
- •22. Загальні принципи побудови діагн.Мінімуму. Алгоритм підбору методик за параметрами псих-пед.Статусу.
- •23. Психолого-педагогічна карта. Поглиблене обстеження. Алгоритм побудови поглибл.Обстеж.
- •24. Психол-педагог.Корекція як напрям діяльності психол.Служби в школі. Принципи психокорекційної діяльності психолога.
- •25. Зміст та організація розвиваючої і психокорекційної роботи. Алгоритм підбору змісту для розвиваючої роботи. Принцип відбору змісту для розвиваючої роботи в школі
- •Психологічні вимоги до змісту розвиваючої і психокорекційної роботи в початковій школі
- •26.Традиційніформигруповоїкорекційнорозвиваючоїроботи.Змістпсихол.Групов.Занять.Заг.Структ.Розвиваюч.Заняття.
- •27. Нетрадиц. Форми груп.Розвив.Роботи.(навч.Діагност.,заг-шкільн.Психол.Програми)
- •28. Психол.Консультаціяя як напрям роботи псих.Служби. Профілактична,просвітницька робота псих.Служби.
22. Загальні принципи побудови діагн.Мінімуму. Алгоритм підбору методик за параметрами псих-пед.Статусу.
Общие принципы построения диагностического минимума.
Основними способами отримання інформації про психолого-педагогічний статус дитини та її відповідності шкільних вимог на етапі діагностичного мінімуму є: • експертні опитування педагогів і батьків; • структуроване спостереження школярів у процесі обстеження; • психологічне обстеження самих дітей; • аналіз педагогічної документації та матеріалів попередніх обстежень. Експертні опитування дозволяють отримати інформацію про особливості навчання, поведінки і спілкування школяра від людей, що мають можливість регулярно спостерігати школярів в значущих життєвих ситуаціях. Це, насамперед, вчителі та батьки. Опитування педагогів розглядається авторами як основний спосіб отримання інформації від експертів. Він дозволяє, по-перше, виявити відповідність більшості найважливіших характеристик навчання, поведінки і спілкування дитини чи підлітка пред'являються йому психолого-педагогічним вимогам; по-друге, уточнити зміст і природу труднощів, що виникають у школярів з порушеннями поведінки і навчання. Опитування батьків є допоміжним методом отримання інформації про ставлення дитини до школи, деяких аспектах його навчальної діяльності та актуальному психологічному стані. Структуроване спостереження школярів у процесі тестування дозволяє отримати додаткову інформацію про особливості поведінки, психічного стану і пізнавальної діяльності школяра, що виявляються в ході індивідуального обстеження. Такі спостереження здійснюються психологом. Психологічне обстеження школярів спрямоване на одержання інформації насамперед про ті особливості психолого-педагогічного статусу школяра, які приховані від безпосереднього спостереження: це система відносин до світу, себе і значимих видів діяльності, особливості мотиваційно-особистісної сфери, емоційне самопочуття. Аналіз документації передбачає роботу з класним журналом і зошитами школярів, ретроспективний аналіз даних попередніх діагностичних зрізів. Класний журнал служить джерелом інформації про об'єктивні педагогічних показниках шкільної успішності дитини (оцінках). Їх аналіз дозволяє з'ясувати, наскільки стабільно навчається дитина і підліток (по динаміці або розкиду оцінок), порівняти успішність навчання з різних предметів, порівняти об'єктивні досягнення кожного учня з досягненнями однокласників. Аналіз учнівських зошитів служить додатковим джерелом інформації про особливості пізнавальної діяльності дитини (уважність, стомлюваність, характер типових помилок та ін.), Тонкої моторики. Уважний перегляд зошитів дозволяє педагогу або психолога витягти з них додаткові відомості про ставлення дитини до навчання і до окремих предметів, про деякі його особистісних і характерологічних особливостях (акуратність, відповідальність, пунктуальність та ін.). Повторне звернення до відомостями, отриманими на попередніх етапах супроводу дозволяє уточнити причини тих чи інших дезадаптивних проявів і вірніше визначити шляхи надання допомоги.
Загальний принцип відбору діагностичних засобів для проведення скринінгових обстежень полягає в наступному: 1. Розробка уявлень про психолого-педагогічний статус школяра і найбільш значущих його параметрах на даному етапі розвитку 2. Розробка системи психолого-педагогічних вимог до змісту виділених параметрів статусу 3. Опис конкретних психолого-педагогічних характеристик школяра, які повинні бути виявлені в процесі діагностики 4. Підбір конкретних діагностичних прийомів
Алгоритм підбору методик за статусом:
В процесі підбору методик діагностичного мінімуму аналізуються основні сфери життя школяра : пізнавальна сфера, особливості поведінки і спілкування школярів, особливості мотиваційної сфери, особливості системи відношень дитини до себе та світу.
Основними складовими пізнавальної сфери є : а)довільність псих. процесів, б)розвиток мислення,в)сформованість учбових дій,г)розвиток мови,д)розв.дрібн.моторики,е)розумова працездатн.і темп учб.діяльн. Виявляється за допомогою спостереження за дитиною в процесі обстеження, опитування батьків, вчителів, аналізу мовних висказувань дитини. Відповідно методиками діагностики характеристик психолого-едагогічного-статусу є:псих-педаг.карта школяра,схема спосотереж., анкета для батьків, ШТУР,тест Равена та ін..
Поведінкову сферу та сферу навчання характеризує: взаємодія з ровесниками, з педагогами, дотрим.соц.і етичн.норм,поведінкова саморегуляц.,активн і незалежн. Основними способами виявл. Є:спостереж.за школ.в процесі обстеж, опитув.педагогів. Методики діагн: психол-педагог.карта школяра,схема спостереж, карта спостереж Стотта(1-3-5клас).
Далі діагност. Особливості мотиваційної сфери, що включ.а)наявн.і характ.учб.мотивації і б)стійк.емоц.стан (рів.тривожн). Способи виявл:обстеж дитини, опитув.педагогів і батьків. Методики: псих-пед.карта шк..,анкети для батьків.мотивац.анкети, проективн. «неісн.тварина».
Після цього дослідж. Особливості системи відношень дитини до світу і себе (відносини з ровесн,вчителями, віднош. До значим.діяльності, віднош до себе). Для виявл:обстеж дитини, опитув.педагогів,батьків.