24Зона митного контролю.

Митний контроль - це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання значення законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, митного укладених державою, контроль за виконанням яких покладено контролю на митні органиМКУ ст. 41 визначається, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:o перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;o митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);o обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;o усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;o перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;o огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;o використання інших форм, передбачених МКУ та іншими законами України з питань митної справи.

Документальний контроль - основна і найбільш поширена форма митного контролю яка включає перевірку документів та відомостей, необхідних для такого контролю. Під час здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (ст. 45 МКУ). При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів відповідно до заявленого режиму та найменування товарів, перевіряється правильність заповнення товаро-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, визначається Кабінетом Міністрів України, а їх подання митному органові передбачене ст. 54 МКУ.

Фактичний контроль здійснюється митними органами України поряд із документальним контролем. Формами такого фактичного контролю є митний огляд та переогляд товарів (зокрема, ручної поклажі та багажу) і транспортних засобів, які врегульовані статтями 55, 56 МКУ, а також особистий огляд громадян.

Митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється шляхом відкриття вантажних приміщень, транспортних засобів, тари й упаковки. Під час митного огляду встановлюються найменування та якість товарів, визначається їх кількість. Митний огляд використовується також з метою виявлення прихованого переміщення товарів.

Зона митного контролю - спеціально відведене місце, де митні органи здійснюють необхідні митні формальності щодо зовнішньоекономічних вантажів та транспортних засобів, які ці вантажі перевозять.

Зона митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в' їзд до країни та інше.

Зони митного контролю можуть розрізнятися за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), напрямків транспортних потоків та магістральних шляхів. Останнім часом використовуються такі назви, як "митний термінал", "вантажний митний комплекс", "автопорт". Для здійснення заходів митного контролю, інфраструктура зони митного контролю, як правило, потребує наявності таких основних елементів:

o службові приміщення для працівників митниці;

o місця для розвантаження, перевантаження та навантаження вантажів;

o місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю;

o майданчик для стоянки транспортних засобів;

o склади тимчасового зберігання (у випадку зміни транспорту або непрямого перевантаження);

o майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів;

o відповідну інфраструктуру транспортного руху (залізничні колії, автомобільні дороги тощо) або пасажиропотоку ("зелений" та "червоний" коридори) тощо.

За необхідності в зонах митного контролю передбачають створення окремих транспортних смуг, що обумовлено можливістю блокування провідного руху на період проведення митного контролю вантажу або транспортного засобу та прийняття рішення стосовно пропуску вантажів через митний кордон.

Зонами митного контролю також є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та інші території, в яких діють спеціальні митні режими.

25 пункт пропуску на митному кордоні поняття види Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю. Технологічна схема — це встановлена обов'язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій.Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:• перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;• митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);• обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;• усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;• перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон;• перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність;• огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи;• в інших формах, передбачених законодавством.Основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю, — документальний контроль. У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів згідно з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товарно-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи.У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основними принципами: митний контроль повинен забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи; у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини.Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них, не звільняє громадян і підприємства від обов'язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль. Зони митного контролю створюються з метою забезпечення митними органами митного контролю та уникнення намагань з боку юридичних та фізичних осіб перемістити через митний кордон товари та інші предмети з порушенням законодавства України.

Зони митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зони митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в'їзд до країни, та ін.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положе шями для кожного пункту пропускання у місцях митного контро ію пасажирів, транспортних засобів, вантажів, а саме:

• в автомобільних пунктах пропускання — на смугах легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

• у залізничних пунктах пропускання:

а) пасажирських — у залах митного огляду, на перонах та в пасажирських потягах зарубіжного прямування;

б) вантажних — на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та в інших місцях, які відведено на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

• в авіаційних пунктах пропускання — у залах митного огляду, на стоянках і у літаках з початку митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;

• у морських і річкових пунктах пропускання — у залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначено у портах для оформлення вантажів та пасажирів.

У пунктах на митному кордоні, які є кордонами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю.

За умов здійснення контролю на об'єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на строк, необхідний для проведення митного контролю повним обсягом.

При організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх країн зони митного контролю можуть бути розташовані у пунктах пропускання на території суміжних держав відповідно до укладених угод.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи можуть визначатися ділянки території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, — вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали. Вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал можуть входити до митної служби України як спеціалізована митна організація або належати на праві власності юридичній особі — резиденту, зареєстрованій як суб'єкт підприємницької діяльності. Відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, автотермінал і в суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Товари й транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів, транспортних засобів. Закінчення митного контролю відбувається після здійснення повним обсягом митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

В окремих пунктах пропуску існують технологічні схеми проведення митного контролю ручної поклажі та багажу громадян із використанням двоканальної системи митного контролю. Двоканальна система митного контролю застосовується як при в'їзді громадян на митну територію України, гак і при виїзді за її межі з відповідним обладнанням "зеленого" та "червоного" коридорів. Громадяни самостійно приймають рішення щодо проходження митного контролю "зеленим" чи "червоним" коридором. Зазначене положення реалізує принцип охорони прав та свобод громадянина при проходженні митного контролю.

