72. Порядок оскарження постанов митного органу

Постанова митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскарженою. Порядок оскарження законодавчо визначено в ст. 143 МК. Разом з тим, МК передбачає можливість оскарження тільки одного виду постанови — про накладання адміністративного стягнення. Це положення не відповідає вимогам демократичного суспільства. МК також не регулює питання участі прокуратури, представника сторін на стадії винесення постанови та оскарження рішення. Зрозуміло, що в цих випадках спірні питання регулюються нормами адміністративного права, але бажано щоб галузь митного права повністю забезпечувала свої проблеми. Ст. 141 МК встановлено, що постанову митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови. Скарга подається спочатку в регіональну митницю, а потім у Держмитслужбу або в районний (міський) народний суд за місцем знаходження митного органу, який виніс постанову. Рішення суду у справі про порушення митних правил є остаточним. Виходячи з принципу гуманності, закон зазначає, що якщо особа з поважних причин пропустила строк подачі скарги на постанову митного органу, такий строк може бути продовжений Держмитслужбою або судом. Відповідно до ст. 143 МК подання скарги на постанову митного органу щодо застосування адміністративного стягнення призупиняє дію постанови. Держмитслужба при розгляді постанови про накладення адміністративного стягнення у зв'язку із скаргою або протестом прокурора або у порядку контролю за дотриманням законності посадовими особами центрального апарату або митних органів приймає таке рішення: • залишає постанову без змін, а скаргу (протест) без задоволення; • скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; • скасовує постанову і припиняє справу; • змінює міру стягнення в бік його полегшення. Скарга на постанову розглядається 30 днів, а якщо не потребує додаткового вивчення, то негайно (не пізніше 15 днів). Протест прокурора розглядається 10 днів.

73. Поняття та склад злочину контрабанди та відповідальність за її здійснення Митний кодекс України та ст. 70 Кримінального кодексу України визначають контрабанду як переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів, отруйних речовин, зброї. Караються такі діяння відповідно до кримінального законодавства позбавленням волі на строк від 3 до 10 років з конфіскацією майна. Об'єктом контрабанди є суспільні відносини в галузі митної справи, інтереси держави, яким причиняється шкода злочинними діями. Із суб'єктивної сторони контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення зазначених предметів через митний кордон і бажає їх вивезення (ввезення) з порушенням встановлених правил. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16 років. Контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон. Незаконним визнається і таке переміщення товарів або інших цінностей через митний кордон, яке здійснювалося поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, чи здійснення підготовчих дій до такого порушення, а також з приховуванням від митного контролю таких предметів. Контрабанда кваліфікується за ознакою великих розмірів у випадку переміщення через митний кордон предметів контрабанди, вартість яких становить 200 і більше офіційно встановлених розмірів мінімальної заробітної плати. Визначення цін предметів робить експерт. Незаконне переміщення товарів, транспортних засобів і предметів, вчинене при відсутності всіх, передбачених ст. 70 ККУ ознак, тягне адміністративну відповідальність. Раніше підкреслювалось, що зовнішньою ознакою контрабанди є незаконне переміщення предметів через митний кордон. Але правовою сутністю цього діяння є порушення встановленого державою порядку переміщення таких предметів, причинения шкоди економічним інтересам держави, бо внаслідок таких діянь вона не отримує відповідні митні платежі, митні збори, не може контролювати і регулювати економічні процеси. Разом з тим, треба зрозуміти, що формальні ознаки складу злочину ще не точно віддзеркалюють його сутність, ступінь соціальної загрози. Мабуть, виходячи із цього, законодавець робить відступ від своїх принципів і дублює склад злочину як у Кримінальному кодексі, так і у Митному. Можна зрозуміти таке становище як тимчасове, викликане різними змінами в суспільних відносинах, які ще не знайшли законодавчого відображення. Ми маємо застарілі Кримінальний і Митний кодекси. А сам злочин у роки створення суверенної України набув іншої сутності, особливо зважаючи на розміри вартості предметів, що переміщуються. Хто міг думати в часи написання цих кодексів, що валюта з'явиться майже у кожного громадянина, і тому необхідно буде вводити кваліфікаційну ознаку —розмір, щоб відрізнити злочин від правопорушення. Організованою групою осіб для заняття контрабандою визнається двоє чи більше осіб, які спеціально об'єдналися з метою спільного і неодноразового переміщення через митний кордон товарів і предметів. Ця ознака вважається наявною, якщо існує певна стійкість групи і її учасники діють як співвиконавці злочину. Навмисне приховування предметів від митного контролю, вчинене всіма членами групи, тягне за собою однакову відповідальність для кожного. Заслуговує на увагу те, що для визначення предметом контрабанди зброї необхідно мати висновок експерта, і якщо не вистачає комплектуючих, то це не є зброя. (Існують такі маленькі хитрощі, як розукомплектування, розділення на частини і ввезення частинами в різний час.) Ввезення розукомплектованої зброї (яку без проблем можна зібрати за межами митної території України) кваліфікується вже по-іншому і не містить складу злочину. Цю недосконалість закону активно використовують при перевезенні автозасобів, щоб уникнутисплати надто великих митних платежів та інших видів податків. За декілька метрів від кордону автомобіль розукомплектовують і перевозять окремо як комплектуючі частини (кузов, двигун, колеса, шасі), розмір митних платежів за які значно менший, ніж за цілий автомобіль. Потім на території України через декілька метрів від зони митного контролю в іншій автомайстерні автомобіль збирають. Залишається питання оформлення автомобіля в органах ДАІ, але спеціалісти і тут досягають поставленої мети. Важливою проблемою боротьби з контрабандою в сучасних умовах є така обставина: митники виявляють майже всі факти, порушують справу про порушення митних правил, ведуть дізнання, а потім передають в органи державної безпеки. Незацікавленість у кінцевому результаті впливає на якість проведення невідкладних слідчих дій: огляд місця події, огляд предметів контрабанди та транспортних засобів, які для цього використовувались, юридична грамотність написання процесуальних документів тощо. Існують численні факти «потоплення» справ про контрабанду з різних причин. Інколи мають місце факти, коли по порушених митними органами справах про контрабанду не конфісковується предмет контрабанди. Тобто під виглядом деяких упущень в оформленні документів дізнання справа не тільки не кваліфікується як злочин, а навіть і як порушення митних правил, що суперечить простій логіці. Як наслідок, держава не отримує значну кількість коштів за конфіскат і за штрафи. Заслуговує окремої уваги також положення ст. 15 КпАПУ, яке передбачає, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть адмінвідповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил полювання та охорони водних ресурсів, митних правил — на загальних засадах. До зазначених осіб не може бути застосовано штраф, виправні роботи і адміністративний арешт. Таким чином, ця категорія правопорушників фактично уникає відповідальності за митні правопорушення, окрім конфіскації предметів порушення митних правил. Начальник митниці може передавати матеріали про правопорушення такими особами в їх відомства для вирішення питання притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

74. Поняття та клад злочину контрабанди наркоиків, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

3. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах,-

карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

Примітка. Поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що застосовується в цьому розділі, визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

1. Об'єктом злочину є здоров'я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров'я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України.

