43. Сукупність злочинів. Поняття сукупності злочинів за кк України.

За ч. І ст. 33 сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

Сукупність злочинів має місце за наявності певних ознак, а саме:

а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину, передбаченого певною статтею Особливої частини кодексу;

б) такі злочини вчиняються водночас або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;

в) за жодний з цих злочинів особа не була засуджена;

г) така особа підлягає відповідальності за кожний вчинений злочин за відповідною йому статтею або частиною статті; д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності за ст. 49 КК.

У теорії кримінального права сукупність злочинів поділяють на реальну та ідеальну. Під реальною сукупністю розуміють випадки, коли особа в різний час вчиняє два або більше злочинів, кожний з яких визначений у певній статті Особливої частини Кодексу як окремий склад злочину.

Реальна сукупність злочинів є, наприклад, у разі якщо особа після вчинення крадіжки (ст. 185) через деякий час вчиняє шахрайство (ст. 190),

а також тоді, коли винний з помсти вчинив вбивство (ч. 1 ст. 115)

і з метою приховати цей злочин підпалив приміщення, в якому залишив свою жертву, тобто вчинив другий злочин - умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194)

Ідеальна сукупність - це ті випадки, коли одне діяння містить елементи двох або більше складів злочину, передбачених різкими статтями кримінального закону.

Характерними ознаками ідеальної сукупності злочинів є:

1) вчинення одним діянням кількох злочинів, передбачених різними статтями кримінального закону;

2) наявність щодо матеріальних складів злочину двох різних наслідків, пов'язаних з таким діянням;

3) такі наслідки були спричинені одному й тому самому об'єктові або різним об'єктам.

Найчастіше ідеальна сукупність злочинів виявляється у двох різновидах:

а) при посяганні на один (кілька, пов'язаних між собою) об'єкт однією дією, при одній формі вини, але за наявності кількох різних шкідливих наслідків. Наприклад, зловмисник під час зґвалтування заражає потерпілу вірусом імунодефіциту людини.

Отже, однією дією (насильницький статевий акт з потерпілою) було вчинено два різні злочини, які мають кваліфікуватися за правилами сукупності злочинів як зґвалтування за ч. 4 ст. 152 (за ознакою "спричинення особливо тяжких наслідків") і як зараження вірусом імунодефіциту людини за ч. 2 ст. 130 КК;

б) у разі посягання однією дією на два об'єкти з наявністю кількох різних наслідків і двох форм вини.