Список використаних джерел

У кінці роботи наводиться список дійсно використаних літературних джерел та інших матеріалів в кількості не менше 25-30 назв публікацій. При складанні бібліографії важливо, перш за все,визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книжки, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. Правильно складений бібліографічний список сам по собі має пізнавальне значення. Він віддзеркалює загальну та наукову культуру автора, аргументованість і переконливість його тверджень і висновків, обізнаність з фундаментальними працями тощо. Список використаної літератури завжди цікавий для фахівців, оскільки розкриває їм нові, мало досліджені питання з певної галузі науки і нерідко буває єдиним інформаційно-тематичним джерелом, тому бібліографія має бути бездоганною як за своїм змістом, так і за оформленням.

Список використаних джерел складається виключно у алфавітному порядку згідно рекомендацій (Додаток В)

Додатки

Для повноти сприйняття курсової роботи до додатків, за необхідності, доцільно включати допоміжний матеріал: таблиці, схеми, діаграми,

технологічні картки, інструкційні картки, плани-конспекти уроків, наочний матеріал, художні ілюстрації, методики дослідження, відео-уроки, відеосюжети, мультимедійні творчі презентації (на дискових носіях), макети виробів тощо.

У тексті курсової роботи слід робити посилання на додатки, коли ви хочете проілюструвати те чи інше положення.

Додатки нумеруються і підписуються зверху. Додатки розміщуються в кінці курсової роботи. Сторінки, на яких розміщені додатки, не нумеруються.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота друкується (односторонній друк) на комп'ютері чітко, охайно, без помарок і виправлень. Курсова робота має бути зброшурована й оформлена відповідно вимог до курсової роботи: виділені окремі частини роботи, абзаци; пронумеровані сторінки; правильно оформлені посилання, висновки, цитати, список використаних джерел.

Курсова робота - це навчально-наукова робота, а тому її не слід прикрашати різними художніми атрибутами.

Обсяг курсової роботи повинен становити 35-40 стандартних сторінок тексту.

До загального обсягу роботи не входять: список використаних джерел, додатки.

Робота друкується на комп'ютері з використанням текстового редактора Word з такими опціями: шрифт Times New Roman, розміром 14 із полуторним міжрядковим інтервалом; перший рядок кожного абзацу з відступом 1см, вирівнювання по ширині.

Не припускається "прикрашання" тексту різними роздільними лініями, рамками, віньєтками, використання інших шрифтів (наприклад, Arial), або інших розмірів шрифту (за винятком заголовків розділів і підрозділів, а також тексту великих таблиць, якщо шрифт розміром 14 не дозволяє розмістити таблицю на сторінці) тощо. Можна лише виділяти суттєво значимі слова чи речення напівжирним шрифтом, курсивом, чи підкресленням, не комбінуючи їх.

Текст розміщується на одному боці аркуша білого паперу формату A4 (210 х 297 мм) з такими полями:

• ліве — не менше 30 мм ;

• праве —не менше 10 мм;

• верхнє та нижнє — не менше 20 мм.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною для всієї роботи та здійснюється арабськими цифрами, починаючи з титульного аркуша (на якому номер "1" не ставлять). Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1...3, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапками. Припускається виділяти заголовки та підзаголовки напівжирним шрифтом.

Кожен розділ роботи слід починати з нової сторінки.

Сторінки, підрозділи, рисунки, таблиці, формули нумеруються арабськими цифрами без знака "№", або N.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включається до загальної кількості сторінок, але номер "1" на ньому не ставиться. На всіх наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому кутку сторінки.

Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ" римськими цифрами, наприклад: "РОЗДІЛ І", "РОЗДІЛ П" тощо, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Всі інші структурні частини роботи ("ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ" тощо) не нумеруються.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера ставлять крапку (наприклад: 2.3.). Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу, після якого крапка не ставиться. Заголовки розділів, підрозділів повинні чітко й коротко відбивати їх зміст. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

Текст роботи ілюструється: таблицями; рисунками графіками, діаграмами, кресленнями, малюнками, фотографіями тощо); формулами.

Усі ілюстрації в тексті роботи повинні бути пронумеровані в межах розділу та мати підтекстовки та назви (крім формул). Кожен вид ілюстрацій мусить мати свою нумерацію. Нумерація складається з номеру розділу та порядкового номеру ілюстрації. В назві слід коротко зазначити зміст ілюстративного матеріалу, наприклад: