- •1. Поясніти поняття небезпечного виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •2. Поясніти поняття шкідливого виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •3. Наведіть травми та професійні захворювання, що можуть з’явитися у результаті впливу ншвч на робочому місці (на прикладі будь-якого робочого місця в галузі).
- •4. Охарактеризуйте систему управління охороною праці на підприємстві, що є об'єктом управління, органами управління суопп?
- •5. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Середовище».
- •6. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Людина».
- •7. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Людина» при роботі з цим обладнанням.
- •8. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Машина».
- •9. Які фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні ншвч можуть бути присутні на робочому місці галузі (наведіть приклад робочого місця)?
- •10. Охарактеризуйте гігієнічну класифікацію робочих місць.
- •11. Джерелом яких ншвч є обладнання у галузі (виберіть конкретне обладнання галузі)?
- •12. Чим характеризується тяжкість і напруженість праці у галузі?
- •13. Які ви знаєте класи небезпечних і шкідливих умов праці?
- •14. Причини проведення атестації робочого місця, її порядок.
- •15. Склад атестаційної комісії, періодичність проведення атестації.
- •16. Охарактеризуйте класи приміщень за ступенем небезпеки поразки електричним струмом. Вкажіть клас виробничих приміщень вашої галузі.
- •17. Інструктажі з питань охорони праці на підприємствах галузі.
- •18. Сформулюйте чинник небезпеки, пов'язаний з дією електричного струму. Вкажіть можливі дії електричного струму на людину.
- •19. Мета занулення та призначення повторного заземлення нульового проводу, вибір перетину електричних проводів у системі занулення.
- •20. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: ізоляція, її види та контроль.
- •21. Занулення, його область застосування і принцип дії.
- •23. Електромережа для живлення обладнання (вкажіть тип обладнання). Штепсельні з'єднання й електророзетки. Контроль ізоляції.
- •24. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
- •25. Категорії робіт за енерговитратами. Як нормуються параметри мікроклімату?
- •26. Види систем виробничого освітлення, які з них мають бути застосовані у виробничих приміщеннях галузі. Нормування освітлення в приміщеннях.
- •27. Нормування виробничого шуму, вплив підвищеного рівню шуму на працівника. Заходи й засоби захисту працюючих від шуму в приміщеннях.
- •29. Заходи й засоби поліпшення стану виробничого середовища за параметрами мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі.
- •30. Основні засоби і методи захисту від електромагнітних випромінювань.
- •31. Правила розташування робочих місць з пк в приміщенні.
- •32. Організація робочого місця при виконанні виробничих завдань у галузі. Нормування площі приміщень, необхідної для розташування робочих місць.
- •33. Вимоги до робочих місць з пк.
- •34. Режими праці і відпочинку користувача кіт. Призначення додаткових перерв.
- •35. Природне освітлення. Норми штучного і природного освітлення в приміщеннях конструкторських бюро, обладнаних еом.
- •36. Нормативні вимоги до мікроклімату, шуму, рентгенівського випромінювання при роботі з комп’ютеризованими системами.
- •37. Природна та механічна вентиляція. Переваги та недоліки їх застосування у приміщеннях з комп’ютеризованими системами.
- •38. Шляхи зниження напруженості трудового процесу користувачів комп’ютеризованих систем.
- •39. Пожежна безпека приміщень. До якої категорії по пожежовибухонебезпеці виробництва і ступеня вогнестійкості будівель повинні відноситися приміщення, де розміщуються обладнання галузі?
- •40. Засоби пожежогасіння, які повинні знаходитися в приміщеннях з пк, конструкторських бюро і їх норми.
- •41. Наведіть причини виникнення пожежі електричного характеру.
- •42. Заходи й засоби системи протипожежного захисту у виробничих приміщеннях галузі.
- •43. Складові системи організаційних протипожежних заходів в приміщеннях галузі (вкажіть обладнання).
34. Режими праці і відпочинку користувача кіт. Призначення додаткових перерв.
При організації праці, що пов'язана з використанням КІТ для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійних захворювань і підтримання працездатності передбачені внутрішньозмінні режими при 8-годинному робочому дні в залежності від характеру праці:
для розробників програм — 15 хвилин перерви через кожну годину роботи;
для операторів ЕОМ — 15 хвилин через кожні 2 години роботи;
для операторів комп'ютерного набору — 10 хвилин перерви через кожну годину роботи.
У всіх випадках тривалість безперервної роботи з ВДТ не може перевищувати 4 години.
35. Природне освітлення. Норми штучного і природного освітлення в приміщеннях конструкторських бюро, обладнаних еом.
Коэффициент естественной освещенности (КЕО) – отношение естественной освещенности, созданной в некоторой точка заданной плоскости внутри помещения светом неба (непосредственным или после отражений), к одновременному значению наружной горизонтальной освещенности, создаваемой светом полностью открытого небосвода; выражается в процентах. Для облегчения нормирования освещенности рабочих мест все зрительные работы по степени точности делятся на восемь разрядов.( Наивысшей точности, Очень высокой точности, Высокой точности, Средней точности, Малой точности, Грубая, Работы со светящимися материалами и изделиями, Общее постоянное наблюдение за ходом производственного) Устанавливаются требуемая величина КЕО в зависимости от точности работ, вида освещения и географического расположения производства. В действующих нормах производственного освещения задаются как количественные (мин. освещенность), так и качественные характеристики искусственного освещения (показатель ослепленности, глубина пульсации). Величина минимальной освещенности устанавливается по характеристике зрительной работы, которую определяют наименьшим размером объекта различия, контрастом объекта с фоном и характеристикой фона.
36. Нормативні вимоги до мікроклімату, шуму, рентгенівського випромінювання при роботі з комп’ютеризованими системами.
до 40 дБ - при выполнении работ, связанных с разработкой концепций, программ, творческой работой, при обучении.
до 50 дБ - на рабочем месте руководителя, выполняющего умственную работу.
до 55 дБ - при выполнении высококвалифицированной умственной работы, требующей сосредоточения.
до 65 дБ - при выполнении работы по инструкции.
Требования к микроклимату:
требования зависят от периода года (теплый или холодный) и категории выполняемой работы. теплый период - когда среднесуточная температура не ниже 10 градусов.
холодный период - когда среднесуточная температура ниже 10 градусов.
категории работы: легкая (1а, 1б), средняя, тяжелая.
программисты относятся к категории 1б.
система кондиционирования, отопления, приточно-вытяжная вентиляция.
В воздухе рабочей зоны необходимо содержание: пыли - до 4 мг/м3, озона - 0.1 мг/м3,оксидов азота - до 5 мг/м3.
Требования по уровню неионизирующих электромагнитных излучений и рентгеновского излучения: неионизирующие излучения делятся на диапазоны промышленной частоты и радиочастоты. норма измеряется на расстоянии 5 см от монитора и не должна превышать 100 мкР/ч