Режим "зеленого" коридору передбачає митний контроль та митне оформлення за спрощеним порядком для громадян, що переміщують через митний кордон України предмети, які не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню або обкладенню митними та іншими платежами та зборами і на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон чи обмежень.

Спрощений порядок митного контролю за "зеленим" коридором звільняє громадянина від заповнення та надання митному органу пасажирської митної декларації форми МД-4, але не звільняє їх від дотримання порядку переміщення предметів через митний кордон України.

Громадяни, які користуються режимом спрощеного митного контролю по "зеленому" коридору, не звільняються від декларування митному орану переміщуваних через митний кордон предметів. Декларування таких предметів проводиться особою, що їх переміщує через митний кордон, в основному в усній, а за їх бажанням — і в письмовій формах.

26 документальний контроль як форма митного контролю Митний контроль здійснюється у формах, що передбачені ст. 41 МК України, де встановлено, що митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; 6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; 7) в інших формах, передбачених митним законодавством. Залежно від форми митного контролю виділяють: — перевірку необхідних для досягнення мети такого контролю документів на товари та транспортні засоби (документальний контроль). Документальний митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів на товари і транспортні засоби. При цьому вивчаються документи з метою встановлення їх відповідності встановленим вимогам. Як правило, документальний контроль передує огляду товарів і транспортних засобів. Самі документи можна поділити на транспортні, торгові, митні та інші, що необхідні для митного контролю; — огляд товарів і транспортних засобів (фактичний контроль); — догляд товарів і транспортних засобів (фактичний контроль). Догляд — адміністративний захід, що полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою встановлення законності їх переміщення через митний кордон, попередження ввезення заборонених предметів, виявлення таємного переміщення товарів, визначення найменування товарів, їх кількості та ціни. Догляд має на меті такі завдання: встановлення законності переміщення через митний кордон об'єктів митного контролю; виявлення товарів і транспортних засобів без документів; виявлення товарів, які заборонені для ввезення чи вивезення, а також товарів, які переміщуються у спеціальному порядку (культурні цінності); встановлення тарифного найменування товару, його ціни, кількості і якості; — передогляд транспортних засобів та інших предметів може проводитися за наявності підстав вважати, що переміщувані через митний кордон транспортні засоби, товари та інші предмети містять контрабанду або є самі контрабандою. Догляд та передогляд проводиться в присутності представника власника товарів і транспортних засобів. Митний догляд може здійснюватися в таких видах: — ідентифікаційний догляд, який здійснюється у спрощеному порядку з метою встановлення фактичної відповідності товарів їх опису і кількості, яка заявлена декларантом. Також визначається країна походження товарів та інші їх якості; — догляд із переліком кількості вантажних місць без їх розпечатування, з вибірковим розпечатуванням чи розпечатуванням всіх вантажних місць; — догляд із вимірюванням і визначенням характеристик товарів і взяттям проб й зразків чи без них; — догляд, який спрямований на виявлення тайників та контрабанди. Залежно від організації контролю за місцем його проведення прийнято розрізняти: — контроль, який здійснюється по прибуттю товарів і транспортних засобів в митний орган; — суцільний митний контроль із застосуванням всіх його форм, що передбачаються митним законодавством, за винятком випадків звільнення від митного контролю; — вибірковий митний контроль, який полягає у застосуванні вибіркових методів перевірки. Перевіряється не весь товар, а лише його зразки. У той же час чинним законодавством встановлено перелік товарів, що в обов'язковому порядку підлягають митному догляду. До них належать: Митний огляд та митний догляд мають загальні ознаки, до яких варто віднести мету їх проведення - встановлення законності переміщення через митний кордон об'єктів митного контролю. Об'єкт — товари і транспортні засоби. У той же час, якщо митний огляд здійснюється шляхом поверхневого огляду без порушення цілісності предметів і їх внутрішнього устрою, то догляд проводять із розкриванням транспортних засобів, тари й упаковки, вантажних приміщень, встановленням найменування і якості з визначенням кількості. Застосовуються такі форми контролю: — товари, що підлягають обкладенню акцизним податком чи приближені до таких в описовій частині; — товари, які підлягають обкладенню митом; — товари, які підлягають під нетарифне регулювання; — товари, що близькі за правовим режимом до товарів, які обкладаються митом чи підлягають під нетарифне регулювання, і коли не можна обійтися без догляду; — щодо тих товарів, стосовно яких надійшла достатня для проведення перевірки оперативна інформація. Крім зазначених форм контролю, застосовується також облік товарів і транспортних засобів. Звертається увага на товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, які розміщуються на митних складах, які перевозяться митними перевізниками. Такий облік здійснюється шляхом ведення різних реєстраційних книг і журналів. Значна увага приділяється усному опитуванню фізичних осіб і представників юридичних осіб посадовими особами митних органів. Усне декларування здійснюється у передбачених чинним законодавством випадках при переміщенні через митний кордон особистих речей. Перевірка обліку і звітності проводиться стосовно товарів і транспортних засобів, що знаходяться на митних складах чи вільних митних складах. Практикується інвентаризація товарів і транспортних засобів, які зберігаються на митному складі. Ідентифікація як форма митного контролю здійснюється шляхом пломбування, опечатування, нанесення цифрових та інших позначень, ідентифікаційних знаків, проставленням штампів, взяттям проб і зразків, опису товарів і транспортних засобів, складенням креслень, фотографуванням, ілюстрацією, використанням товаросупровідної та іншої документації та іншими засобами ідентифікації. Митними органами можуть бути ідентифіковані: транспортні засоби, приміщення та інші місця знаходження товарів і транспортних засобів, що підлягають митному контролю, місця здійснення контролю, товари і транспортні засоби, які знаходяться під митним контролем. При проведенні митного контролю застосовуються різноманітні технічні засоби, які сприяють якості та спрощенню процедури митного контролю. З метою недопущення перевезення через митний кордон наркотиків широко використовуються собаки. У практичній діяльності всі види та форми митного контролю тісно переплітаються. До форм контролю також належать спостерігання, обстеження, аналіз, розробка прогнозів та інше. Так, спостереження за реакцією фізичної особи на митну обстановку чи здійснювані митними органами дії дають змогу виявити неадекватні реакції підконтрольних і по них виявити припущені порушення. Обстеженню піддаються транспортні засоби, наприклад, пасажирські вагони. У результаті вдається виявити контрабанду. Аналіз типових порушень митних правил дозволяє підвищити ефективність митного контролю та суттєво скоротити час на його проведення.

