2. Визначення витрат на проектування та експлуатацію систем інформаційної безпеки

2.1. Розрахунок (фіксованих) капітальних витрат

Капітальні інвестиції – це кошти, призначені для створення і придбання основних фондів і нематеріальних активів, що підляwwгають амортизації.

За методикою Gartner Group до фіксованих (капітальних) варто відносити наступні витрати:

• вартість розробки проекту інформаційної безпеки (розробка схем пристроїв, політики функціонування системи тощо);

• вартість розробки проекту телекомунікаційної системи;

• витрати на залучення зовнішніх консультантів;

• вартість первісних закупівель ліцензійного основного й додаткового програмного забезпечення (ПЗ);

• вартість створення основного й додаткового програмного забезпечення (ПЗ);

• витрати на первісні закупівлі апаратного забезпечення;

• витрати на інтеграцію системи інформативної безпеки (телекомунікаційної системи) у вже існуючу корпоративну систему (встановлення обладнання, програмного забезпечення та налагодження системи інформаційної безпеки);

• витрати на навчання технічних фахівців і обслуговуючого персоналу.

Витрати на розробку проекту інформаційної безпеки інформативної безпеки (телекомунікаційної системи), а також витрати на залучення зовнішніх консультантів визначаються на підставі фактичних даних організації.

Проектні капіталовкладення в апаратне забезпечення та придбання ліцензійного основного й додаткового ПЗ визначаються на основі цін, наведених у прайс-листах відповідних фірм, інших довідкових матеріалів або за фактичними витратами.

Витрати на навчання технічних фахівців і обслуговуючого персоналу приймаються за фактичними затратами організації.

Витрати на інтеграцію системи інформативної безпеки інформативної безпеки (телекомунікаційної системи) у вже існуючу корпоративну систему визначаються у відсотках до сумарної вартості обладнання та програмного забезпечення. (7-8%)

Методика розрахунку витрат на створення програмного забезпечення наведена далі.

2.1.1. Визначення витрат на створення програмного засобів захисту інформації

При виконанні дипломних проектів, спрямованих на розробку і використання програмного забезпечення (ПЗ) в системах інформаційної безпеки (в телекомунікаційних системах), техніко-економічні розрахунки мають містити:

• визначення трудомісткості розробки та опрацювання ПЗ;

• розрахунок витрат на створення програмного продукту;

• оцінку швидкодії та надійності роботи програмного продукту.

2.1.1.1. Визначення трудомісткості розробки та опрацювання

програмного продукту

Нормування праці в процесі створення ПЗ істотно ускладнено через творчій характер праці програмістів. Проте трудомісткість розробки і опрацювання ПЗ може бути розрахована на основі системи моделей з певною точністю оцінки.

Трудомісткість створення ПЗ визначається тривалістю кожної робочої операції, починаючи з складання технічного завдання і закінчуючи оформленням документації (за умови роботи одного програміста):

= + + + + + , годин, (2.1)

де – тривалість складання технічного завдання на розробку ПЗ;

– тривалість вивчення ТЗ, літературних джерел за темою тощо;

– тривалість розробки блок-схеми алгоритму;

– тривалість програмування за готовою блок-схемою;

– тривалість опрацювання програми на ПК;

– тривалість підготовки технічної документації на ПЗ.

Складові трудомісткості визначаються на підставі умовної кількості операторів у програмному продукті Q (з урахуванням можливих уточнень у процесі роботи над алгоритмом і програмою).

Умовна кількість операторів у програмі:

Q = q · с (1 + р), штук, (2.2)

де q – очікувана кількість операторів;

с – коефіцієнт складності програми;

р – коефіцієнт корекції програми в процесі її опрацювання.

Коефіцієнт складності програми с визначає відносну складність програми щодо типового завдання, складність якого дорівнює одиниці. Діапазон його зміни – 1,25...2,0.

Коефіцієнт корекції програми р визначає збільшення обсягу робіт за рахунок внесення змін в алгоритм або програму внаслідок уточнення технічного завдання. Його величина знаходиться в межах 0,05...0,1, що відповідає внесенню 3...5 корекцій і переробці 5-10% готової програми.

