- •Реферат
- •Розділ 1. Огляд літератури
- •Розділ 2. Матеріали і методи досліджень
- •2.1 Терміни та визначення
- •2.2 Методи обробки результатів експериментальних досліджень
- •2.3 Точність і надійність вимірювання
- •2.4 Інші методи статистичного аналізу
- •2.5 Опис виду (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824))
- •2.6 Опис території вп нубіп „Великоснітинське” ндг ім. О.В. Музиченка
- •Температура повітря по місяцям
- •Дати останнього і першого заморозків та тривалість безморозного періоду, метеостанція "Фастів"
- •2.7 Загальний опис території Київської області
- •Розділ 3. Експериментальна частина
- •Розділ 4. Охорона праці, безпека життєдіяльності
- •4.1 Властивості іонізуючих випромінювань
- •4.2 Активність, одиниці активності; дози випромінювання, одиниці дози
- •4.3 Гранично припустимі рівні опромінення
- •4.4 Індивідуальні засоби захисту й особиста гігієна.
- •4.5 Основні вимоги і правила роботи з радіоактивними речовинами
- •4.6 Одержання, облік, збереження і транспортування радіоактивних речовин.
- •4.7 Дозиметричний контроль. Дезактивація
- •4.8 Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання
- •Висновки
- •Список використаної літератури
4.7 Дозиметричний контроль. Дезактивація
У всіх установах, де проводяться роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань, незалежно від їхньої кількості, службою радіаційної безпеки здійснюється дозиметричний і радіометричний контроль.
Для видалення радіоактивних забруднень застосовують різні способи: змивання (водою, парою), чищення (щітками і ін.), іонообмін, біологічні способи та ін.
4.8 Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання
Захист організму від потрапляння всередину радіоактивних речовин - одна з найактуальніших проблем екології після Чорнобильської катастрофи. Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичування радіонуклідів в організмі людини (йоду - в щитовидній залозі, стронцію - в кістках, цезію - в м'яких тканинах). Радіонукліди, потрапляючи в організм з харчовими продуктами і водою, формують основне дозове навантаження і тим самим істотно впливають на стан здоров'я людини. Тривалий час споживання забруднених продуктів є основним видом опромінення Однак цей шлях радіаційного впливу доступний для регулювання.
Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необхідно систематично приймати радіопротектори - речовини, які зв'язують радіонукліди та підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу. Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолістник), а також в продуктах бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін..). Усі ці продукти ефективно діють при систематичному їх вживанні. Помаранчеве забарвлення - це зовнішня ознака насичення фруктів і овочів каротином. Багато каротину є у моркві, томатах, буряках, абрикосах, гарбузах. Однак немало його і в листяних рослинах, де зелений хлорофіл маскує оранжевий колір (петрушка, кріп, салат тощо). Корисними з точки зору радіозахисної дії є продукти, що мають синій колір (чорна смородина, чорноплідна горобина, столові буряки, темні сорти винограду).
У даний час на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від шкідливої дії радіоактивного впливу. Ця система передбачає використання передусім природних факторів, котрі супроводжують повсякденне життя кожної людини і визначає 12 правил захисту медицини.
Ось деякі з них:
генозахистне харчування (воно врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);
очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних генотоксікандів;
методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія геннозахисної дії продуктів бджолярства;
навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).
Сучасна вітчизняна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях: максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі; дотримання принципів раціонального харчування.
Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи їх вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон з продуктів, що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів. Для цього потрібно споживати більш чисті продукти, змінюючи дуже забруднені на менш забруднені або ж звільняючи продукти від радіонуклідів.
Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки від зовнішнього опромінення:
1) зменшення потужності джерел ("захист кількістю");
2) скорочення часу роботи з джерелом ("захист часом");
3) збільшення відстані від джерел до працюючих ("захист відстанню");
4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання ("захист екраном")
Чорнобильська катастрофа за масштабами забруднення навколишнього середовища була найбільшою у світі Як відомо, 32 мільйони людей 12 областей України різною мірою потерпіли від радіоактивного забруднення. Забруднення поширилось в Європу та за її межі. Внаслідок чорнобильської катастрофи на території України радіацією забруднені місцевості 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі - 600 тис. дітей.
Забруднено радіонуклідами понад 7 млн. гектарів землі, серед яких 3 млн. га. сільськогосподарських угідь та 2 млн. лісових масивів.
В даний час об'єкти ЧАЕС випромінюють дози радіації 15-300 мР/год. А на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби саркофага який захищатиме четвертий реактор, 30 років. Зараз планується "саркофаг-2", який повинен містити "саркофаг-1" і зробити його безпечним.
Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає 4 зони радіоактивного забруднення:
1 Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5-1 Кі/км2). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень. У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується.
2 Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1-5 Кі/км2). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмеження. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м'ясних і молочних продуктів, кормів
3 Зона гарантованого добровільного відселення (високі забруднення, 5-15 Кі/км2). У цій зоні заготівля грибів, ягід заборонена. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування. Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу.
4 Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф.
