Допоміжне флотаційне обладнання
Підготовка пульпи до флотації полягає в обробці її флотаційними реаґентами. Одна частина з них подається у млини, друга – безпосередньо у флотаційну машину, а певна частина – у спеціальні контактні чани або кондиціонери. Дозуються флотаційні реаґенти спеціальними живильниками різної конструкції. Контактні чани, апарати для підготовки пульпи і реаґентні живильники складають допоміжне флотаційне обладнання.
Контактний чан (рис. 3.46) призначений для перемішування пульпи з флотаційними реаґентами і створення умов для їх закріплення на мінеральних частинках. Він являє собою ємність циліндричної форми 1, усередині якої розташована пустотіла труба 2 з отворами для циркуляції пульпи. Це забезпечує рівномірний розподіл реаґентів. У трубі обертається вал 3 з лопатевою мішалкою 4. Вихідний матеріал подається по трубі 5, а підготовлений до флотації видається по трубі 6.
Переріз апарата для підготовки пульпи типу “Каскад”, який застосовується для кондиціонування вугільних пульп, наведено на рис. 3.47. Всі потоки пульпи, які надходять на флотацію, направляються у змішувач 8, в якому завдяки тангенціальному руху гідросуміші через патрубок 9 утворюється вихор і забезпечується змішування потоків. Зі змішувача пульпа проходить через отвори конуса 10 і віялоподібним потоком надходить на решітку 11, розтікається по ній і через отвори протікає в нижню частину колони 12. Реаґенти з дозатора 4 подаються в пристрій для приготування аерозолю – вентилятор-ротор 5 – який приводиться в дію електродвигуном 7 через клинопасову передачу 6. Аерозоль проходить через фільтр 3 і по трубі 1 подається в колону 12 під решето 11 назустріч потокам пульпи. Така конструкція апарата забезпечує досить рівномірне розподілення реаґента по об'єму пульпи. Для чистки решета передбачено отвір 13. Далі пульпа з реаґентом протікає через жалюзійні ґратки 14, де додатково перемішується і надходить у змішувальну лійку 17. Нижня частина колони являє собою пульпороздільник, на бокових стінках якого є отвори 19. До стінок прикріплені зливні коробки 15 з поворотними заслінками 16. До коробок кріпляться запірні клапани 18, які виконують функцію регулювання швидкості витоку кондиціонованої пульпи.
Рис. 3.48. – Схеми живильників реаґентів.
а – скіповий; б – стаканний; в – шківний.
1 – стакан; 2 – кривошипно-шатунний механізм; 3 – напрямні;
4 – диск; 5 – стержень перекидний; 6 – шків; 7 – шкребок.
Продуктивність апарата “Каскад” досягає 8000 м3/год. Той же принцип роботи покладено в основу апарата для кондиціонування пульпи типу АКП-1600 продуктивністю 1600 м3/год.
Живильники флотаційних реаґентів призначені для безперервної їх подачі у процес. Найбільш надійні і найчастіше використовувані живильники скіпові, склянкові і шківні (рис. 3.48).
Скіповий живильник (рис. 3.48 а) дозує реаґент стаканом 1, який кривошипно-шатунний механізм 2 переміщує зворотно-поступально по напрямних 3.
При русі униз стакан занурюється у бачок з реаґентом, при русі вгору стакан сковзає по криволінійній ділянці напрямних, нахиляється і зливає у приймальну лійку порцію реаґенту. Кут нахилу стакана, а отже, і доза реаґенту регулюється довжиною шатуна приводного механізму.
Стаканний живильник (рис. 3.48 б) являє собою диск 4, що обертається навколо горизонтальної осі; на поверхні диска шарнірно кріпляться стакани 1. При обертанні диска стакани занурюються у ванну з реаґентом, а потім за допомогою перекидного стержня 5 почергово зливають реаґент у приймальну лійку, звідки реаґент надходить у процес. Витрати реаґенту регулюються зміною положення перекидного стержня.
Шківні живильники (рис. 3.48 в) використовують для дозування в’язких маслянистих реаґентів. Живильник являє собою обертальний шків 6, занурений у ванну з маслом. З бокової поверхні шківа масло знімається шкребком 7 і направляється у приймальну лійку. Витрати реаґенту регулюються шириною і кількістю шкребків.