
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Методичні вказівки
- •2. Конкретніі цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція) :
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •Завдання:
- •Задача 2 Хвора а., 53 роки, кухар, скаржиться на болі в гомілковостопних і колінних суглобах. Болі виникають наприкінці робочого дня чи після значних фізичних навантажень.
- •Задача 3
- •7. Література: Основна:
- •Додаткова
Міністерство охорони здоров’я україни
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені М.І.Пирогова
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри внутрішньої та
сімейної медицини
Завідувач кафедри
проф. Чернобровий В.М.
______________________
«____»_______________ 20____р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ № 1
Навчальна дисципліна |
ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА (СІМЕЙНА МЕДИЦИНА) |
Модуль № |
1 |
Змістовий модуль № 1-2 |
Сучасні підходи до соціально-медичного та організаційного обґрунтування ПМСД |
Тема заняття № 1 |
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Структура медичного страхування. Ведення амбулаторних хворих при патології серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату. |
Курс |
шостий |
Факультет |
медичний |
Вінниця 2014
Актуальність теми: Головною метою реформи охорони здоров’я є зміна характеру відносин між системою охорони здоров’я, суспільством та державою. Очевидно, що при складній соціально-економічній ситуації неможливо забезпечити безкоштовне загальнодоступне та висококваліфіковане медичне обслуговування через скромність фінансових можливостей держави. Стратегічним напрямком в покращенні фінансового стану галузі є багатоканальність фінансування. Україна на сьогодні перебуває на стадії впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Ще один важливий принцип – обов’язкова участь громадян в покритті витрат на підтримку власного здоров’я.Така участь стимулює здоровий спосіб життя, робить здоров’я важливим елементом конкуренції на ринку праці.
Патологія серцево-судинної системи займає перше місце серед причин смертності та інвалідизації населення України. Зокрема в Україні щорічно реєструється 50-55 тисяч нових випадків інфаркту міокарда і близько 100-120 тис. випадків інсульту. В цих умовах провідну роль щодо раннього виявлення груп ризику, профілактики ускладнень патології серцево-судинної системи покладається на первинну медико-соціальну допомогу в роботі якої провідну роль відіграє сімейний лікар.
Значна розповсюдженість захворювань суглобів, особливо серед людей працездатного віку, та висока інвалідизація пацієнтів з захворюваннями суглобів характеризують актуальність вивчення цієї теми лікарем загальної практики – сімейної медицини.
2. Конкретніі цілі заняття:
Студент повинен знати моделі первинної медико-соціальної допомоги ,їх переваги та недоліки. (α=ІІ).
Студент повинен знати функції та зміст роботи сімейного лікаря (α=ІІ) і вміти заповнювати основну облікову медичну документацію під час амбулаторного прийому (α=ІІІ).
Студент повинен знати види медичного страхування, порядок медичного страхування (α=ІІ).
Студент повинен інтерпретувати поняття «медичне страхування», «страхова медицина» (α=ІІ).
Студент має знати фактори ризику виникнення серцево-судинної патології та захворювань суглобів і вміти виявити їх у хворих з патологією серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, а також у їх родичів(α=ІІІ).
Студент повинен вміти проводити ранню діагностику, диференціальну діагностику, сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз у хворих з найбільш розповсюдженою патологією серцево-судинної системи (есенціальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушеннями ритму та провідності, серцева недостатність) та опорно-рухового апарату
( ревматоїдний артрит, остеоартрит, подагра) (α=ІІІ).
Студент повинен вміти скласти план обстеження хворого в амбулаторних мовах та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при з найбільш розповсюдженою патологією серцево-судинної системи (есенціальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушеннями ритму та провідності, серцева недостатність) та опорно-рухового апарату
( ревматоїдний артрит, остеоартрит, подагра) (α=ІІІ).
Студент повинен вміти визначити тактику ведення в амбулаторних умовах (режим, дієта, лікування, реабілітація) хворих з найбільш розповсюдженою патологією серцево-судинної системи (есенціальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушеннями ритму та провідності, серцева недостатність) та опорно-рухового апарату ( ревматоїдний артрит, остеоартрит, подагра) (α=ІІІ).
Студент повинен вміти оцінювати прогноз для життя та працездатності у хворих з найбільш розповсюдженою патологією серцево-судинної системи (есенціальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушеннями ритму та провідності, серцева недостатність) та опорно-рухового апарату ( ревматоїдний артрит, остеоартрит, подагра) (α=ІІІ).