27 огляд та переогляд товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу Відповідно до СТ.55 МК України з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів. Переогляд товарів і транспортних засобів може бути здійснено за рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є підстави вважати, що зазначені товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України з порушенням митного законодавства. Огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється тільки в присутності особи, яка переміщує їх через митний кордон чи зберігає під митним контролем. Якщо є підстави вважати, що у ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і контролю органів державної влади, чи товари, при митному оформленні яких справляються податки та збори, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонене або обмежене, митний орган; має право провести огляд, а у разі необхідності — і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням. Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи. Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюється у разі: 1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, тварин та рослин, а також довкілля; 2) якщо громадянин чи уповноважена ним особа не з'явилися протягом одного місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу; 3) якщо товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях; 4) у разі залишення на території України ручної поклажі і багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територію України. Огляд та переогляд ручної поклажі і багажу у разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника проводяться в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання. Про здійснення огляду та переогляду у випадках, зазначених вище пунктах 1 та 2, складається акт, форму якого встановлює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи. Відповідно до ст. 57 МК України особистий огляд, як виняткова форма митного контролю, проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митного законодавства. Це, як правило, товари, що заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовим рішенням керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби начальника митного органу про підстави і результати такого огляду. Підставами для проведення особистого догляду прийнято вважати: відповідні дані, що містяться у повідомленнях і заявах фізичнихосіб, як громадян України, так і іноземців, в матеріалах, які надійшли від інших правоохоронних, контрольних та інших державних органів України, інформація митних та інших правоохоронних органів, компетентних органів іноземних держав і міжнародних організацій, у тому числі матеріалах, які надійшли з інших митних органів України. Особистий догляд проводиться й при безпосередньому виявленні посадовими особами митного органу будь-яких ознак, що прямо чи побічно вказують на то, що фізична особа приховує при собі і не видає для митного контролю товари чи предмети. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, службовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі. Як поняті запрошуються особи, що не зацікавлені у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитись лише спеціалістом. Особистий догляд проводиться в три етапи. На першому етапі посадова особа митного органу повинна пред'явити фізичній особі, щодо якої прийнято рішення про проведення особистого догляду, письмове рішення про проведення особистого огляду, ознайомити з правами і обов'язками при провадженні особистого догляду й запропонувати добровільно видати приховані предмети. На другому етапі оголошується про початок особистого догляду, піддаються догляду особисті речі, одягу та тіло. При необхідності вони піддаються дослідженню. Наприклад, при контрабанді наркотиків практикується заковтування їх в пакетах у шлунок, що можна виявити лише при дослідженні тіла за допомогою спеціальної апаратури. Особистий огляд проводиться особою однієї статі з особою, яка піддана особистому догляду, в присутності двох понятих тієї ж статі в ізольованому приміщенні, яке повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Доступ в таке приміщення інших осіб, що не беруть участі в особистому догляді, та можливість здійснювати спостереження за провадженням такого догляду має бути виключена. Порядок проведення особистого догляду встановлюється ДМСІ України за узгодженням з Міністерством юстиції України і Міністерством іноземних справ. У той же час чинним адміністративним законодавством і міжнародною практикою вироблені певні правила проведення такого догляду, на чому є необхідність зупинитися І більш детально. В ході особистого догляду: — оглядаються всі дрібні предмети, які належать підданій такому догляду особі (парасоля, портмоне, запальничка, авторучка, портсигар і т.п.); — оглядається верхній одяг, взуття, головний убір: — общупується поверх натільної білизни все тіло особи, яка піддана догляду, зверху до низу; — оглядається знята натільна білизна;— досліджується тіло такої особи (оглядаються волосся, кисті рук, ступні ніг і інше). На третьому завершальному етапі особистого догляду проводиться документальне оформлення результатів особистого догляду і складається протокол особистого догляду особи. Протокол підписується посадовою особою митниці, яка проводила особистий огляд, особою, яка була піддана такому огляду, понятими, а при обстеженні тіла і медичним працівником. Особа, що була піддана особистому догляду, вправі зробити письмові заяви. В разі відмови підписати складений протокол робиться запис «Від підпису відмовився». Копія протоколу особистого догляду вручається під розписку особи, щодо якої такий догляд проводився. До протоколу особистого догляду додаються: — предмети, які добровільно видані особою; — предмети, які виявлені та вилучені в ході проведення особистого догляду; — фотографії і негативи, кіноплівки, аудіо- та відеозаписи, що виконані при проведенні догляду; — пояснення та заяви особи, яка була піддана особистому догляду, медичного працівника, спеціаліста, понятих; — документально зафіксовані результати спостереження, вимірювання, та дослідження, а також факт застосування лікарських ' препаратів. Протоколи особистого догляду підлягають обов'язковій реєстрації в спеціальному журналі особистих доглядів. У разі порушення кримінальної справи чи адміністративного провадження про порушення митних правил оригінал протоколу особистого догляду долучається до матеріалів цієї справи. В митному органі залишається копія такого протоколу.Для проходження митного контролю юридичні та фізичні особи, що переміщують через митну територію товари та предмети, повинні подати митниці необхідні для митного контролю документи. їх перелік та порядок надання встановлюється митною службою. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, Народні депутати України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голова Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Рахункової палати, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

