Затверджено ______________А.В. Сущенко

Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю

з дисципліни “Вступ до спеціальності”, для спеціальності

8.000005-Педагогіка вищої школи

Затверджені протоколом кафедри УНЗ і ПВШ №1 від 2.10.2012

1. Процес зародження і становлення викладацької діяльності у вищих навчальних закладах, динаміка розвитку вимог до неї, розподіляються на два основні етапи:

• до XI ст. – доуніверситетський (донормативний); з XI ст. – етап виникнення і функціонування вищих навчальних закладів університетського типу (нормативний);

• до XVI ст. – філософський, що передбачав накопичення педагогічних знань в руслі філософії; з XVI ст. – становлення педагогіки як науки;

• до кінця XIX ст. – дорадянський, що передбачав формування системи вищих навчальних закладів; початок XX ст. – створення та нормативне закріплення системи вищої професійної освіти.

2. Доуніверситетський етап становлення та розвитку вищої школи характеризується такими положеннями:

• відсутності диференціації освіти, вищих навчальних закладів, викладачів вищих навчальних закладів та професійних вимог до них; розвиток освіти на рівні підготовки дітей;

• диференціація освіти; формування системи інститутів з професійної підготовки; визначення та нормативне закріплення вимог до викладачів вищих навчальних закладів;

• диференціація освіти залежно від віку учнів; формування методологічних засад професійної педагогічної діяльності у вищій школі; набуття вищою школою класового і станового характеру, визначення вимог до професійної компетентності на основі внутрішніх та стихійних зовнішніми критеріями: думка науковців, колег, учнів, заможних громадян та ін.

3. Нормативне закріплення вимог до педагога вищої школи зумовлене:

• набуттям освітою класового та національного характеру;

• підвищенням вимог до результатів діяльності освітніх закладів;

• підвищенням вимог до результатів діяльності освітніх закладів.

4. Основна ідея університету (з моменту їх появлення) концентрувала в собі три функції, які визначили основні напрями професійної діяльності викладача у вищому навчальному закладі:

• освітню, виховну та розвиваючу;

• освітню, дослідницьку і культурно-виховну;

• освітню, професійну та культурну.

5. Основні професійні характеристики, які більшою мірою визначали успіх викладача в університеті (протягом історії) були:

• фахова спеціалізація, науковий ступінь, артистичні здібності;

• творчі пошуки й досягнення, велика ерудиція та володіння матеріалом своєї науки, експериментальне мистецтво і його демонстрація, майстерність у викладенні матеріалу;

• майстерність викладання та написання наукової літератури.

6. Першим українським навчальним закладом університетського типу (вищою школою) вважають:

• Києво-Могилянську академію;

• Острозьку академію;

• Харківський університет.

7. Основними нормативними документами, які з 1755 р. починають регламентувати професійну педагогічну діяльність і закріплювати вимоги до професійної компетентності викладача у більшості вітчизняних вищих навчальних закладах були:

• вимоги міністерства освіти до викладацького складу університетів;

• статути університетів;

• міністерські інструкції до організації навчального процесу.

8. Перший університетський статут (1755) основними вимогами до професійної компетентності педагога вищої школи визначив:

• висока культура мови, майстерність в організації дискусій, уміння контролювати самостійну роботу студентів;

• знання двох мов, наявність диплома про вищу освіту, дворянське звання;

• професійну підготовку за фахом, професійні вміння та навички.

9. Реформи вищої школи та університетські статути 1835 р., 1863 р.,1884 р.:

• посилили адміністративний нагляд за діяльністю викладачів і студентів, акцентували увагу на методичній роботи викладача, ввели заходи щодо вдосконалення спеціальної та педагогічної підготовки викладачів;

• підвищили статус викладачів ВНЗ, надали право самостійного вибору змісту та форм й методів викладацької роботи;

• визначили систему вимог до професійної діяльності викладачів ВНЗ.