- •1.Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •2. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •3.Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •4.Нормативно-правові акти про оп.
- •5.Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •7.Державний нагляд за оп.
- •8.Контроль за станом оп.
- •9.Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •10. Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •11. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •12. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •13.Навчання з питань оп.
- •14. Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •15. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •16. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •17. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •18. Класифікація причин виробничого травматизму
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •20. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •21. Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •23. Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •24. Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •25.Основні заходи покращення умов праці.
- •26. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •27. Нормування параметрів мікроклімату.
- •28. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •29.Категорія робіт за ступенем важкості.
- •30. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •31. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •32. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •33. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •34. Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •35. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •36. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •37. Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •38. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •39. Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •40. Розрахунок необхідного повітрообміну за тепло надлишками
- •42. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •43. Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор
- •44. Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •45. Припливна вентиляція
- •46.Витяжна вентиляція
- •47. Кондиціювання повітря.
- •48. Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •49. Природне освітлення. Кпо.
- •50. Нормування природного освітлення.
- •52. Штучне освітлення. Класифікація в залежності від функціонального призначення
- •53. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •54. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •55. Світильники. Їх характеристики.
- •56. Нормування штучного освітлення
- •57. Методи розрахунку штучного освітлення
- •58. Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •59. Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності
- •61. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •62. Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шумів
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму
- •65. Методи та засоби захисту від шуму
- •66. Вібрація та її основні характеристики
- •67. Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •68. Методи і засоби захисту від вібрації
- •69. Дія вібрації на організм людини.
- •70. Нормування вібрації
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •74. Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •81. Опір тіла людини проходженню струму
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища
- •84. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння
- •85. Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
62. Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком. Зазвичай шум створюється при хаотичному чергуванні звуків різної частоти та інтенсивності. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою f, Гц; звуковим тиском р, Па; інтенсивністю /, Вт/м2.
Октавна смуга частот (октава) — діапазон частот, у якому верхня гранична частота / вдвічі більша за нижню граничну частоту / . Октава характеризується середньогеометричним значенням частоти fcpH - f0 . Частотний діапазон чутності органа слуху людини розподілений на дев'ять октав із середньогеомет-ричними частотами 31,5; 63; 125; ...; 8000 Гц. Сукупність гранично допустимих рівнів звукового тиску в дев'яти октавних смугах частот і є граничним спектром (ГС) шуму.
63. Дія шуму на організм людини. Нормування шумів
За даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, що перераховані вище останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом.
Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.
Наближено дію шуму різних- рівнів можна охарактеризувати наступним чином. Шум до 50 дБА, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50—60 дБА може викликати психологічний вплив, що проявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. При рівні шуму 65—90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс учащається, тиск крові підвищуються, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що проявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Такі високі рівні шуму впливають не лише на органи слуху, а й на весь організм. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви мілких судин тощо.
Отже, шкідливі та небезпечні наслідки дії шуму проявляються тим більше, чим вищий рівень сили звуку та триваліша його дія.
На основі даних про особливості впливу шуму на організм людини проводять гігієнічне нормування його параметрів. Враховуючи значні технічні труднощі щодо зниження рівня шуму при виконанні виробничих процесів, доводиться орієнтуватися не на рівні шуму, що викликають подразнення чи втомлення, а на такі допустимі рівні шуму, при яких виключається імовірність набуття працівником професійних захворювань.
При нормуванні шуму до уваги беруться різні його види. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99 шуми класифікуються за характером спектра та часовими характеристиками. За першою ознакою шуми поділяються на широко-смужні, з неперервним спектром шириною більш ніж одна октава, та вузькосмужні або тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тони. За часовими характеристиками шуми можуть бути постійними, якщо їх рівень шуму протягом робочої зміни (8 годин) змінюється не більш ніж на 5 дБА та непостійними. Останні поділяється на: