Аналіз уроку

• Як ви оцінюєте пройдений урок? Що вам найбільше сподобалося?_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Як ви оцінюєте навчальний матеріал? Що б ви доповнили чи змінили?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Скільки людей були присутніми на уроці?___________________________

Чи прийшли нові люди?___________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________

Чи приймали участь у дискусії члени групи?_________________________

• Чи задовольняє вас атмосфера всередині групи? _____________________ Як ви думаєте, яких заходів необхідно вжити, щоб робота у групі стала продуктивнішою?________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• З якими труднощами ви стикнулися, проводячи урок? ________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ще раз подякуйте Богові за зустріч, що відбулася.

ДЛЯ НОТАТОК

Урок 5 блаженні голодні та спрагнені правди

Мета: Побачити, що істинні послідовники Христа відчувають голод по Божій правді, що Господь наповнює правдою тих, хто її шукає.

Біблійний текст: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Мт. 5:6).

Нагадаємо, що Господь запросив деяких учнів, щоб у простій бесіді розкрити їм основні принципи служіння учня Христового. Він навчав про те, наскільки важливо усвідомлювати свою духовну вбогість, чому не варто уникати «дому плачу» і яка перевага бути сумирним (лагідним).

Результат лагідності та покірності ми бачимо у житті апостола Павла, коли він, будучи Савлом із Тарса, зустрів воскресшого Христа по дорозі в Дамаск. Господь поставив йому запитання: «…чому ти Мене переслідуєш? …Трудно тобі бити ногою колючку» (Дії 9:4, 5). Ці слова можна перефразувати наступним чином: «…чому ти женеш Мене? Чому ти натягуєш вудила? Ти ж завдаєш собі болю!» Але коли Савл із Тарса запитав: «… Господь! чого хочеш, щоб я вчинив?» - він тим самим визнав над собою владу «вудил», тобто він підкорив все своє життя волі воскресшого Христа. Це приклад того, як Савл із Тарса став сумирним. Тепер давайте звернемо увагу на те, як сумирність та спрага до правди відповідають одне одному.

Як тільки Павло упокорився перед Христом, він одразу ж захотів дізнатися, що булоправильним для нього. Коли він назвав Ісуса Господом і запитав, що йому необхідно робити, цим він виявив не лише сумирність, але і потяг до правди.

Блаженні голодні та спрагнені правди

Четверта заповідь блаженства є такою: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Мт. 5:6). Тут Ісус говорить, що, коли ми вважаємо Його нашим Господом і коли наше життя підкорене Його владі, ми повинні прагнути правди, відчувати непереборне бажання голоду по правді. Якщо ми прагнемо правди, то Бог наповнить нас правдою.

Зверніть увагу на те, що тут не говориться: «Блаженні голодні та спрагнені бути щасливими, бо вони знайдуть велике щастя; блаженні спрагнені процвітання, бо вони будуть дуже успішними», але: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть». Обітниця, що міститься у четвертій заповіді блаженства, говорить, що учень, котрий зі спрагою прямує до правди, нагодований буде. У грецькому оригіналі говориться, що вони будуть нагодовані праведністю сповна. Це також означає, що вони будуть наповнені з подостатком Святим Духом Божим, Котрий Сам є цією правдою, і вони будуть прагнути дізнатися, яка є Його воля відносно їх життя.

Заповіді блаженства можна розподілити на пари: ми плачемо, поки ми вчимося бути вбогими духом, а коли ми стаємо сумирними (лагідними), то починаємо жадати та прагнути правди.

Бог вимагає від нас праведності, але, розуміючи, що людина не здатна бути достатньо праведною, щоб задовольнити вимоги Бога, Він посилає на землю Свого Сина, Котрий звершив за нас діло правди.На підставі жертви Ісуса Христа ми можемо бути названі праведними в очах Бога.

Вивчаючи Нагірну проповідь, зверніть увагу на те, як Ісус підкреслює важливість праведності. Остання заповідь блаженства проголошує: «Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:10). Дві заповіді з восьми стосуються праведності.

Пізніше у цьому розділі Ісус каже: «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне» (Мт. 5:20). Також на початку шостого розділу Він говорить: «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми…» (Мт. 6:1). Фарисеї хотіли показатися праведними перед людьми, і в цьому була їх помилка. Вони наслідувалибукву закону, а Ісус навчав розуміти дух закону. «І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє» (2 Кор. 3:6). Істинна праведність не повинна бути традиційною, вона повинна відповідати Писанню. Ісус відкрито вказував фарисеям на їх неправильне розуміння (Мк. 7:1-13).

Завершуючи це дуже важливе вчення, Ісус говорить про те, що повинно стати найголовнішим у житті людини: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його…» (Мт. 6:33). Саме пошук Царства Божого стоїть у центрі наших пріоритетів.

Одним з віршів, що говорить про правду, є наступний: «Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа» (Пс. 4:6). Переживаючи внутрішню боротьбу, автор псалму приймає рішення робити саме те, що є правильним. І лише після цього він відчуває мир і може спокійно заснути.

Ісус спонукає учнів робити те, що є правильним, а не те, що є вигідним. Поки Господь не наповнить нас Своєю правдою, ми не зможемо стати сіллю землі і світлом для світу.

Зверніть увагу на слова, де говориться про те, що люди Божі будуть названі «…дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь» (Іс. 61:3).

Це було у плані Божому і, відповідно, наміром Ісуса під час цього спілкування – обрати учнів, котрі стануть проводирями правди, повернувшись до натовпу біля підніжжя гори, котрий відображає загублених людей цього світу. Його учні повинні були стати носіями правди Божої на славу нашого Господа.

Питання для обговорення

1. Чи повинно наше посвячення Христу автоматично приносити нам безтурботне щастя і матеріальне благополуччя?

Звичайно ж ні. Господь закликає нас прагнути не щастя і процвітання, а правди. Він говорить, що будуть скорботи, буде плач, але кінець кінцем нас чекає досконала божественна втіха.

2. Яким чином наша праведність повинна перевершити праведність книжників та фарисеїв?

Ми повинні прагнути праведності, заснованої на дусі закону, а не на його букві. Праведність фарисеїв є лицемірною. Вони мали лише вигляд духовності і грунтувалися лише на виконанні своїх тардицій. Ісус же навчав, що істинна праведність дається Богом і не є показовою праведністю. Вона засновується на Священному Писанні і твориться не перед людьми, а перед Богом. Праведність не повинна бути лицемірною і заснованою на традиціях.

3. Що таке лицемірство і у чому його небезпека?

Лицемірство – «фальшиве лице» (грец.). Лицемір може знаходитися у спільноті духовних людей і у чомусь бути схожим на них, але він не є духовною людиною.Така людина не наслідує спасіння. Вона обманює і себе, й інших.

4. Поясніть, як ви розумієте четверту заповідь блаженства?

Різноманітні відповіді.

Тема для молитви

Моліться про те, щоб шукати перш за все правди Божої, а не того, що вигідно. Щоб ви могли постійно відчувати голод і спрагу по правді Божій, і щоб Господь наповнював вас Своєю правдою.

Домашнє завдання. Вивчіть напам’ять Мт. 5:6.