- •1. Поясніти поняття небезпечного виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •2. Поясніти поняття шкідливого виробничого чинника, наведіть його приклади на робочому місці галузі, охарактеризуйте вплив на людину.
- •3. Наведіть травми та професійні захворювання, що можуть з’явитися у результаті впливу ншвч на робочому місці (на прикладі будь-якого робочого місця в галузі).
- •4. Охарактеризуйте систему управління охороною праці на підприємстві, що є об'єктом управління, органами управління суопп?
- •5. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Середовище».
- •6. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс між ним і елементом «Людина».
- •7. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Людина» при роботі з цим обладнанням.
- •8. Виберіть будь-яке обладнання, що застосовується у галузі, і наведіть зв’язки у системі лмс усередині елемента «Машина».
- •9. Які фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні ншвч можуть бути присутні на робочому місці галузі (наведіть приклад робочого місця)?
- •10. Охарактеризуйте гігієнічну класифікацію робочих місць.
- •11. Джерелом яких ншвч є обладнання у галузі (виберіть конкретне обладнання галузі)?
- •12. Чим характеризується тяжкість і напруженість праці у галузі?
- •13. Які ви знаєте класи небезпечних і шкідливих умов праці?
- •14. Причини проведення атестації робочого місця, її порядок.
- •15. Склад атестаційної комісії, періодичність проведення атестації.
- •16. Охарактеризуйте класи приміщень за ступенем небезпеки поразки електричним струмом. Вкажіть клас виробничих приміщень вашої галузі.
- •17. Інструктажі з питань охорони праці на підприємствах галузі.
- •18. Сформулюйте чинник небезпеки, пов'язаний з дією електричного струму. Вкажіть можливі дії електричного струму на людину.
- •19. Мета занулення та призначення повторного заземлення нульового проводу, вибір перетину електричних проводів у системі занулення.
- •20. Технічні засоби захисту від випадкових дотиків до струмоведучих частин: ізоляція, її види та контроль.
- •21. Занулення, його область застосування і принцип дії.
- •23. Електромережа для живлення обладнання (вкажіть тип обладнання). Штепсельні з'єднання й електророзетки. Контроль ізоляції.
- •24. Захисне заземлення: принципова схема, призначення, область застосування, принцип дії.
- •25. Категорії робіт за енерговитратами. Як нормуються параметри мікроклімату?
- •26. Види систем виробничого освітлення, які з них мають бути застосовані у виробничих приміщеннях галузі. Нормування освітлення в приміщеннях.
- •27. Нормування виробничого шуму, вплив підвищеного рівню шуму на працівника. Заходи й засоби захисту працюючих від шуму в приміщеннях.
- •29. Заходи й засоби поліпшення стану виробничого середовища за параметрами мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі.
- •30. Основні засоби і методи захисту від електромагнітних випромінювань.
- •31. Правила розташування робочих місць з пк в приміщенні.
- •32. Організація робочого місця при виконанні виробничих завдань у галузі. Нормування площі приміщень, необхідної для розташування робочих місць.
- •33. Вимоги до робочих місць з пк.
- •34. Режими праці і відпочинку користувача кіт. Призначення додаткових перерв.
- •35. Природне освітлення. Норми штучного і природного освітлення в приміщеннях конструкторських бюро, обладнаних еом.
- •36. Нормативні вимоги до мікроклімату, шуму, рентгенівського випромінювання при роботі з комп’ютеризованими системами.
- •37. Природна та механічна вентиляція. Переваги та недоліки їх застосування у приміщеннях з комп’ютеризованими системами.
- •38. Шляхи зниження напруженості трудового процесу користувачів комп’ютеризованих систем.
- •39. Пожежна безпека приміщень. До якої категорії по пожежовибухонебезпеці виробництва і ступеня вогнестійкості будівель повинні відноситися приміщення, де розміщуються обладнання галузі?
- •40. Засоби пожежогасіння, які повинні знаходитися в приміщеннях з пк, конструкторських бюро і їх норми.
- •41. Наведіть причини виникнення пожежі електричного характеру.
- •42. Заходи й засоби системи протипожежного захисту у виробничих приміщеннях галузі.
- •43. Складові системи організаційних протипожежних заходів в приміщеннях галузі (вкажіть обладнання).
32. Організація робочого місця при виконанні виробничих завдань у галузі. Нормування площі приміщень, необхідної для розташування робочих місць.
Помещения должны иметь естественное и искусственное освещение. Расположение рабочих мест за мониторами для взрослых пользователей в подвальных помещениях не допускается.
Площадь на одно рабочее место с компьютером для взрослых пользователей должна составлять не менее 6 м2, а объем не менее -20 м3.
Помещения с компьютерами должны оборудоваться системами отопления, кондиционирования воздуха или эффективной приточно-вытяжной вентиляцией.
Для внутренней отделки интерьера помещений с компьютерами должны использоваться диффузно-отражающие материалы с коэффициентом отражения для потолка — 0,7-0,8; для стен — 0,5-0,6; для пола — 0,3-0,5.
Поверхность пола в помещениях эксплуатации компьютеров должна быть ровной, без выбоин, нескользкой, удобной для очистки и влажной уборки, обладать антистатическими свойствами.
В помещении должны находиться аптечка первой медицинской помощи, углекислотный огнетушитель для тушения пожара.
33. Вимоги до робочих місць з пк.
Оборудование, которым оснащаются компьютеризированные рабочие места, может быть довольно разнообразным и определяется, в основном, содержанием задач, которые выполняются с их помощью.
Расположение экрана ВДТ должно обеспечивать удобство зрительного наблюдения в вертикальной плоскости под углом ±30° от линии зрения пользователя.
Наилучшие зрительные условия и возможность распознавания знаков достигается такой геометрией размещения, когда верхний край видеотерминала находится на высоте глаз, а взгляд направлен вниз на центр экрана. Поскольку при работе за ВДТ наиболее благоприятным считается наклон головы вперед, приблизительно на 20° от вертикали (при таком положении головы мышцы шеи расслабляются), то экран видеотерминала также должен быть наклоненным назад на 20° от вертикали (рис. 3.5).
Экран видеотерминала и клавиатура должны располагаться на оптимальном расстоянии от глаз пользователя, но не ближе 600 мм, с учетом размера буквенно-цифровых знаков и символов. Расстояния от экрана до глаз пользователя в зависимости от размера экрана ВДТ приведены в таблицы 3.2.
Необходимо размещать клавиатуру на поверхности рабочего стола, не допуская ее качание. Вместе с тем должна быть предусмотрена возможность ее перемещения и поворотов. Угол наклона клавиатуры должен быть в пределах 5-10°. Если в конструкции клавиатуры не предусмотрено пространство для опоры ладоней, то ее следует располагать на расстоянии не меньше как 100 мм от края стола в оптимальной зоне моторного поля (р
Размещение принтера или другого устройства ввода-вывода информации на рабочем месте должны обеспечивать хорошую видимость экрана ВДТ, удобство ручного управления устройством ввода-вывода информации в зоне досягаемости моторного поля: по высоте 900-1300 мм, по глубине 400-500 мм.