10. Початок радянського періоду становлення та розвитку вищої школи був ознаменований:

• активізацією наукової, навчальної та просвітницької діяльності: підвищення науковості, організація навчально-виховного процесу, забезпечення зв’язку ВНЗ з громадськістю і поширення наукових поглядів, створення системи підготовки науково-педагогічних кадрів тощо;

• занепадом системи вищої освіти: репресіями науково-педагогічної інтелігенції, контролем освітньої та наукової діяльності, регламентацією професійної діяльності викладачів;

• “консервацією” існуючої системи вищої освіти.

11. На думку провідних науковців радянського періоду, основними складовими професійної компетентності викладача внз були:

• три групи якостей особистості викладача: наукові якості характеризують викладача як науковця, що критично викладає свій предмет, формує науковий світогляд слухачів; педагогічні – як педагога, що реалізує основні дидактичні принципи, розкриває професійну спрямованість студента, готовий допомогти йому; громадсько-політичні – як оратора, що володіє діловою мовою, прагне до яскравої, емоційної форми викладення матеріалу;

• дві групи якостей: педагогічний професіоналізм, що характеризується високим рівнем фахової підготовки; політична свідомість, що характеризується розумінням місця й ролі системи вищої освіти в сфері формування комуністичного світогляду молоді;

• дві групи якостей: комуністичний світогляд, що характеризується непримиренністю до класових ворогів; ораторські здібності.

12. Відтворення професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів у вітчизняній освітній системі , що існувала до початку 1990-х рр., більшою мірою відбувалось на основі:

• системи професійної підготовки викладачів у вищих навчальних закладів;

• магістерської підготовки;

• емпіричного шляху накопичення досвіду викладання з певної дисципліни, спеціалізації відповідно фаху, не враховуючи необхідність психолого-педагогічної підготовки.

13. Основними нормативними актами, що визначають діяльність викладача у вищому навчальному закладі є:

• рішеннях кафедр, факультетів, науково-методичних рад, вчених рад вищих навчальних закладів, атестаційних комісій, постанови районних, міських та обласних відділів освіти.

• cтатут вищого навчального закладу, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції, контракти з науково-педагогічними працівниками

• Закони “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, Положення про державний вищий навчальний заклад освіти, Положення про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

14. Відповідно до ст. 47 Закону України “Про вищу освіту” науково-педагогічні працівники – це:

• особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю;

• особи, які за місцем своєї роботи професійно займаються педагогічною діяльністю: здійснюють загальноосвітню та професійну підготовку молоді;

• особи, які за місцем своєї роботи здійснюють наукову діяльність з метою забезпечення відповідного наукового рівня освітнього процесу.