Склад злочину, передбаченого ст. 305, є спеціальним щодо складу злочину, передбаченого ст. 201.

2. Предметом злочину є: 1) наркотичні засоби; 2) психотропні речовини; 3) їхні аналоги; 4) прекурсори. Хоча в законі йдеться про предмет злочину у множині, кримінальне караним вважається також діяння, предметом якого е лише один вид наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів чи прекурсорів.

Відомості про предмет злочинів, пов'язаних з наркотиками, містяться у Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі у цьому розділі - Перелік). Такий Перелік - це згруповані в списки наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, включені до таблиць І-IV згідно із законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР. Перелік затверджується КМ за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я і публікується в офіційних друкованих виданнях.

Наркотичні засоби - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. До них належать, зокрема, гашиш, марихуана, опій, кокаїн. Зловживання наркотичними засобами призводить до захворювання на наркоманію

Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини Природного чи синтетичного походження, препарати^ природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними До них належать, наприклад, ЛСД, мескалін, тетрагідроканнабінол, Зловживання психотропними речовинами спричиняє захворювання на токсикоманію.

До наркотичних засобів і психотропних речовин належить значна кількість лікарських препаратів. Підчас проведення досліджень по створенню нового фармацевтичного препарату, як правило, визначається і вивчається низка продуктів, що мають подібні властивості, але дещо відрізняються за своєю молекулярною структурою. Це так звані аналоги. Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію котрих ці речовини відтворюють.

Наркотичні засоби і психотропні речовини, за обігом яких встановлено національний і міжнародний контроль, визначаються за міжнародними назвами та хімічними формулами. Водночас їхні аналоги, які мають подібні властивості, не затверджуються як наркотичні засоби чи психотропні речовини міжнародними конвенціями ООН і не використовуються в торгівлі. А тому в багатьох випадках дії з ними не контролюються ані національним законодавством. ані міжнародними договорами у сфері боротьби з розповсюдженням наркотиків. На території України заборонено обіг аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин.

Прекурсори - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку (зокрема етиловий ефір, ацетон, ефедрин; ангідрид оцтової кислоти, соляна і сірчана кислоти).

Для встановлення виду, назв і властивостей наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналога чи прекурсора, а також належності рослини до культур, які містять наркотичні засоби, необхідні спеціальні знання. Тому у справах даної категорії обов'язково має бути висновок експерта.

Диспозиція ч. І ст. 305 передбачає винятковий перелік засобів і речовин, що становлять предмет цього злочину, тому, наприклад, контрабанду обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, за наявності відповідних підстав слід кваліфікувати за ст. 201.

Хоча предмет аналізованої контрабанди збігається з предметом злочинів, передбачених ст. ст. 307, 309, 311, вона відрізняється від незаконного перевезення й пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за місцем, способом вчинення злочину, а також моментом його закінчення.

3. Об'єктивна сторона злочину передбачає дві альтернативні форми дій: 1) переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон України поза митним контролем; 2) переміщення зазначених предмет через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони контрабанди є місце вчинення злочину - митний кордон. Про поняття митного кордону, переміщення поза митним контролем і з приховуванням відмившого контролю див. коментар до ст. 201.

Імпорт (ввезення), експорт (вивезення) або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються на підставі сертифіката (окремого дозволу), виданого у встановленому КМ порядку спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я для кожного такого випадку, незалежно від того, стосується це одного чи кількох наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Імпорт, експорт або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються лише через митниці, визначені ДМС. Порушення цього порядку переміщення зазначених засобів і речовин через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ст. 305. Водночас не визнається контрабандою перевезення на суднах чи літаках міжнародного сполучення обмеженої кількості наркотичних засобів і психотропних речовин, необхідних Для надання невідкладної медичної допомоги, а також у випадках, коли літак, що перевозить повітряним шляхом партію наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, пролітає надтериторією країни без посадки.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконно переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, іхніх аналогів або прекурсорів через митний кордон України. При Цьому незаконне переміщення може бути здійснене шляхом як перевезення, так і пересилання зазначених предметів через митний кордон.

5 ^ментар кодексу.

Якщо предмети контрабанди виявлено під час огляду чи переогляду речей або ж особистого огляду, у т.ч. повторного, при виїзді за межі України, вчинене слід кваліфікувати за ст. ст. 15 і 305. Незаконне переміщення на територію України предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює закінчений

склад цього злочину.

Поєднане з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту або без такої мети, а так само їх збут, утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 305 і 307 або 309.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 305) є вчинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або 4) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах, а особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 305); 1) організованою групою, 2) якщо предметом цих дій були наркотичні засоби, психотропні речовини їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб і організованою групою - ст. 28 і коментар до неї.

Особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини - включені до списків № 1 і № 2 таблиці I Переліку наркотичні засоби і психотропні речовини, які є особливо небезпечними для здоров'я населення (наприклад, героїн, ЛСД). Згідно із законодавством їх обіг в Україні заборонено. Ця кваліфікуюча ознака характеризує якісні параметри предмета злочину - при цьому враховано ступінь небезпечності зазначених засобів і речовин для здоров'я людини, яку вони можуть становити у разі зловживання ними. Оскільки список № 3 таблиці І у цьому визначенні не згадується, наркотичні засоби рослинного походження (гашиш, марихуана, опій, макова солома тощо), хоча вони й занесені до таблиці І, до

особливо небезпечних не належать.

Великі й особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів - це кількісні параметри предмета контрабанди. Згідно з приміткою до ст. 305 ці розміри визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. При вирішенні питання про розміри предмета даного злочину необхідно керуватися Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів;

психотропних речовин або прекурсорів, які перебувають у незаконному обігу. Наприклад, великим розміром визнається така кількість наркотичних засобів: героїну - від 1 до 10 г, гашишу (анаші) - від 40 до 500 г, кокаїну - від 1 до 15 г, макової соломи висушеної - від 1 до 5 кг, макової соломи невисушеної - від 5 до 25 кг. Відповідно кількість наведених видів наркотиків, що перевищує верхню межу великого розміру, визнається особливо великим розміром. Таблиці розмірів узгоджено з таблицями (та їх списками) наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів, тобто з Переліком.

