ДІК ВУДВОРД

Нагірна проповідь

Навчальний посібник для лідера групи

Біблійна місія

Київ

2010

© Біблійна місія, 2010

Урок 1 вступ до нагірної проповіді

Мета: Розглянути контекст Нагірної проповіді таспробувати зрозуміти її призначення.

Біблійний текст: «І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх» (Мк. 3:13, 14).

Багато людей, навіть невіруючих, цитують деякі фрази з Нагірної проповіді, але, на жаль, не багато знають, Ким вона була виголошена, і тим більше не всі розуміють її істинне значення. Вважається, що Нагірна проповідьмістить сутність усього, чому навчав Ісус. Перш ніж розпочати вивчення цієї найвеличнішоїз усіх проповідей, коли-небудь виголошених на цій землі, нам необхідно усвідомити всю важливість цього вивчення, а також розглянути контекст, у якому ця проповідь була промовлена.

Важливість вивчення

Помилковим є сприйняття Нагірної проповіді лише як збірки законів моральності. Слова Ісуса вимагають нашої пильної уваги, серйозного вивчення, а також слухняності. У кінці Своєї проповіді Ісус нагадав про важливість вивчення і виконання усього сказаного:

«Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його! І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його. Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні» (Мт. 7: 24-29).

Ісус чітко дав зрозуміти, що при правильному відношенні до Його Слова, ми можемо мати міцну основу у нашому житті.

Контекст Нагірної проповіді

Перш ніж розпочати вивчення, дуже важливо розглянути обставини, заяких Нагірна проповідь була виголошена.

Ми знаходимо згадку про Нагірну проповідь у Євангелії від Івана:

«А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями» (Ів. 6:2, 3).

Іван робить поверхневий огляд цієї зустрічі. Своє Євангеліє Іван писав декількома десятиліттями пізніше, ніж Матвій та Марк. Він напевно був знайомий з тим, що писав Матвій, тому робить акцент на інших деталях, не зупиняючись докладно на обставинах, за яких Ісус навчав.

Євангелист Марк говорить про це більш детально: «А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї, і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли. І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананітата Юду Іскаріотського, що й видав Його» (Мк. 3:7-19).

Євангелист Матвій детально описує слова Ісуса, виголошені на горі:

«І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми. А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи…» (Мт. 4:23-5:2).

Те, що Ісус відійшов зі Своїми учнями і навчав їх окремо, можна назвати першим християнським семінаром, звершеним у віддаленні^*. Це, по суті, не було проповіддю у нашому теперішньому розумінні; вчення, подане Ісусом на вершині гори, скоріше нагадує спокійну бесіду під час відпочинку. Подібну віддалену від людей зустріч Ісус провів з учнями в останні години Свого земного життя, перед тим як був взятий під варту і відданий на смерть (Ів. 13-16 розд.).

Зібравши Своїх учнів на горі, Ісус показав нам приклад ефективного керівництва. Кожна людина, що займає керівну посаду, повинна вміти аналізувати, організовувати, делегувати відповідальність, контролювати (керувати), а також бути старанним виконавцем (бути прикладом у праці). Тим більше це повинні мати на увазі служителі церкви та лідери малих груп.

Він розподілив присутніх на дві частини: біля підніжжя гори залишилися люди, що прийшли до Нього з проблемами; вище, на горі, навколо Ісуса зібрались люди, котрі хотіли разом з Ним стати частиною вирішення тих проблем, котрі були представлені внизу біля моря Галилейського.

Ісус чудово розумів, що, будучи на землі в людському тілі, обмежений у часі та просторі, Він ніколи один не зможе вирішити усіх проблем людства. Тому Він усе це проаналізував; хоча ми знаємо, що в Його план із самого початку входило використання тлінних людей для виконання Його головного плану. Після цього Він організував першу християнську «відлюднену зустріч». Нагадаємо, що Ісус особисто запросив тих, хто приймав участь у бесіді на горі, щоб делегувати відповідальність, тобто наділити їх певними повноваженнями, щоб вони «із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх»(див. Мк. 3:13-14).

Беручи до уваги все те, що відбувалося внизу, ми можемо чіткіше зрозуміти ціль проповіді Христа. Він готував Своїх послідовників, котрі будуть Його помічниками у поповненні фізичних, а найголовніше духовних потреб людей.

Питання для обговорення

1. Прочитайте всю Нагірну проповідь. Це можна зробити декількома способами:

• Кожний член групи читає про себе (у тишині).

• Кожний член групи читає вголос по одному віршу (по черзі).

• Весь текст може прочитати вголос один з членів групи або лідер групи.

2. Грунтуючись на Мт. 5-7 розд.; Мк. 3 розд.; Ів. 6 розд., обговоріть ті обставини, за яких була виголошена Нагірна проповідь. Кому і для чого вона була сказана?

Ісус звершує служіння зцілення, потім залишає народ біля моря і відходить на гору з тими, кого Сам обрав. Він проголошує Нагірну проповідь, обирає дванадцять апостолів і повертається з ними до нужденних.

3. Які п’ять принципів керівництва людьми ми бачимо в діях Ісуса?

• Здатність аналізувати. Ісус чудово бачив ситуацію, що склалася, і знав, що потрібно робити далі.

• Здатність організувати. Він вирішив у певний момент відлучитися від усіх, узявши з Собою вибраних.

• Здатність делегувати відповідальність. Ісус розумів, що скоро учні самі понесуть Добру новину. Обравши 12 апостолів, Він почав готувати їх до серйозного служіння, наділяючи їх певними повноваженнями.

• Здатність керувати. У апостолів були помилки, але Ісус їх терпеливо навчав та спрямовував, не забираючи довіреного служіння.

• Здатність бути прикладом у служінні. Саме Христос був прикладом для апостолів у повсякденній праці, у служінні, у любові до оточуючих.

Тема для молитви

Просіть Господа, щоб Його слово перетворило вас, щоб відкрило вам нові горизонти служіння Йому.

Домашнє завдання. Вивчіть напам’ять Мк. 3:13, 14.