24. Психол-педагог.Корекція як напрям діяльності психол.Служби в школі. Принципи психокорекційної діяльності психолога.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СТАТУСА

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАННЯ, ПОВЕДІНКИ І СПІЛКУВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКА

ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗВИВАЮЧОЇ РОБОТИ

1. ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА

1.1.Довільність психічних процесів

1. Високий рівень активності, самостійності в навчальній роботі.

2. Здатність самостійно спланувати, здійснити і проконтролювати результат певних навчальних дій.

3. Удосконалення навчальних дій за зразком і за правилом, встановленим дорослим.

4. Зосередження і підтримка уваги на навчальній задачі.

5. Наявність власних зусиль для переборення труднощів в розв’язанні задачі.

1. Вправи і прийоми, які вимагають:

• чіткого дотримання ряду правил і умов;

• обмеження мимовільної мовної і рухової активності ;

• недовготивалого, але сильної концентрації на певному об’єкті;

• виконання функції ведучого;

• зміна уже відомих умов, відшукування нових правил і контроль за їх виконанням;

• міжгрупової конкуренції, яка вимагає внутрішньогрупової згуртованості і прийняття особистої відповідальності за груповий результат (“Рахунок по командах”, “Спільний малюнок”, “Тактильний образ” ін).

1.2. Розвиток мислення

1. Високий рівень розвитку наочно-образного мислення: виділення суттєвих властивостей і відношень оточуючого світу; використання схем і схематичних зображень; здатність до узагальнення (на рівні конкретних предметів)

2. Початковий рівень розвитку логічного мислення: здатність до умовисновків і висновків на основі наявних даних.

• знаходження або придумування предмету з певними властивостями (“Закінчи слово”, “Переходи”, “Хто є хто?”, “Що є що?”);

• встановлення типу зв’язку між запропонованими предметами: подібність, протилежність, рід - вид ін. (“Закінчити речення”, “Встановлення відношень”, “Четвертий зайвий ін.)

• Встановлення причинно-наслідкових зв’язків (“Послідовні картинки”, “Дедукція”, “Продовж ряд”)

1.3. Сформованість найважливіших навчальних дій

1. Вміння виділити навчальну задачу і перетворити її в мету діяльності

2. Сформованість внутрішнього плану розумових дій

3. Вміння виконувати завдання дорослого

• самостійний винахід завдань для ведучого або інших дітей;

• здатність домислити, домалювати, добудувати дещо в умі (“Внутрішній мультфільм” ін.)

1.4. Розвиток мови

1. Розуміння смислу тексту або простих понять.

2. Використання мови як інструменту мислення (володіння складно-підрядними конструкціями в усному мовленні).

• продовжити оповідання, розпочате ведучим або іншими дітьми;

• придумати асоціацію на запропоноване слово або зобразити його;

• придумати і викласти іншим інструкцію до певної задачі або вправи;

1.5. Розвиток тонкої моторики

1. Здатність до складної рухової активності при навчанні письму і малюванню

• проходження лабіринтів і обведення малюнків;

• складання конструкцій із дрібних деталей;

• побудова “хрупких” конструкцій

2. ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ І СПІЛКУВАННЯ ШКОЛЯРІВ

2.1. Взаємодія з однолітками

1. Володіння прийомами і навичками міжособистісного спілкування з однолітками: встановлення дружніх відносин; готовність до колективних форм діяльності; вміння самостійно вирішувати конфлікти мирним шляхом

Використання гри і групових або парних вправ, які пропонують:

• організацію внутрішньогрупового співробітництва і розподілу відповідальності (“Спільний малюнок”, “Розвідники” ін.)

• прийняття дітьми різних рольових обов’язків: виконавських, лідерських, контролюючих ін. (“Розвідники”, сюжетні рольові ігри, “Нитка і голка”)

• переживання спільних почуттів успіху і невдачі;

2.2. Взаємодія з педагогами

1. Встановлення адекватних рольових відносин з педагогами на уроках і поза ними. Прояви поваги до вчителя.

• різні рольові відносини з дорослими: позиція веденого, ведучого і контролюючого, прийняття допомоги дорослого і надання допомоги дорослому;

• переживання спільних почуттів.

2.3. Дотримання соціальних і етичних норм

1. Прийняття і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм

• розробку і обов’язкове виконання певних ігрових норм поведінки і взаємодії;

• контроль за виконанням певних правил іншими учасниками групи, в тому числі - дорослим;

• проживання різних ситуацій в умовах дотримання і недотримання необхідних норм (“Школа хуліганів”, “Місто брехунів” ін.)

2.4. Поведінкова саморегуляція

1. Довільна регуляція поведінки і природньої рухової активності в учбових ситуаціях і в позаурочній взаємодії з однолітками і дорослими. Стримування мимовільних емоцій і бажань. Здатність до відповідальної поведінки.

• обмеження мовної і фізичної активності;

• виконання ролі ведучого або “головного” в ігровій або реальній груповій ситуації;

• розробка і суворе виконання певних правил існування групи (прибирання приміщень і приготування необхідних матеріалів для роботи.

2.5. Активність і незалежність

1. Активність і самостійність в пізнавальній і соціальній діяльності.

Заохочення активності, повага до думки і рішень дитини, використання обговорення при розв’язанні всіх важливих питань, які стосуються групи.

4. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ВІДНОШЕНЬ ШКОЛЯРА ДО СВІТУ І САМОГО СЕБЕ

4.4. Відношення до себе.

Позитивна “Я-концепція”, стійка позитивна самооцінка.

• створення ситуації успіху;

• створення умов для осмислення дитиною себе, своїх вчинків і соціальних відношень (етап рефлексії заняття);

• організація ситуацій позитивного зворотнього зв’язку і продуктивної критики (рефлексія занять, “Гарячий стілець” ін.).