6. Назвати та охарактеризувати методи статистики

Методи(спеціальні): варіац ряди, ряди динаміки, індексний метод, корельц-регрес аналіз, факторний аналіз. (загальнонаукові): Аналіз  — розчленування предмету пізнання його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. абстрагування його окремих сторін. Синтез — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. Індукція – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів виводиться на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Дедукція  – метод логічного висновку від загального до окремого, тобто спочатку досліджують стан об’єкту в цілому, а потім його складових елементів. Аналогія – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Моделювання – метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього.  Абстрагування(— метод наукового пізнання, оснований на форму­ванні образа реального об'єкта шляхом мисленевого вио­кремлення певних ознак, властивостей, зв'язків і відношень, що цікавлять дослідника, з одночасним ігноруван­ням багатьох інших другорядних його властивостей. Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему

7. Поняття та класифікація статистичних показників

Стат показники-це узагальнююча х-ка суспільних явищ і процесів, а якій поєднується кількісна і якісна їх визначеність. Якісна визначеність-це сутність явищ, яка проявлється у назві показника. Кількісна – це одиниця виміру і числове значення об’єкту. Має 2 аспекти:1) адекватність-проявляється у можливості відоброж саме ті явища і поцеси, які передбач програмою дослідження. 2) точність-вимірювання залежить від організації спостер і обробки даних. класифікація:1. За способом спостер: первинні – визнач зведення даних стат спостер і подаються в абсолютних величинах. Похідні – обчисл як відношення 2-х первинних показників. 2. За ознакою часу: моментні - яіища в дний момент, інтервальні-явища за певний період. 3. За підсумовуванням-адитивні та неадитивні. 4. За формою: абсолютні та відносні.

8. Поняття статистичного групування та його види

Групування – розподіл сукупності на групи за істотними для них ознаками.

Вимоги до групування- Глибокий аналіз явища щодо вивчення типових рис та відмінностей, Чітке визначення істотних ознак групування, Об’єктивне визначення інтервалів групування для того, щоб утворені групи об’єднувалися в схожі елементи сукупності, а виділені групи чітко відрізнялися

Основою групування є ряд розподілу, що складається з варіанти і частот .Варіанта – це окреме значення ознаки Частота – це числа, які показують скільки разів повторюються окремі значення варіанти. Розглядають наступні ряди розподілу-1) Атрибутивні(якісні) – наприклад: посада, стать, професія 2) Варіаційні(кількісні) – наприклад: вік, зріст, вага Варіаційний ряд розподілу поділяється на:1) Дискретний ряд 2)Інтервальний

За дискретною ознакою, що варіює в широких межах, будуються інтервальні ряди розподілу. Щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю ширини інтервалу групувальної ознаки

Групування в залежності від мети і завдань поділяють на : структурні, типологічні та аналітичні

1) Структурні групування – характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою

2) Типологічні групування – передбачають формування груп на підставі найхарактерніших ознак і групування відбувається на підставі істотних відмінностей між групами

3) Аналітичні групування – застосовуються при вивченні взаємозв’язків щонайменше двох ознак, одна з яких є причиною(факторна ознака), а друга – це наслідок(результативна ознака)

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою, при наявності зв’язку між ознаками, аналітичні групування поділяють на групування прямого зв’язку і групування оберненого зв’язку