У разі, коли предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги різних видів, розмір цих засобів (речовин) визначається виходячи з їх загальної кількості. Якщо ж предметом злочину поряд з наркотичним засобом, психотропною речовиною або їх аналогами був ще й прекурсор, об'єднувати їх кількість не можна. Можна складати лише кількість прекурсорів різних видів.

Єдина конвенція про наркотичні засоби від 30 березня 1961. р. Ратифікована СРСР 10 січня 1964 р.

Конвенція про психотропні речовини від 21 лютого 1971 р. Ратифікована СРСР 27 жовтня 1978 р.

Конвенція про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 19 грудня 1988 р. Ратифікована Україною 25 квітня 1991 р.

Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995 р.

Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" в редакції від 8 липня 1999 р.

Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затверджений постановою КМ № 770 від 6 травня 2000 р.

Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів. психотропних речовин або прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу. Затверджені наказом МОЗ № 188 від 1 серпня 2000р.

Постанова ПВС №3 від 27 лютого 1998р. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами".

Постанова ПВС № 2 від 26 лютого 1999 р. "Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил".

75. Митні органи як органи дізнання Як уже було зазначено, провадження дізнання про контрабанду та інші правопорушення проводиться самими митними органами у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України (КПК), а стосовно адміністративних правопорушень — КпАП. У той же час у новому МК України з'явились норми процесуального характеру, що може бути підставою для появи спеціального процедурного провадження — митного. До компетенції митних органів входить й провадження дізнання у справах про порушення митних правил. За наявності передбачених ознак злочину чи адміністративного правопорушення митні органи зобов'язані порушити кримінальну справу чи відкрити адміністративне провадження. Таке провадження проводиться згідно з правилами, що викладені у главі 58 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил включає виконання передбачених МК процесуальних дій, розгляд справи за суттю та винесення постанови. Як і будь-яка інша справа, справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення вимог митного законодавства (ст.358 МК України). Протокол про порушення мають право складати: 1) службові особи, які згідно із штатним розкладом митного органу уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропускання через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митного законодавства; 2) посадові особи Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями вимог МК України регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або начальником регіональної митниці. Приводи для порушення справи про порушення вимог митного законодавства: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення вимог МК України; 2) повідомлення про вчинення особою порушення вимог МК України, отримані від інших органів (у тому числі митних), підприємств, а також громадян; 3) повідомлення про вчинення порушення вимог МК України, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Варто підкреслити, що згідно із Законом України «Про мови» провадження у справі про порушення вимог митного законодавства здійснюється українською мовою. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють українською мовою, вправі робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача. Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють посадові особи підрозділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митного органу, в зоні діяльності якого було вчинено або виявлено таке порушення. Посадові особи підрозділу боротьби з контрабандою і порушеннями вимог МК України регіональної митниці можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митного законодавства, порушеній підпорядкованими регіональній митниці митними органами. Посадові особи Управління організації боротьби з контрабандою і порушеннями вимог МК України спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митного законодавства, порушеній будь-яким митним органом України.

76. Характеристика предметів контрабанди Під контрабандою (італ. contro — проти, bando — урядова постанова) згідно зі ст. 201 КК визнається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з прихованням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України. КК містить також ст. 305, яка встановлює відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Для формування методики розслідування контрабанди важливе значення мають такі елементи криміналістичної характеристики як: предмет злочинного посягання, способи вчинення злочину, типові сліди контрабанди, обстановка вчинення таких злочинів і особа злочинця.

Предмет злочинного посягання. Згідно з чинним законодавством предметом контрабанди можуть бути як товари, інші цінності, що перебувають у вільному обігу, так і предмети, обіг яких обмежено або взагалі вилучено з цивільного обігу (отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, наркотичні, вибухові речовини, зброя та боєприпаси тощо).

Аналіз практики боротьби з контрабандою свідчить про те, що в сучасних умовах «асортимент» предметів контрабанди надзвичайно різноманітний і час від часу змінюється залежно від потреб окремих груп населення. Ці потреби детерміновані соціально-економічною обстановкою в країні та соціальними і психологічними властивостями громадян, які у ній проживають. Найчастіше всього предметами контрабанди виступають: продовольчі та промислові товари, сировина для їх виготовлення, наркотики, ювелірні вироби і дорогоцінні метали, антикваріат, зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини тощо.

Поряд із зростанням окремих видів контрабанди простежуються її якісні зміни: контрабандною діяльністю займаються організовані злочинні групи зі стійкими міжнародними зв’язками. У контрабанді наркотичних засобів спостерігається перехід від об’ємних (макова соломка) до менш об’ємних і «важких» наркотиків — опій, екстракт макової соломки, кокаїн тощо. Частіше зустрічаються випадки переміщення синтетичних наркотиків, прекурсорів.

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У разі, коли вартість предметів є меншою від зазначеного розміру, відповідальність (за відсутності інших ознак злочину) настає як за порушення митних правил відповідно до МК.

Спосіб вчинення контрабанди — це детермінована система дій злочинця щодо підготовки, виконання та приховування незаконного переміщення контрабанди через митний кордон, а також щодо використання результатів контрабандної діяльності.

Найбільш типовими способами вчинення контрабанди є: а) переміщення поза митним контролем; б) переміщення шляхом приховування від митного контролю.

Переміщення поза митним контролем передбачає ввезення або вивезення товарів і інших предметів через митний кордон України поза визначеними митними органами України місцями (митниці, митні пости) або поза встановленим часом для проведення митного контролю.

Переміщення товарів поза митним контролем найчастіше здійснюється шляхом об’їзду митних постів легковими та вантажними автомобілями. У таких випадках контрабандисти з метою ухилення від митного контролю, як правило, використовують не традиційно існуючі магістралі транспортного руху, а путивці (польові, степові, міжселищні), об’їзні дороги. Значно рідше на практиці зустрічається переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішоходами. У міжнародній практиці зустрічаються й інші способи ухилення від митного контролю, зокрема, шляхом використання тварин, спеціально виготовлених літальних пристосувань, торпед, трубопроводів тощо.

Приховування від митного контролю предметів контрабанди являє собою будь-який спосіб утаювання, що ускладнює їх виявлення, зокрема: із використанням тайників або інших засобів «фізичного приховування», які утруднюють візуальне виявлення контрабанди; шляхом надання одним предметам вигляду інших; шляхом подання митному органу як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Під тайниками слід вважати спеціальні виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні ємкості, порожнини транспортних засобів, багажу та інші предмети, що попередньо підлягали розборці, демонтажу або переобладнанню.

