19. Взаємодія суспільства і природи з точки зору бжд

Природа і суспільство як дві особливі системи перебувають у тісній взаємодії, взаємозв'язку. Людина є невід'ємною частиною природи. Існування людини, всього людського суспільства неможливе без взаємодії з природою та без впливу на неї. В процесі виробничо-господарської діяльності людини частина природи вилучається, змінюючи свої форми. Одночасно відбуваються зміни в самій природі, часто негативні. При цьому суспільство впливає на природу свідомо, цілеспрямовано, на відміну від стихійного характеру впливів природи на стан суспільства. Процес взаємодії суспільства і природи здійснюється на основі певних закономірностей. Перш за все, суспільство не може існувати без природи, оскільки природні блага забезпечують життєдіяльність людини. У свою чергу й природа потребує діяльності суспільства, зокрема, використані суспільством природні ресурси (ґрунт, води, ліси та ін.) повинні відтворюватися й відновлюватися. Ці процеси відбуваються як природним шляхом, так і штучними заходами з активною діяльністю людини, при якій виникають певні суспільні екологічні відносини, що регулюються правовими приписами. Однак при втручанні людини в природні процеси вона повинна максимально враховувати закони розвитку як окремих природних об'єктів, так і в цілому закони функціонування довкілля, адже усі екологічні об'єкти перебувають у постійному і нерозривному об'єктивному природному зв'язку, який в інтересах тієї ж людини порушувати не можна.

20. Вплив якостей людини на бжд

Якості людини – це ті її властивості, які виявляються по-різному, залежно від умов, ситуацій. Основні властивості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини: здібності, емоційні та вольові якості.Здібності – це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам’ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Є основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД: Пам'ять- необхідна для оволодіння працівником безпечними прийомами праці і прийняття правильного рішення у разі нестан­дартних чи аварійних ситуацій. Увага – це концентрація свідомості на певному об'єкті чи діяльності. Мислення – це пізнання, спрямоване на розкриття загальних та істотних властивостей, ознак, предметів, явищ та зв'язків між ними. Ризик і обережність – це характеристика людини, яка може спричиняти потенційні небезпечні ситуації.Сенсомоторні реакції – зворотні дії людини на відчуття органами чуттівНадійність людини визначається рівнем її сенсорної координації, тобто здатністю своєчасно приймати і правильно оцінювати швидкозмінювану ситуацію і адекватними діями забезпечувати безпеку.Воля – здатність людини керувати своїми діями і вчинками. Власне емоції – це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються. Отже, емоціональна урівноваженість сприятливо впливає на життєдіяльність людини і зменшує її схильність до небезпеки.