1. Чи є ознаки порушення конкурентного законодавства? 2. Яке рішення має бути прийнято антимонопольними органами у разі звернення до них?

Задача № 30

Підприємство «Мрія», яке здійснює поставки електроенергії на ринку м. Миколаєва перевищила тарифи встановлені НКРЕ на 25 %. Споживачі звернулися до НКРЕ з вимогою про зменшення цін.

Які заходи впливу можуть бути застосовані до підприємства «Мрія»?

Чи можуть з цьому випадку застосовуватися положення Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності».

Задача № 31

До підприємства, яке здійснює перевезення вантажів залізницею, звернулися декілька дрібних споживачів з пропозицією укласти договір перевезення належних їм вантажів. Проте, перевізник відмовився від укладання такої угоди не бажаючи мати справу з дрібними фірмами. Споживачі звернулися до органів регулювання діяльності суб’єктів природних монополій.

Які подальші дії Державного органу регулювання діяльності суб’єктів природних монополій? Чи має право перевізник-монополіст відмовитись від укладання угоди? Обгрунтуйте відповідь

Задача№ 32

У липні 1998 р. дочірнє підприємство “Б” звернулося до державного підприємства “П” із проханням розіслати клієнтам, які оформили передплату на журнал “Н” (видавець – компанія “С”), рекламні числа журналу “W” (ДП “Б”). Згодом компанія “С” звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій вказувала, що ДП “Бурда-Україна” схилило постачальника (підприємство “П”) до дискримінації покупця послуг останнього (видавництво “С”), оскільки держпідприємство “Преса” надало можливість ДП “Бурда-Україна” провести рекламну компанію серед передплатників схожого за тематикою видання без додаткових витрат, за винятком витрат на розсилку журналів. Крім того, ДП “Б” неправомірно використало адресну базу передплатників журналу “Наталі”, що складає за наказом керівника компанії “С”, її комерційну таємницю. Все це давало, на думку компанії “С”, підстави для кваліфікації дій ДП “Б” як недобросовісної конкуренції і притягнення її до відповідальності.

Під час розгляду справи представники ДП “Б” вказали, що ніяких переваг у розумінні Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” вони не мали. Про те, що адресна база передплатників журналу “Н” складає комерційну таємницю компанії “С”, вони не знали, оскільки держпідприємство “П” їх про це не повідомило; взагалі ДП “Б” безпосередньо не збирала та не використовувала цю інформацію. Крім того, н6а їх думку, ДП “Бурда-Україна” і компанія “С” відносно державного підприємства “Преса” виступали не як покупці, а як постачальники.

Хто є постачальником, а хто – замовником у відносинах між ДП “Б”, компанією “С” та державним підприємством “П”? Чи поширюються положення ст..11 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на відносини, що склалися між сторонами спору? Що таке комерційна таємниця? який порядок її захисту і використання? чи можна вважати, що ДП “Б” неправомірно використала комерційну таємницю?

Задача № 33

До Антимонопольного комітету України надійшла заява від компанії «UKRN III» про надання згоди на придбання у власність пакета акцій ВАТ «Київтелемонтаж» (м. Київ) у розмірі, що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління підприємства.

Основним видом діяльності компанії «UKRN III» є інвестиційна діяльність в Україні. Компанія пов’язана відносинами контролю господарської діяльності з іншими суб’єктами господарювання, що створюють єдину групу. До складу цієї групи входить, зокрема, ВАТ «ІнтерВідеоКиїв», що займає монопольне становище на реґіональному ринку послуг кабельного телебачення у межах тих мереж, які воно обслуговує.

У свою чергу ВАТ «Київтелемонтаж» займає монопольне становище на реґіональному ринку послуг кабельного телебачення міста Києва у межах мереж, які товариство обслуговує. Загальна кількість абонентів (індивідуальних та колективних), які уклали договори на обслуговування, складає близько 187 тисяч. ВАТ «Київтелемонтаж» пов’язане відносинами контролю також з деякими реґіональними операторами кабельного телебачення.

У ході розгляду заяви до Комітету надійшов лист Управління зв’язку, телекомунікацій та інформатизації Київської міської державної адміністрації, в якому висловлювалася стурбованість тим, що придбання компанією «UKRN III» контрольних пакетів акцій ВАТ «ІнтерВідеоКиїв» та ВАТ «Київтелемонтаж» призведе до посилення монопольного становища зазначених товариств. Як обставина, що свідчить про можливі негативні наслідки такої концентрації в листі наводився факт надіслання товариствами «ІнтерВідеоКиїв» та «Київтелемонтаж» абонентам мережі кабельного телебачення повідомлень про намір розірвати раніше укладені договори на надання послуг кабельного телебачення з одночасними пропозиціями про укладення угоди з ТОВ «Воля-Кабель».

Було встановлено, що ВАТ «ІнтерВідеоКиїв» та ВАТ «Київтелемонтаж» займають монопольне становище у межах кабельних мереж, які вони обслуговують. Унаслідок концентрації посилення їхньої ринкової влади не відбувається.

Дії «ІнтерВідеоКиїв» та «Київтелемонтаж» щодо переукладання договорів на надання послуг кабельного телебачення ніяк не впливали на монополізацію товарних ринків. Крім того, зазначені дії не містили ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки не призвели до відмови у наданні абонентам послуг кабельного телебачення.

Заявниками було запропоновано концепцію модернізацію мереж кабельного телебачення в м. Києві на основі застосування сучасних технологій, запровадження нових видів телеінформаційних послуг, що забезпечить можливість збільшення пакетів телевізійних програм при підвищенні якості їх ретрансляції, а також розширення пропозицій щодо нових сервісів телемережі: Інтернету, електронної пошти, передачі даних, модемного зв’язку тощо. Досягнення економічного ефекту, адекватного інвестиційним ризикам, і надання споживачам міста Києва сучасних та якісних послуг без об’єднання ресурсів ВАТ «ІнтерВідеоКиїв» та ВАТ «Київтелемонтаж» згідно з даними заявника є неможливим.

Надані заявником та підтверджені експертами розрахунки свідчили також про те, що консолідація управління товариствами «ІнтерВідеоКиїв» та «Київтелемонтаж» призведе до зниження витрат, що дозволить зменшити абонентну плату за послуги кабельного телебачення та встановити прийнятні для споживачів розцінки на інші послуги телемережі.

Кваліфікуйте викладені факти з точки зору конкурентного законодавства.

Як вирішити справу?