Найбільш поширеними місцями приховування контрабандних предметів в автотранспорті виступають: шини ходових та запасних коліс; спеціально переобладнані або виготовлені паливні та водяні баки; ящики для інструментів з подвійними стінками та днищами; простір за передньою панеллю та декоративною обшивкою кабіни; пустоти між подвійними стінками вантажного приміщення; тайники спеціально обладнані в балках, лонжеронах і шасі автомашини та ін.

Під «фізичним» приховуванням розуміється створення умов, за яких візуальне виявлення предметів контрабанди під час митного контролю ускладнене. Залежно від об’єктів митного контролю до інших засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди можна віднести, зокрема, приховування безпосередньо на тілі контрабандиста; в організмі людини (у внутрішніх порожнинах та ковтальним способом); безпосередньо в одязі, взутті та особистих речах; в особистому багажі та ручній поклажі; у легальних товарах та вантажах; у транспортних засобах; у міжнародних поштових відправленнях та ін.

Приховування шляхом камуфлювання предметів контрабанди — це спосіб маскування, що використовується з метою контрабандного переміщення і полягає у зміні зовнішнього вигляду предметів, їх зовнішніх ознак (форми, стану, упаковки, етикеток тощо). Це може бути розбирання предмета та окреме переміщення його складових частин, надання одним предметам (товарам) вигляду інших тощо. Наприклад, зброя, спеціально пристосована для стрільби, може бути закамуфльована під різноманітні предмети побуту — авторучку, запальничку, коробку сигарет. У таких випадках камуфляж є конструктивним оформленням даного виду зброї, при якому істотно змінюються її зовнішні характерні ознаки, що дозволяють віднести зброю до побутових предметів.

Приховування від митного контролю охоплює також дії контрабандиста, що виражаються у пред’явленні митному органу як підстави для переміщення предметів контрабанди: а) підроблених документів; б) документів, отриманих незаконним шляхом; в) документів, що містять неправдиві дані.

Документи, що містять неправдиві дані — це документи, що є справжніми за формою, але містять недостовірні відомості. У таких випадках має місце так звана інтелектуальна підробка (внесення в документи неправдивих відомостей). Для цього, як правило, використовуються митні декларації, в яких зменшується кількість товару, записуються предмети (товари) іншими найменуваннями тощо.

Підробка документів може виявлятися як у частковій зміні первинного змісту справжнього документа (шляхом підчистки, підробки, виправлення тощо), так і в повному виготовленні фальшивого документа від бланка до підписів, печаток та штампів. У даному разі має місце так звана матеріальна підробка.

Приховування від митного контролю з використанням документів, отриманих незаконним шляхом передбачає одержання справжніх документів, що надають право на переміщення предметів через митний кордон особі, яка такого права не має. До таких належать документи, отримані за допомогою хабара, погроз, фізичного примусу, обману. Це може виявлятися в незаконному оформленні працівником митниці вантажної митної декларації без належного митного оформлення вантажу, а також вивезенні за кордон товарів, що підлягають ліцензуванню, за ліцензією, яка отримана за хабар.

Останнім часом все більш широке поширення набувають способи вчинення контрабанди за участю представників підприємницьких структур; вчинення контрабанди при сприянні осіб, що здійснюють митний контроль. Активно використовуються фіктивні фірми, здійснюються операції з давальницькою сировиною, гуманітарною допомогою, декларуються вантажі не своїм найменуванням, змінюються коди товарів, занижується митна вартість та ін.

Приховування контрабанди — це умисна дія злочинця, що полягає у перешкодженні встановлення об’єктивної істини про незаконне переміщення через кордон шляхом приховування, знищення, маскування або фальсифікації слідів контрабанди і контрабандиста, спрямована на повне або часткове ухилення винуватого від кримінальної відповідальності.

Невід’ємною частиною способу вчинення контрабанди є використання результатів злочинної діяльності. За кримінальним правом контрабанда вважається закінченою з моменту фактичного переміщення предмета посягання через митний кордон, за наявності однієї з ознак, зазначених у законі. При ввезенні товарів (предметів, речовин) на митну територію України — з моменту фактичного перетину кордону, а при вивезені — з моменту подання митної декларації або іншої дії, безпосередньо спрямованої на реалізацію наміру ввезти або вивезти предмети. У криміналістичному аспекті істотно важливим є те, що і після вищезазначеного моменту закінчення контрабанди злочинна діяльність продовжується. Вона виражається у використанні результатів контрабандної діяльності. Це можуть бути дії, наприклад, з реалізації контрабандних товарів та отримання прибутку або використання предметів контрабанди для власних потреб (автомобіля як засобу для пересування, меблів, електро-, радіоапаратури тощо).

Способи реалізації і використання предметів контрабанди зумовлені особливостями особи злочинця та властивостями товарів (предметів, речовин). Цей товар в основному реалізується: безпосередньо контрабандистом, за допомогою посередників (перекупщиків), через комісійні чи комерційні структури, через родичів або знайомих. Практика показує, що більшість товарів збувається за місцем проживання правопорушника.

Проміжною ланкою використання результатів контрабанди є способи транспортування та зберігання товарів. Аналізуючи діяльність злочинців за транспортуванням до місця зберігання контрабандного вантажу, а також безпосереднє його зберігання, органи дізнання (слідства) часто виявляють ознаки порушення митного законодавства. Місцями зберігання предметів контрабанди можуть бути квартири, гаражі, склади (власні, знайомих, родичів або орендовані).

Типові сліди контрабанди. При переміщенні контрабанди поза митним контролем за допомогою автотранспортних засобів «слідова картина» припускає наявність різних матеріальних слідів транспортних засобів: сліди хитання і ковзання, гальмування і пробуксовки коліс. Найчастіше у даному випадку залишаються також сліди неходових частин транспортного засобу і сліди, залишені виступаючими вузлами і деталями, що відділилися від транспортного засобу: а) сліди тертя, ковзання, нанесені бампером, радіатором, заднім мостом і т. п.; б) деталі і частини, що відокремилися від транспорту (осколки від скла фари, плями олії чи гальмової рідини); в) сліди переміщуваного вантажу (цукор, зерно, рис, хімікати, гречка) та ін.

