- •1.Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •2. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •3.Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •4.Нормативно-правові акти про оп.
- •5.Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •7.Державний нагляд за оп.
- •8.Контроль за станом оп.
- •9.Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •10. Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •11. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •12. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •13.Навчання з питань оп.
- •14. Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •15. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •16. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •17. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •18. Класифікація причин виробничого травматизму
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •20. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •21. Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •23. Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •24. Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •25.Основні заходи покращення умов праці.
- •26. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •27. Нормування параметрів мікроклімату.
- •28. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •29.Категорія робіт за ступенем важкості.
- •30. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •31. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •32. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •33. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •34. Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •35. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •36. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •37. Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •38. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •39. Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •40. Розрахунок необхідного повітрообміну за тепло надлишками
- •42. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •43. Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор
- •44. Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •45. Припливна вентиляція
- •46.Витяжна вентиляція
- •47. Кондиціювання повітря.
- •48. Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •49. Природне освітлення. Кпо.
- •50. Нормування природного освітлення.
- •52. Штучне освітлення. Класифікація в залежності від функціонального призначення
- •53. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •54. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •55. Світильники. Їх характеристики.
- •56. Нормування штучного освітлення
- •57. Методи розрахунку штучного освітлення
- •58. Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •59. Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності
- •61. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •62. Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шумів
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму
- •65. Методи та засоби захисту від шуму
- •66. Вібрація та її основні характеристики
- •67. Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •68. Методи і засоби захисту від вібрації
- •69. Дія вібрації на організм людини.
- •70. Нормування вібрації
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •74. Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •81. Опір тіла людини проходженню струму
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища
- •84. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння
- •85. Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
37. Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
Вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.
Основна вимога до вентиляційних систем – це вилучення з приміщення забрудненого, вологого або нагрітого повітря та подача на йог місце чистого повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно).
Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною.
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.
На виробництвах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінні з місцевою і т. ін), а в окремих випадках і аварійну вентиляцію, як правило, вона проектується витяжною.
Системи вентиляції мають бути пожежо – й вибухобезпечними, простими в облаштуванні не переохолоджувати приміщення, не створювати надмірного шуму, бути надійними в експлуатації та економними. Крім паспорта на кожну вентиляційну установку складають журнал експлуатації.
38. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
Загально-обмінну припливно-механічну вентиляцію приміщень без природного провітрювання проектують так, щоб забезпечувати в них не менше двох припливних і двох витяжних вентиляційних установок, з продуктивністю кожної не менше 50% потрібного повітрообміну. Об’єм подаваємого повітря засобами механічної вентиляції має становити не менше 60 м3/год на одного працюючого, але не менше однократного повітрообміну за годину. Дозволяється проектувати по одній припливній і одній витяжній установці тільки тоді, коли вони забезпечені резервним вентилятором, який автоматично включається при зупинці робочого.
Порядок розрахунку вентиляційної мережі є такий:
• вибирають конфігурацію мережі;
• визначають поперечні розміри повітроводів;
• розраховують опір мережі;
• за каталогом підбирають вентилятор і електродвигун
Основним завданням розрахунку вентиляційних систем є визначення кількості повітря (м3/год), необхідного для його надходження або вилучення з приміщення.
Повітрообмін визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість шкідливих виділень (теплоти, вологи, пари, газу, пилу).
Розрахунки повітрообміну для проектування вентиляційних систем мають на меті забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану у робочій зоні виробничого приміщення.
39. Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
Кратність повітрообміну – узагальнюючий параметр, за яким можна судити про ефективність роботи вентиляційної установки.
Мінімальний повітрообмін у приміщенні (мінімальна кількість зовнішнього повітря) на одну людину визначається за такими рекомендаціями:
для приміщень громадських будинків, в яких природне провітрювання через конструктивні чи технологічні причини неможливе, – 40 м3/год;
для глядацьких залів кінотеатрів і клубів, класів, навчальних кабінетів і аудиторій навчальних закладів, в яких люди знаходяться до 3год. – 20м3/год.
Повітрообмін за нормованою кратністю. Для більшості приміщень громадських будинків повітрообмін визначають за нормативною розрахунковою кратністю Кр.
Кратністю повітрообміну називається відношення об’єму повітря, який подається або видаляється з приміщення протягом 1 години, до об’єму приміщення (за внутрішніми розмірами):
.
Дана величина часто використовується також для оцінки правильності розрахунку повітрообміну у приміщенні. Як правило, нормативна кратність Кр використовується для розрахунку повітрообмінів у приміщеннях з надлишками в основному вуглекислого газу і теплоти.
