НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА, ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЙ

Факультет екології і сталого розвитку

УДК 504.5:628.4.047:632.7 «Допускається до захисту»

Завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю,

д.с.-г.н., проф. ____________ В.М.Чайка

підпис

«___» ______________ 2014 р.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему

«Мікроеволюційні зміни фенотипу колорадського жука в популяціях з різним ступенем радіаційного впливу»

Спеціальність: 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»

Магістерська програма: «Якість ґрунтів та системний аналіз наземних екосистем»

Спеціалізація: Дослідницька

Виконав: _______________ О.Ю. Крайнюк

Керівник магістерської

роботи: __________________ В.А. Гайченко д.б.н., професор

Співкерівник магістерської

роботи: __________________ В.М. Чайка

д.с.-г.н., професор

Рецензент: _______________ І.М. Гудков

акад., д.б.н., професор

Київ – 2014

Реферат

Магістерська робота складається з 64 сторінок. Містить 3 таблиці, 11 рисунків та 3 графіки. Список використаної літератури складає 47 джерел.

Мета роботи: вивчити внутрішньовидовий поліморфізм надкрил колорадського жука та визначити залежність проявляння окремих морф в залежності від щільності радіоактивного забруднення території.

Для реалізації мети роботи були поставлені наступні завдання:

• визначити дослідні ділянки, що відрізняються за щільністю забруднення ґрунту ¹³⁷Cs;

• вивчити структуру малюнку надкрил колорадського жука з кожної дослідної ділянки;

• встановити наявність (відсутність) відмінностей малюнку надкрил та визначити частоту таких відмінностей;

• провести порівняльний аналіз отриманих результатів з даними отриманими в зоні відчуження ЧАЕС.

Об’єкт дослідження – поліморфізм малюнку надкрил колорадського жука.

Предмет дослідження – особливості прояву поліморфізму в залежності від щільності забруднення ґрунту ¹³⁷Cs.

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ 3

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 7

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 36

2.1 Терміни та визначення 37

2.2 Методи обробки результатів експериментальних досліджень 40

2.3 Точність і надійність вимірювання 40

2.4 Інші методи статистичного аналізу 41

2.5 Опис виду (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824)) 43

2.6 Опис території ВП НУБІП „Великоснітинське” НДГ ім. О.В. Музиченка 45

2.7 Загальний опис території Київської області 47

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 51

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ, БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 59

4.1 Властивості іонізуючих випромінювань 59

4.2 Активність, одиниці активності; дози випромінювання, одиниці дози 60

4.3 Гранично припустимі рівні опромінення 61

4.4 Індивідуальні засоби захисту й особиста гігієна. 62

4.5 Основні вимоги і правила роботи з радіоактивними речовинами 63

4.6 Одержання, облік, збереження і транспортування радіоактивних речовин. 63

4.7 Дозиметричний контроль. Дезактивація 63

4.8 Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання 63

ВИСНОВКИ 67

ВСТУП

Однією з актуальних проблем сучасності є вплив техногенної діяльності на об'єкти довкілля, що набуває в останні десятиліття глобальних масштабів. Даний факт з'явився вирішальним для збільшення екологічних досліджень з метою визначення міри впливу техногенного навантаження на біотичний компонент екосистем. Інформація відносно обмеженого набору морфологічних ознак, дає можливість охарактеризувати рівень стабільності екосистеми в цілому, а також оцінити сумарну дію комплексу техногенних полютантів, що в кінцевому висновку дозволяє дати екологічну оцінку якості оточуючого природного середовища. До таких інтегральних показників відноситься і рівень фенотипічної мінливості певних морфологічних ознак, які, в першу чергу, мають адаптивний характер, але найчастіше детермінуються одним геном (Яблоков, Титар, Захаров, Гайченко В. А., Крыжановский В. И., та ін., 1990). Насамперед це асиметрія прояву білатеральності будови деяких комах, а також відмінності в формі і структурі малюнку їх надкрил.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії й інших країн.

Аварія на Чорнобильській АЕС по своїх довготривалих наслідках була найбільшою катастрофою сучасності. Були й інші аварії пов'язані з атомною енергетикою.

У США сама велика аварія, яка називається сьогодні попередженням про Чорнобиль, трапилася в 1979 році в штаті Пенсільванія на АЕС в «Тримайл Айленд». До неї і після - ще 11 більш дрібних аварій на ядерних реакторах.

У Радянському Союзі в якійсь мірі предтечею Чорнобиля можна вважати три аварії, починаючи з 1949 року, у виробничому об'єднанні «Маяк» на річці Теча.

Масштаби аварії на Чорнобильській АЕС віднесені міжнародною спільнотою до глобальних катастроф.

Сильно постраждала територія, що знаходиться в безпосередній близькості від 4-го блоку. Від потужного опромінення короткоживучими ізотопами загинула частина хвойного лісу. Померла хвоя була рудого кольору, а сам ліс таїв у собі смертельну небезпеку для всіх, хто в ньому перебував. Після осипання хвої з голих гілок проглядало зелене листя берези - це говорило про більшу стійкість листяних дерев до радіації. У тих, що вижили хвойних дерев влітку 1986 р. спостерігалося пригнічення росту, некроз точок росту, ріст сплячих бруньок, сплощення хвої, голки ялини по довжині нагадували соснові. Разом з тим спостерігалися компенсаторні реакції: збільшення тривалості життя хвої у відповідь на зниження мітотичної активності і зростання сплячих бруньок у зв'язку зі смертю точок зростання.

Враховуючи суттєве забруднення території України Чорнобильськими випаданнями, істотну плямистість цих випадань та неоднозначність відповіді живих організмів на радіаційний прес актуальність дослідження фенетичної мінливості не підлягає сумніву, оскільки відомо, що така мінливість майже завжди є передумовою генетичного закріплення ознак (Гайченко В. А., Титар В. М., 2009).