При використанні тайників та інших засобів фізичного приховування, що утруднюють виявлення предметів контрабанди привертають увагу такі сліди, як: а) дефекти швів, сполучених частин покриття підлоги кузова (фургона) автомобіля, металевої та пластмасової апаратури різних вузлів транспортних засобів; в) сліди на поверхні попільничок; г) сліди сверління, розрізу, розпилу, нашарування при зварюванні, сліди металізації; д) сліди стружки при виготовленні тайників у дерев’яних частинах транспортного засобу. Певний інтерес можуть викликати сліди фарбування деяких місць, нові частини у транспортному засобі, сильне забруднення вузлів і механізмів, наявність нових дверних петель, вилучення або додавання частин у вузлах, заміна кріпильних деталей і т. п.

При вчиненні контрабанди шляхом фальсифікації митних та інших документів найбільш розповсюдженими є: сліди підробки митних документів шляхом підчистки, дописки, травлення, заміни частин документів; сліди підробки відтисків, печаток і штампів. Досить розповсюдженим є випадки придбання правопорушником у невідомих осіб незаповнених бланків митної декларації з відтиском підроблених печаток і штампів митниці.

Як правило, при незаконному переміщенні контрабандних предметів із прихованням від митного контролю частіше всього правопорушника видає його незвична поведінка: людина неприродно поводиться, хвилюється, нервується або ж перебуває у неприродно-збудженому стані. Іноді пасажир надмірно створює видимість «відвертості», поводиться послужливо, улесливо або ж, навпаки, це проявляється у підвищеній роздратованості, нервозності.

Обстановка вчинення контрабанди. Найбільш характерним місцем вчинення контрабанди є зона митного контролю. Це, як правило, приміщення митниці, купе вагона, борт літака, оглядова площадка автомобілів, борт морського чи річкового судна, спеціально відведені місця для проведення митного контролю, оглядові бокси, а також місця нелегального переходу державного кордону та ін.

Вибір часу вчинення контрабанди зумовлений певними закономірностями. Якщо час вчинення контрабанди не зв’язаний з розкладом транспорту, то злочинці, як правило, намагаються вибрати другу половину ночі або кінець зміни митного наряду, що пов’язано зі стомленістю в цей період часу та меншою увагою працівників митниці. Узагальнення практики показало, що найчастіше контрабанда скоюється вночі, рідше вдень. Інколи контрабандисти планують вчинення контрабанди у вихідні, святкові чи передсвяткові дні або ж у погану погоду.

Особа злочинця. Узагальнення практики показало, що контрабанда належить до розряду «чоловічих злочинів», оскільки переважна їх кількість скоюється чоловіками (71,8 %). При цьому останнім часом простежується тенденція зміни такого становища у плані зростання кількості осіб жіночої статі, які скоїли контрабанду. При цьому характерною є «спеціалізація» контрабандистів за статевою належністю. Здебільшого жінки скоюють контрабанду ювелірних виробів, валюти, наркотиків із прихованням від митного контролю шляхом використання місць, що ускладнюють їх виявлення: полових органів, нижньої білизни, сумочок, спеціально пристосованих панчох, заколок у волоссі, одягу та взуття. Разом з тим, дуже рідко зустрічаються випадки вчинення жінками контрабанди зброї, боєприпасів, радіоактивних, вибухових речовин, а також приховування з використанням виготовлених тайників, що більш характерно для чоловіків.

За принципом громадянства засуджені за контрабанду здебільшого громадяни України (67,4 %). Спостерігається тенденція зростання злочинів, вчинених громадянами СНД, зокрема, Росії, Казахстану, Узбекистану, Грузії, Литви та ін. Помітне місце займають іноземні громадяни, що вчинили контрабанду — Польщі, Румунії, Індії, Китаю, В’єтнаму, Монголії та ін. Для іноземних громадян характерні факти вчинення контрабанди особами, які навчаються у вищих навчальних закладах України.

