Завдання №3
Обгрунтувати, яким чином впливають: загальна кількість м’язів, що бере участь у роботі, режим діяльності м’язів, інтенсивність та тривалість роботи на глибину змін метаболічних процесів при м’язовій діяльності.
Залежно від кількості м’язів, охоплених фізичною втомою, вона може мати локальний (не більш 1/3 усіх м’язів), регіональний (від 1/3 до 2/3) і глобальний, або загальний (більш 2/3 усіх м’язів), характер.
Локальна (місцеве) втома наступає в основному після швидкісної роботи максимальної інтенсивності, супроводжується порушенням біохімічного стану працюючих м’язів, зниженням надходження до них ацетилхоліну і може бути переборена вольовим зусиллям людини.
При регіональній і глобальній втомі в організмі порушуються функції органів дихання, кровообігу, накопичується велика кількість проміжних продуктів обміну речовин, що значною мірою знижує працездатність людини, а в деяких випадках порушує координацію його рухів.
Вело спорт включає в себе перегони на короткі (від 200 м до 5 км), довгі і наддовгі (до 50 км і більше) дистанції і багатоденні (щодня по 150-200 км) велоперегони.
Перегони на короткі дистанції характеризуються як робота максимальної (200 м) і субмаксимальної (1-5 км) потужності. При виконанні роботи максимальної потужності енергозабезпечення організму велогонщиків відбувається переважно анаеробним шляхом, що обумовлено високою інтенсивністю м’язової діяльності з усіма її біохімічними і фізіологічними наслідками, а також статичним положенням велосипедиста, яке фіксує грудну клітку і м’язи пояса, чим значною мірою ускладнює процес дихання. Унаслідок цього відновлення енергії в організмі забезпечується за рахунок креатинфосфату і реакцій гліколізу, які відбуваються активно і супроводжуються високим вмістом молочної кислоти (1,5-2,0 г/л) і зменшенням резервної лужності крові. Висока емоційна напруга спортсменів при виконанні цього виду вправ (особливо в перегонах на 200 м) сприяє збільшенню вмісту цукру в крові.
Бокс відносять до швидкісно-силових, динамічних вправ перемінної потужності. У деяких періодах (раундах) робота боксерів може досягати дуже великої потужності. Тому поєдинок боксерів супроводжується значним кисневим боргом і анаеробним енергозабезпеченням організму.
Ресинтез витраченої енергії і зменшення КБ відбувається за час коротких перерв, проте повністю ці процеси не відновлюються. Тому в наступних раундах сумарна кількість недоокиснених продуктів анаеробних реакцій і рівень кисневого боргу зростають, що поступово зменшує працездатність спортсменів. Для боксерів у передстартовий період, а також під час бою характерне дуже сильне емоційне збудження, яке викликає збільшення вмісту цукру в крові до 1,9 г/л. У періоди дуже напруженої роботи боксерів може змінюватися білковий склад крові. Після змагань із сечею видаляються збільшені кількості молочної кислоти, цукру, білку.
Відновлення організму боксерів після змагань у зв’язку із сильною емоційною напругою відбувається дещо повільніше, ніж після тренувальних занять.
Постійні заняття боксом розвивають силу, швидкість, специфічну витривалість.
Тренування вправами максимальної потужності (біг на короткі дистанції) призводить до своєрідної біохімічної перебудови організму, викликаної високим кисневим боргом і активним використанням енергії. Під час виконання подібних швидкісних навантажень поряд із загальними біохімічними змінами, зазначеними вище, відбуваються зміни у анаеробних процесах енергозабезпечення, тобто креатинфосфатного і гліколітичного шляхів відновлення АТФ.
При виконанні вправ середньої і помірної потужності (біг на довгі і наддовгі дистанції) в організмі спортсменів підвищуються можливості аеробного енергозабезпечення.
Виконання тривалих фізичних вправ помірної потужності викликає зміни в обміні різних речовин, значно збільшує запаси глікогену в печінці і м’язах.
Тренування спортсменів навантаженнями субмаксимальної потужності (біг ва середні дистанції) однаковою мірою розвивають анаеробний і аеробний шляхи ресинтезу енергії в організмі.
Ступінь біохімічних зрушень і їх спрямованість, що відбуваються в організмі у відповідь на застосовані фізичні навантаження, визначають як тренувальний ефект.