4.4. Визнання та виконання міжнародного комерційного арбітраж­но­го рішення

Визнання міжнародного комерційного арбітражного рішення – це__________________________________________________________________________________________________________________________________.

Виконання міжнародного комерційного арбітражного рішення – це__________________________________________________________________________________________________________________________________.

Екзекватура (еxequatur) – це процес ________________________________

____________________________________________________________________.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій державі воно було ви­несено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду пись­мового прохання виконується з урахуванням процесуального законо­давства держави-місця виконання рішення.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року передбачила обов’язковий перелік документів, які необхідно пода­ти стороною для визнання і виконання рішення:

a)____________________________________________________________;

b) ____________________________________________________________.

Арбітражне рішення має бути перекладено на офіційну мову тієї держа­ви, де запитується визнання та виконання (ст. IV).

Підстави для відмови у визнані і примусовому виконанні рішень міжнародного комерційного арбітражу передбачені статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Стаття 36 "Підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення" Закону Украї­ни "Про міжнародний комерційний арбітраж" відповідає положенням Кон­венції з деякими змінами щодо посилання на український закон про арбітраж.

В науці виділяють відповідно до Конвенції дві групи підстав щодо від­мо­ви у визнанні та виконанні арбітражного рішення: 1)_________________; 2) __________________________________________(стаття V Конвенції).

Перша група підстав (п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж")_____________________________________________:

1)____________________________________________________________;

2)_______________________________________________________________________________________________________________________________;

3)____________________________________________________________

______________________________________________________________; або

4)_____________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________;

5)_______________________________________________________________________________________________________________________________.

Вказана група підстав торкається недоліків арбітражної угоди, яка укладена між сторонами та певних процедурних порушень при вирішенні арбітражного спору. Наявність їх доводиться сторонами при розгляді спору, тобто тягар доведення наявності таких підстав покладається на сторону, яка заперечує проти визнання та виконання арбітражного рішення.

Друга група підстав передбачена п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про між­народний комерційний арбітраж" та встановлює, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише, коли суд визначить, що:

1) ____________________________________________________________.

В цьому випадку йдеться про "неарбітрабельні" спори. У свою чергу під "арбітрабільністю" розуміється__________________________________

__________________________________________________________________.

Суб’єктивна арбітра­бельність _____________________________________

_____________________________________________________________________.

Об’єктивна арбітрабельність _______________________________________

_____________________________________________________________________.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України до спо­рів, непідвідомчих арбітражу, належать спори,_______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Відповідно до статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне пра­во" підсудність (спорів) судам України є виключною у таких справах: __________

______________________________________________________________________________________________________________________________________;

2) арбітражне рішення суперечить публічному порядку (orde public) Украї­ни.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України_____________________________________________________________________________________________________________________________.

Другу групу підстав ще називають "на розсуд суду", тобто державний суд вивчаючи рішення міжнародного комерційного арбітражного суду має з’ясувати наявність чи відсутність підстав для визнання та примусового виконання арбітражного суду.

Рішення міжнародних комерційних судів визнаються та виконую­ть­ся у переважній більшості держав за місцем знаходження майна боржни­ка.

Рішення міжнародного комерційного арбітражного суду визнаються та виконуються відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (Розділ VIII "Про визнання та виконання рі­шень іноземних судів).

Рішення міжнародного комерційного арбітражного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом ____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення інозем­ного суду розглядається судом за місцем__________________________________. Якщо боржник не має місця проживання (пере­бування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (пере­бування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається________________________.

До суду подається ________________про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Вимоги до _____________про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:

1)____________________________________________________________;

2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (пере­бування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3)___________________________________________.

До _______________ додаються такі документи:

1)____________________________________________________________;

2)____________________________________________________________;

3)____________________________________________________________;

4)____________________________________________________________;

5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопо­тання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України (ст. 394 ЦПК України).

Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє _________на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.