77. Характеристика способів вчинення контрабанди Криміналістичне вчення про спосіб вчинення злочину як частина загальної теорії криміналістики сформувалася в Росії до 70-х років двадцятого століття, і отримало своє відображення в роботах Р.С. Бєлкіна, Г.Г. Зуйкова та ін вчених.  Під способом вчинення злочину в криміналістиці розуміють «систему дій з підготовки, вчинення та приховування злочинів, визначених умовами зовнішнього середовища і психофізіологічними властивостями особи». Як правило, дії з підготовки, вчинення та приховування злочину об'єднані загальним злочинним задумом; в деяких випадках може мати місце самостійний спосіб приховування злочину (якщо приховування входить в загальний задум).  Способи вчинення злочинів диференціюються на повноструктурної, що включають дії, що відносяться до всіх трьох його елементів (підготовка, здійснення і приховування) і неполноструктурние, при яких один або два з елементів (підготовка або приховування) можуть бути відсутні.  На основі вивчення та узагальнення досвіду судово-слідчої практики методика розслідування виявляє типові способи вчинення злочинів певного виду та їх ознаки, які одночасно є ознаками злочину. Ця закономірність виявляє себе постійно, бо кожне окреме дію і комплекс дій на різних етапах здійснення злочину залишає свої притаманні даному дії сліди.  Підприємець Мандрова, займаючись бізнесом у м. Бійську і маючи борг перед партнерами, вирішила компенсувати його шляхом незаконного заняття наркобізнесом. З цією метою вона вступила в змову з Кабилбековой та її співмешканцем, громадянином Таджикистану Мірзоєва і вони вирішили доставити в Бійськ наркотики.  Коли Мірзоєв поїхав до Таджикистану, він повідомив Мандрова в Бійськ, що не вистачає грошей на придбання наркотиків, і вона виїхала до Мірзоєву, придбала 800 грам героїну. Наркотики доставили в Бійськ на «Камаз» в ящиках з фруктами, а згодом розфасували і дрібними партіями намагалися реалізувати.  Вироком Приобского суду м. Бійська наркоділки були засуджені за ч. 2 ст. 188, ч. 4 с. 228 КК РФ до тривалих термінів позбавлення волі.  Переміщення певних предметів через митний кордон можна умовно назвати генеральним способом контрабанди, який застосовується винними за допомогою таких додаткових способів:  - Крім митного контролю;  - З приховуванням митного контролю;  - З обманним використанням документів;  - З обманним використанням засобів митної ідентифікації;  - З не декларуванням товарів чи інших предметів;  - З їх недостовірним декларуванням.  За даними Л.І. Романової, аналіз обсягів наркотичних засобів, вилучених на територіях Федеральних округів РФ, показує, що найбільше їх кількість було виявлено в Сибірському (23 тонни) і Далекосхідному (13 тонн). У той же час звертає на себе увагу той факт, що в Сибірському федеральному окрузі в 2001 році зафіксовано 43402 факти вилучення наркотиків, а в Далекосхідному федеральному окрузі - 16118 фактів.  Як показує практика, вибір злочинцями місця і способу збуту наркотиків обумовлюється, насамперед, способами придбання наркотиків. Корисною є інформація про найбільш типові сліди вчинення та приховування злочинів у сфері наркобізнесу. Механізм следообразования тісно пов'язаний зі способами вчинення і приховування злочинів, причому дії з підготовки, придбання, зберігання наркозасобів пов'язані з виникненням матеріальних слідів. У зв'язку з цим, А.Ф. Лубін вказує, що «раскриватель» злочину повинен апріорно (заздалегідь) знати живе людське життя в багатьох її проявах. При цьому з криміналістичної точки зору для слідчого головне полягає не в тому, що і як роблять злочинці, а в тому, які сліди та ознаки ці дії залишають, де і яких слід шукати і виявляти.  При розслідуванні злочинів, скоєних злочинною групою з контрабанди наркотиків, великого значення набувають такі ознаки, як зміна характеру і змісту злочинної діяльності, способів вчинення злочинних акцій, їх періодичності.  Капітан російських ВПС Калкамбеков проходив службу у складі російських військ, розташованих в Казахстані на космодромі Байконур. У складі екіпажу військово-транспортного літака постійно літав до Москви. У Казахстані він організував злочинну групу з 8 чоловік, в яку входили 4 офіцери міліції. Ролі між ними були розподілені наступним чином: частина групи займалася заготівлею марихуани та її переробкою, потім працівники міліції на службових автомобілях доставляли вантаж на аеродром, де Калкамбеков, використовуючи службове становище, наркотики в мішках розміщував у відсіках літака, приховуючи свої дії від інших членів екіпажу . Таким незвичайним способом наркотики доставлялися до Москви і потім на автомашині «Газель» перевозилися до Москви, Іваново, Орєхово-Зуєво, та інші міста. Реалізацією наркотиків у Росії займалися 6 осіб.  З метою розробки злочинної групи і припинення її дій були проведені оперативно-розшукові заходи в Казахстані та Москві, у результаті яких вдалося простежити і зафіксувати весь шлях транспортування, вилучити на військовому аеродромі в м. Москві марихуану вагою 153 кілограми, розміщену в 14 мішках і залучити до кримінальної відповідальності групу в складі 12 чоловік.  Основними місцями приховування при транспортуванні наркотиків, використовуваних перевізниками в Росії, є: транспортні засоби - 38,3%, багаж - 33.9%, тіло людини - 10,7%, особисті речі - 10%, поштові відправлення - 3,8%, ручна поклажа - 3,3%.  Для транспортування наркотиків використовуються практично всі види транспорту: залізничний - 66,2%, повітряний - 18,4%, автомобільний - 5,5%, пошта - 3,8%, морський - 1.6%, інші види - 4,5%.  Г.Г. Зуйков досліджує спосіб вчинення з криміналістичних позицій, тобто виходячи з завдань пошуку ефективних засобів розкриття і розслідування злочинів. З цією метою він виділяє дії з підготовки, вчинення та приховування злочинів.  У зв'язку з цим слід звернути увагу на точку зору В.К. Гавл, який вважає, що спосіб злочину як елемент криміналістичної характеристики - це система дій (бездіяльності) з підготовки, вчинення та приховування злочину, з притаманними їй слідами - наслідками вчиненого, яка обирається суб'єктом злочину для досягнення злочинного результату відповідно до його особистими властивостями і обстановкою злочину.  Ця точка зору відображає й інше важливе положення: дії з підготовки, вчинення та приховування злочину обираються винним з урахуванням не тільки його властивостей, а й впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів.  Гавл В.К. вказує на класичний спосіб вчинення злочину, коли суб'єкт прагне зробити і приховати злочин відповідно до заздалегідь виникли наміром і планом, що охоплює в цілому підготовку до злочину, його вчинення і приховування.  Злочини у сфері наркобізнесу здійснюються самими різноманітними способами, серед них виділимо виготовлення, переробку, зберігання, транспортування, організацію збуту наркотиків оптом і в роздріб.  Наведемо приклад: прийнявши рішення про переїзд з Усть-Каменогорськ РК в м. Новоалтайськ, громадянин Лагно Н. найняв для переїзду займає приватним візництвом Соколова О. на автомобілі «Фольксваген-Пассат». Під виглядом підготовки до поїздки Лагно в його салоні розмістив за обшивкою передніх дверей ліворуч пакет з марихуаною, в передній двері ліворуч - 3 пакети, в задніх дверях - по 2 пакету, за заднім сидінням - 32 пакету, усього 60 пакетів загальною вагою 29 кг . 850 гр. Співробітник митного поста «Михайлівський» Алтайського краю Павлов В.А. в судовому слідстві пояснив, що перед початком огляду він питав у водія, чи є в а / м заборонені до обігу предмети, у тому числі наркотики, зброю, отрути та інші заборонені предмети. Водій пояснив, що нічого забороненого до обороту немає. При огляді салону а / м співробітник митного поста «Михайлівський» Павлов звернув увагу на те, що заднє сидіння розташоване значно вище ніж звичайно, і знайшов під ним пакети зеленого кольору. Він припинив огляд а / м, доповів про те, що трапилося старшому зміни, після чого у присутності понятих у боксі був проведений огляд а / м, виявлено 60 пакетів з масою рослинного походження, що мав різкий запах коноплі.  З Європейського регіону до Росії поставляються 42,8 відсотків всіх амфетамінів та стимуляторів, 80 відсотків ЛСД і інших галюциногенів від частки держав Далекого зарубіжжя. Міжнародні злочинці набувають в Амстердамі синтетичні наркотики по 7 - 9 доларів за пігулку, а збувають у Росії на дискотеках і в гральних закладах по 40 - 70 доларів за штуку.  Наведемо приклад: Петров, Сванідзе, Лавренов, Бабаєв, Довгий організували в Московській області злочинне співтовариство: виготовляли і збували наркотики в особливих великих розмірах (понад 9 тонн) іменований мардраксом. Це - синтетичний психотропний препарат, схожий по дії з героїном. Цій групі пред'явлено обвинувачення у збуті в різні країни близько 200 кг кокаїну. Група діяла з 1996 по 2000 рр.., Основна база з виготовлення наркотиків знаходилася в м. Митищі. Через оформлені за підробленими паспортами комерційні фірми наркотики розходилися невеликими партіями по великих російських містах, а потім переправлялися за кордон. Група була затримана співробітниками МВС і ФСБ за результатами розробки контрольованої поставки, після того, як була організована доставка наркотиків з Колумбії в Росію. За задумом злочинців, наркотики транзитом повинні бути переправлені до Великобританії.  