Оцінка тривалості складання технічного завдання на розробку ПЗ t_тз залежить від конкретних умов і визначається дипломником на підставі експертних оцінок за узгодженням із керівником проекту.

_{Тривалість вивчення технічного завдання, опрацювання довідкової л}ітератури з урахуванням уточнення ТЗ і кваліфікації програміста можливо оцінити за формулою:

, годин, (2.3)

де В – коефіцієнт збільшення тривалості етапу внаслідок недостатнього опису завдання, В = 1,2...1,5;

k – коефіцієнт, що враховує кваліфікацію програміста і визначається стажем роботи за фахом:

• до 2 років – 0,8;

• від 2 до 3 років – 1,0;

• від 3 до 5 років – 1,1...1,2;

• від 5 до 7 років – 1,3...1,4;

• понад 7 років – 1,5...1,6.

_{Тривалість розробки блок-схеми алгоритму:}

, годин. (2.4)

_{Тривалість складання програми за готовою блок-схемою:}

, годин. (2.5)

_{Тривалість опрацювання програми на ПК:}

, годин. (2.6)

Тривалість підготовки технічної документації на ПЗ:

(2.7)

2.1.1.2. Розрахунок витрат на створення програмного продукту

Витрати на створення програмного продукту Кпз складаються з витрат на заробітну плату виконавця програмного забезпечення Ззп і вартості витрат машинного часу, що необхідний для опрацювання програми на ПК Змч:

К_пз = З_зп + З_мч . (2.8)

Заробітна плата виконавця враховує основну і додаткову заробітну плату, а також відрахування на соціальне потреби (пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, соціальне страхування тощо) и визначається за формулою:

, грн, (2.9)

де t – загальна тривалість створення ПЗ, годин;

Зпр – средньогодинна заробітна плата програміста з нарахуваннями, грн/годину.

Вартість машинного часу для налагодження програми на ПК визначається за формулою:

, грн, (2.10)

де t_опр – трудомісткість налагодження програми на ПК, годин;

t_д – трудомісткість підготовки документації на ПК, годин;

С_мч – вартість 1 години машинного часу ПК, грн./година.

Вартість 1 години машинного часу ПК визначається за формулою:

, грн/год, (2.11)

де Р – встановлена потужність ПК, кВт;

С_е – тариф на електричну енергію, грн/кВт∙година;

Ф_перв– первісна вартість ПК на початок року, грн.;

Н_а – річна норма амортизації на ПК, частки одиниці;

Н_апз – річна норма амортизації на ліцензійне програмне забезпечення, частки одиниці;

К_лпз – вартість ліцензійного програмного забезпечення, грн.;

F_р – річний фонд робочого часу (за 40-годинного робочого тижня F_р = 1920 год).

Первісна вартість ПК визначається виходячи з фактичного терміну його експлуатації як різниця між первісною вартістю та зносом за час використання.

Визначена таким чином вартість створення програмного забезпечення Кпз є частиною одноразових капітальних витрат разом з витратами на придбання і налагодження апаратури системи інформаційної безпеки.

Таким чином, капітальні (фіксовані) витрати на проектування та впровадження проектного варіанта системи інформаційної безпеки складають:

К = К_пр + К_зпз + К_пз + К_аз + К_навч + К_н , (2.12)

де К_пр – вартість розробки проекту інформаційної безпеки (телекомунікаційної системи) та залучення для цього зовнішніх консультантів, тис. грн;

К_зпз – вартість закупівель ліцензійного основного й додаткового програмного забезпечення (ПЗ), тис. грн;

К_пз – вартість створення основного й додаткового програмного забезпечення, тис. грн;

К_аз – вартість закупівлі апаратного забезпечення та допоміжних матеріалів, тис. грн;

К_навч – витрати на навчання технічних фахівців і обслуговуючого персоналу, тис. грн;

К_н – витрати на встановлення обладнання та налагодження системи інформаційної безпеки (телекомунікаційної системи), тис. грн.

Аналогічно визначаються капітальні витрати альтернативного варіанта К_а, якщо вирішення поставленої задачі може бути досягнуто іншим способом.