитку техніки,вона узагальнила знання з практики. Поч.19 ст

31. Охарактеризувати основні відкриття, з якими пов’язують появу класичного природознавства у 19 ст. (в біології, хімії, фізиці)\

Клітини - це структурні одиниці організмів. XIX століття зусиллями багатьох вчених (особливо Маттіаса Шлейдена і Теодора Шванна) склалася клітинна теорія. Її основними положеннями були наступні твердження:

- Клітина - основна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів;

- Клітини всіх організмів подібні за своєю будовою, хімічним складом, основним проявам життєдіяльності;

- Кожна нова клітина утворюється в результаті розподілу вихідної (материнської) клітини.

Шлейден досліджував клітини рослин і ядро клітини,а Шванн на основі досліджень Шлейдена дослідив клітини тварин.

Справжній переворот у біології зробило вчення Ч. Дарвіна (1859 р.), який відкрив рушійні сили еволюції і дав матеріалістичне пояснення доцільності організації живих істот. Спадкова мінливість - це зміни, які виникають індивідуально в кожного організму незалежно від впливів довкілля і можуть передаватися нащадкам. Він розрізняв кілька форм боротьби за існування. Найгострішою є внутрішньовидова боротьба, яка відбувається між особинами одного виду за їжу, місця розмноження. Міжвидова боротьба проявляється у «змаганні» (конкуренції) між особинами різних видів: хижаків і здобичі, паразитів та їхніх хазяїв. Наслідком боротьби за існування, згідно з Ч. Дарвіном, є природний добір. Він проявляється у переважаючому виживанні та розмноженні найпристосованіших до умов існування організмів певного виду і загибелі менш пристосованих.

Провідне місце в науці XIX ст. як і раніше займає фізика. Її лідируюче положення повязане з новими відкриттями і розвитком нових розділів фізики - термодинаміки, електрофізика, теорії електрики і тепла. Джоуль встановив еквівалентність механічної та теплової енергій, що призвело до формулювання закону збереження енергії.Винайдення парової машини дало можливість перетворити теплоту в механічний рух.Закон збереження енергії фіксує,що в замкнутій системі сума всіх видів енергії залишається завжди незмінною,лише один вид відрізняється від всіх інших – теплова. Її особливість полягає в тому,що будь-який вид енергії легко перетворюється в теплову енергію,а сама ж теплова перетворюється з обмеженнями. Теплова енергія – це енергія неповного хаотичного руху найдрібніших частинок тіла,а всі інші види енергії результат впорядкованого руху.

Періоди́чна систе́ма елеме́нтів — класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону. До середини XIX століття були відкриті 63 хімічні елементи, і спроби знайти закономірності в цьому наборі робилися неодноразово. У 1829 році Деберайнер опублікував знайдений ним «закон тріад»: атомна маса багатьох елементів близька до середнього арифметичного двох інших елементів, близького до початкового за хімічними властивостями. Д. І. Менделєєв опублікував свою першу схему періодичної таблиці у 1869 р. у статті «Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів» . Сутність відкриття Менделєєва полягала у тому, що зі зростанням атомної маси хімічних елементів їхні властивості змінюються не монотонно, а періодично. Після певної кількості різних за властивостями елементів, розташованих за зростанням атомної ваги, властивості починають повторюватися. 

1875р. Буардан вияв новий елемент Талій. У 1879р. швецький хімік Нільсон відкрив елемент Скандій. У 1886р. німецький вчений Вінклер відкрив новий елемент Германій.

Ломоносов – розробив теорію походження атмосферної електрики. Дюфе – вказав 2 типи заряда: позитивний і негативний. Гальвані – виявив явище електризації. Кулон – довів,що електричні заряди завжди розташовані на поверхні провідника.