У східній групі - Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Туркменія і Киргизія, - обсяг контрабанди наркотиків складає 54,4 відсотка від загальної контрабанди наркотиків країнами колишнього СРСР. За номенклатурою це - опій (73,7%), препарати з конопель (73,5%), морфій (60,8%), героїн (60,8%). Територія цих держав фактично перетворилися на єдину перевалочну базу наркотиків, значна частина яких осідає в Росії. Наприклад, Казахстан дуже зручний як в планітранспортної інфраструктури (розвинена мережа залізничних і автомобільних доріг), так і з точки зору досить ліберального законодавства. За розповсюдження наркотиків КК Республіки Казахстан передбачає 4 - 7 років позбавлення волі, в той час як у Киргизії за ці ж діяння передбачена відповідальність - 25 років, а в Узбекистані - введено смертну страту.  Найбільш часто засобом переміщення наркотиків є залізничний транспорт. Вибираючи місце приховування наркотичних засобів, контрабандисти вдаються до технічних порожнинах вагона. Для цих цілей використовуються стельові люки, тумбочки умивальників, розподільні рахунки, топки, ящики для сміття, рундуки та інші місця перевезення пасажирів.  Наведемо приклад: мешканець м. Барнаула Устинов, перебуваючи в Семипалатинську, придбав наркотичний засіб - марихуану, вагою 920 гр., Поклав його в пакет з фольги. З метою знищення запаху наркотику в цей же пакет він поклав розрізані яблука і запаяв пакет за допомогою праски, після чого поклав його разом з речами. При під'їзді до кордону РФ пакет з наркотиками він помістив у міжстельовий простір туалету вагону.  У ході прикордонного огляду пакет з наркотиками був виявлений і вилучений, а в ході огляду особистих речей пасажирів у Устинова була вилучена дорожня сумка, в якій знаходилися яблука-ранетки жовтого кольору. Згідно з висновком судово-агротехнічної експертизи, зразки плодів яблук, вилучених у гр. Устинова, і порізаних яблук, виявлених в пакеті з наркотиком, виявилися ідентичним.  Контрабандисти використовують і інші способи переміщення наркотиків, при яких візуальне виявлення останніх утруднено. Так, у 2000 році була попереджена спроба ввезення в РФ з Колумбії 1 тонни кокаїну вартістю більше 100 млн. доларів за цінами «чорного ринку». Наркотики були поміщені в банки під виглядом консервів, оброблені спецскладом і обклеєні скотчем, що ускладнювало виявлення наркотиків співробітниками митних органів. Організатори контрабанди постійно працюють над впровадженням в транспортування нових способів. У 2004 році в Колумбії виявлено фірма, яка займалася вирощуванням цуценят собак елітних порід і продажем їх у країни Західної Європи. Коли щенята досягали віку 3-4 місяці, їм розрізали живіт і поміщали всередині контейнери з рідким героїном вагою 2 - 3 кг , І коли шов від операції ставав непомітним, поміщали цуценят в клітини і направляли майбутнім господарям. У 2005 році в Таджикистанівиявлено новий спосіб контрабанди наркотиків. Працівники митниці звернули увагу на те, що збільшилася кількість пасажирів, в багажі яких знаходилося лляне масло, розфасоване в 10-літрові каністри. Перевірка показала, що в каністру заливалося 2 літри рідкого героїну, що не має запаху, а зверху заливалося масло. У результаті досліджень було встановлено, що після транспортування при певній температурі наркотик і масло роз'єднуються.  У січні 2005 року в морському порту Санкт-Петербурга затримано судно з Еквадору, у трюмі якого виявлено та вилучено кокаїн вагою 70 кг , На загальну суму більше 7 млн. доларів.  Вивчення судово-слідчої практики та анкетування співробітників митної та прикордонної служб показує, що в даний час у зв'язку з посиленням пропускного режиму на кордоні контрабандисти застосовують такі способи контрабанди наркотиків:  1) Використовуючи ту обставину, що кордон Росії та Казахстану не обладнана, великі партії наркотиків переміщуються в автомашинах по степових дорогах крім митного і прикордонного контролю. Тому автомашини з контрабанднимвантажем затримуються на території РФ за 100 - 200 км від кордону співробітниками різних служб правоохоронних органів;  2) Збільшується кількість жінок - «глотателі», які перевозять на тілі або в шлунку контейнери з опієм або героїном. Співробітники митниці Новосибірського аеропорту «Толмачова» вказують, що в шлунку людини може розміститися до 70 контейнерів вагою до 1400 гр.;  3) Наркотики в Казахстані упаковуються в сумки з речами і переміщуються у вагонах пасажирських поїздів, при під'їзді до кордону сумки скидають з вагонів у степ, а потім дрібними партіями перевозять через кордон. Саме таким способом транспортувалися наркотики вагою 101 кг контрабандистами, затриманими в грудні 2004 року під Челябінськом;  4) Контрабанда наркотиків здійснюється за допомогою місцевих жителів. Особливість цього способу полягає в тому, що наркотики в Казахстані розміщуються в населених пунктах, розташованих у прикордонній смузі з Росією, а потім переміщуються в автомашинах і інших транспортних засобах, що належать місцевим жителям. Контрабандисти вміло використовують ту обставину, що кордон нерідко проходить через населені пункти та місцеві жителі протягом одного дня кілька разів перетинають кордон. У 2004 році в Новосибірській області був затриманий пенсіонер 67 років, який на особистому автомобілі ВАЗ кожен день проїжджав через прикордонний пост з Казахстану в Росію на дачу. Перевірка дачного інвентарю в а / м дозволила виявити та вилучити кілька пакетів з героїном. При допитах пенсіонер показав, що за домовленістю кілька місяців поспіль перевозив через кордон наркотики, а самі наркоділки працювали по обидва боки кордону;  5) При контрабанді наркотиків в поїздах групою в 3 - 4 людини застосовується наступна тактика: у разі перевірки один з наркокур'єрів імітує раптове хворобливий стан з метою відволікання уваги співробітників митниці і прикордонної служби. Що залишилися без уваги члени групи з наркотиками, скориставшись ситуацією, обстановкою, переходять кордон і слідують далі. Саме таким способом діяли члени групи провідників потягу «Бішкек-Новокузнецьк» 5 січня 2005 р., Що пройшли прикордонний та митний контроль, які були затримані біля м. Прокоп'євська Кемеровської області, коли в поїзді було виявлено та вилучено 30 кг опію та героїну.  6) У прикордонних містах Алтайського краю Рубцовську, Гірнику, Змеиногорск торгують не тільки марихуаною, але і героїном за дуже низькою ціною. У майбутньому споживачів героїну будуть використовувати як контрабандистів-одинаків для переміщення наркотиків з Казахстану в Росію.  Таким чином, спосіб умисного злочину, до яких відноситься контрабанда наркотиків, складається із сукупності окремих дій і не означає набору випадкових елементів у поведінці суб'єкта, а являє собою систему продуманих, взаємозалежних і взаємообумовлених єдиним актом дій злочинця і тими об'єктивними умовами, в яких він діє . При такому підході до способу злочину можна вважати, що дії з його підготовки, вчинення, та приховування складають єдиний спосіб злочину, так як кінцеві дії та результати приховування слідів злочину зумовлені єдиним планом і задумом задовго до початку його здійснення.  Досвід боротьби з контрабандою наркотиків показує, що злочинці вміло пристосовуються до місцевих умов, вдаються до різного роду хитрощів при виборі способу контрабанди, маскування своєї причетності до злочину, підборі корумпованих чиновників для забезпечення безпеки своєї діяльності. У зв'язку з цим можна виділити найбільш характерні риси способу контрабанди наркотиків, скоєних членами організованих злочинних груп: з використанням фактора раптовості; із застосуванням або погрозою насильства або підкупу чиновників; з особливою зухвалістю (прорив через митний чи прикордонний пост).  Фактор раптовості може бути використаний обвинуваченими, та особами, причетними до скоєння злочину, мета яких - протидія розслідуванню та встановленню істини у справі.  Механізм следообразования багато в чому залежить від вибору злочинцем способу вчинення злочину і тісно пов'язаний з особистістю злочинця. За ознаками-слідах, залишеним суб'єктом злочину можна отримати цінну інформацію, що відноситься до статтю, віком, злочинному досвіду, професії, фізичним чи іншим якостям особистості, тобто побудувати інформаційну модель винного, необхідну для висунення версій та встановлення особи контрабандиста.  Враховуючи, що контрабандисти у своїй діяльності використовують дані відеопрокату і засобів масової інформації, можна припустити, що надалі кількість способів контрабанди буде збільшуватися, а вживані при цьому засоби і методи будуть ставати хитрощами і жорстокими. 

