- •10.Біохімічна різноманітність водоростей
- •19.Загальна характеристика насінних рослин
- •20.Загальна характеристика відділу Голонасінні
- •21.Значення голонасінних у природі та житті людини
- •29. Зони Кореня
- •30. Видозміни кореня
- •33.Метаморфози пагону
- •35.Функції стебла
- •36.Типи стебел
- •43.Метаморфози (видозміни) листка
- •53.Біологічне значення запилення
- •54.Процес подвійного запліднення
- •59.Типи поширення плодів
35.Функції стебла
Стебло рослини являє собою осьову частину пагону, що складається з вузлів і міжвузлів. Основна роль стебла в життєдіяльності рослини - опорна (механічна), адже на стеблі розташовані листя, бруньки, квіти, органи спороношення. На стеблі листя в оптимальному порядку розміщені так, щоб з максимальною продуктивністю здійснювати фотосинтез. Також не менш важлива функція стебла як посередника між листям і корінням, тобто провідна. Стебло рослини виступає сполучною ланкою між кореневою системою, через яку вода з мінеральними речовинами потрапляє в рослину, і листям, де відбувається синтез органічних речовин. Провідні тканини стебла, листя і кореня складають єдину структуру, що забезпечує пересування речовин в організмі рослини. Таким чином, головні функції стебла - опорна і провідна. Також стебло може виконувати ряд інших вторинних функцій, але іноді вони настільки гіпертрофовані, що виступають на перший план. Так, стебла деяких багаторічних рослин виконують функцію депо запасних поживних речовин. Стебла інших рослин, наприклад, кактуса, покриті колючками, які виконують захисну роль та рятують рослину від поїдання тваринами. А молоді стебла рослин, у яких під епідермою розташована хлоренхіма, активно здійснюють фотосинтез. Так відбувається в стеблах спаржі, причому молоді соковиті стебла спаржі використовуються як овоч в їжу. За напрямком і характером росту виділяють кілька типів стебел. З них прямостоячі виконують основні функції, зазначені вище. Лежачі стебла розташовані на поверхні грунту і не вкорінюються, як у вербейника монетчатого. Такий стебло побічно виконує захисну функцію, так як стійке до скошування і витоптування.
36.Типи стебел
За розташуванням щодо рівня ґрунту: 1)надземні 2)підземні За ступенем здерев'яніння: 1)трав'янисті 2)напівздерев'янілі 3)дерев'янисті За напрямком і характером росту: 1)Прямостоячі (соняшник) 2)Лежачі (сланкі) - стебла лежать на поверхні ґрунту, не вкорінюючись (вербозілля сланке) 3)Висхідні - нижня частина стебла лежить на поверхні ґрунту, а верхня піднімається вертикально (вовче тіло болотяне) 4)Повзучі - стебла стеляться по землі і вкорінюються завдяки появі у вузлах придаткових коренів (розхідник звичайний) 5)Чіпкі (повзучі) - прикріплюються до опори за допомогою вусиків (горох) 6)Кучеряве - тонкі стебла, що обвивають опору (ломиніс) За формою поперечного перерізу: 1)округлі 2)сплюснуті 3)багатогранні (гранчасті) 4)ребристі 5)борознисті (жолобчасті) 6)крилаті - стебла,у яких по гострих гранях тягнуться плоскі трав'янисті вирости (горошок лісовий) або злиті зі стеблом основи листків (живокіст лікарський), також можуть бути вирости кори (бруслина крилата).
40.Листкорозташування Порядок розташування листків на стеблі, який відображає радіальну симетрію пагона, називають листкорозташуванням.
Розрізняють такі типи листкорозташування: а) спіральне (чергове) - у вузлі є один листок (вишня, груша, верба, жито, пшениця, гречка, яблуня, тополя); б) супротивне - у вузлі знаходяться два листки, один проти одного (бузок, фуксія, глуха кропива); в) мутовчасте (кільчасте) - у вузлі розміщуються по три листки і більше (вороняче око, елодея, хвощ). Певне листкорозташування дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки листки утворюють листкову мозаїку і не затіняють один одного, що досягається різною довжиною та різним згином черешків, неоднаковістю розмірів та асиметрією листків.