78. Митний режим, щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України — основні положення, що в рівній мірі стосуються всіх учасників при переміщенні (транзиті) товарів і предметів через митну територію України і проведені у главі 13 МК України. Як правові вимоги вони обов'язкові до виконання митними органами, а також фізичними і юридичними особами, які переміщують товари і предмети через митну територію України. Вони є основою такої діяльності. До них належать: — рівність прав всіх фізичних і юридичних осіб на переміщення товарів і транспортних засобів. Це проявляється в тому, що всі фізичні і юридичні особи на рівних підставах вправі ввозити в Україну і вивозити за її межі товари і транспортні засоби. Таке право їм надається незалежно від того, чи є вони власниками зазначених товарів і транспортних засобів, чи їх купцями, або виступають легально в іншій якості, яка законом визнається достатньою для їх переміщення; — встановлення заборон на ввезення і вивезення окремих товарів. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення безпеки для життя та здоров'я людей, довкілля, безпеки держави, захисту державного порядку, моралі, рослин та тварин. Вони можуть бути спричинені турботою про власного товаровиробника; — встановлення обмежень на ввезення і вивезення товарів визначається відповідно до особливостей національної економіки, виконання міжнародних зобов'язань України, захисту економічного суверенітету та внутрішнього споживчого ринку або як прийняте у відповідь на дискримінаційні обмеження інтересів українських підприємців і громадян в іншій країні. Наприклад, в Україну заборонено ввезення автотранспортних засобів старше спочатку 10 років, потім — 8, а тепер — 5 років. Перелік таких товарів є відкритим і встановлюється законодавством; — право вибору митного режиму надається виключно особі, що переміщує товари, предмети чи транспортні засоби. За заявою такої особи один митний режим може бути замінено на інший. Втім вибір митного режиму здійснюється з урахуванням призначення і характеру товару, мети його переміщення, перспективи подальшого використання, умов його придбання чи виникнення права на нього; — забезпечення збереження товарів є основною вимогою при •здійсненні митних операцій. Такий обов'язок покладається на митні органи. При цьому загальним для всіх митних режимів є правило звільнення від відповідальності за незбсреження товару внаслідок аварії чи непереборної сили (форс-мажору). Не застосовується така відповідальність, якщо недостача товару виникла внаслідок нормального зменшення за нормальних умов збереження і транспортування; — визначеність місця і часу перетинання митного кордону полягає в тому, що це допускається лише у законодавчо визначених місцях — митницях. Переміщення через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів, речей, валюти та цінностей здійснюється в місцях розташування митниць. В інших місцях товари та інші предмети можуть бути переміщені через митний кордон лише за згоди митниці. Це в більшій мірі стосується співробітництва прикордонних територій. Наприклад, для того щоб надати сусідові чи родичу допомогу у збиранні урожаю комбайном, не обов'язково переганяти його тільки через митницю. За згоди митниці цс можна здійснити і в іншому місці. Законодавством також встановлено умовний випуск товарів. Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається KM України відповідно до міжнародних договорів України. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні України. Перелік таких пунктів пропуску затверджується KM України. Загалом переміщення товарів та транспортних засобів здійснюється особами самостійно, якщо чинним законодавством не передбачено для цього спеціальних обмежень та заборон. Так, ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію І товарів окремих видів може заборонятися законами. Не можуть бути І пропущені через митний кордон України товари: 1) заборонені до ввезення в Україну; 2) заборонені до вивезення з України; 3) заборонені до транзиту через митну територію України. 4) щодо яких не було здійснено митне оформлення; 5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України. До переміщення через митний кордон України у міжнародних 1 поштових відправленнях забороняються також культурні цінності. Правовий режим переміщення культурних цінностей через митний 1 кордон України визначається спеціальним законом. Рішення митних органів щодо заборони або дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути І оскаржено у судовому порядку. У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватись обмеження у разі їх переміщення через митний і кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України 1 здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів виконавчої І влади, що виконують відповідні контрольні функції. Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів органів державної влади, порядок видачі таких дозволів затверджуються KM України. Органи виконавчої влади, І що уповноважені видавати такі дозволи, також визначаються KM України. Це, як правило, відповідні галузеві міністерства. Порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюються Національним банком України. Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено І обмеження, визначається KM України. Митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей та спеціально уповноваженим державним органом в галузі архівної справи в порядку, встановленому законом України.