28 особистий огляд як виняткова форма митного контолю Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником. Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в га

лузі митної справи. Протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі. Копія протоколу надається громадянинові. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Дана стаття регламентує випадки та порядок проведення особистого огляду громадян, як форми митного контролю – пункт 2 статті 41 цього Кодексу.Частиною 1 статті визначено, що особистий огляд є винятковою формою митного контролю, який може проводитись лише за наявності достатніх підстав вважати, що громадянином порушується митне законодавство України, а саме громадянин приховує від митного контролю:предмети контрабанди;товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;товари, які заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.У зв'язку із особливим статусом особистого огляду, як форми митного контролю, дозвіл на його проведення у письмовому вигляді начальником митного органу або особою, що його заміщує.Прийняття рішення про проведення особистого огляду оформлюється Постановою про проведення особистого огляду, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 21.04.03 № 262 „Про затвердження форм постанови про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду” та зареєстрованого в Мінюсті України 06.05.03 за № 350/7671.Частина 2 статті, дозволяє прийняти рішення про проведення особистого догляду на митному посту за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду.Частина 3 статі встановлює перелік дій посадових осіб митних органів, які передують особистому огляду:пред'явити громадянину письмову постанову про проведення особистого огляду;ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду;запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.За умови добровільного пред'явлення приховуваних товарів, інспектор складає протокол про порушення митних правил за статтею 340 „Недекларування товарів, транспортних засобів” цього Кодексу, в якому, крім іншого зазначається, що громадянин добровільно пред'явив приховувані товари. В іншому випадку, якщо будуть виявленні при особистому огляді приховані товари, інспектором складається протокол про порушення митних правил за статтею 352 „Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю” цього Кодексу.Частина 4 містить вимоги щодо умов при яких здійснюється особистий огляд:Щодо осіб, які можуть бути присутніми при огляді:посадова особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд;поняті тієї ж статі, не менш ніж два;медичний працівник.Щодо обмежень при виборі понятих:родичі особи, яка підлягає особистому огляду;працівники митних органів;інші особи, які можуть бути заінтересовані у результатах огляду.Щодо приміщення у якому проводиться догляд:ізольоване приміщення;відповідність цього приміщення встановленим санітарно-гігієнічним вимогам;неможливість доступу до приміщення з боку осіб, що не приймають участь у огляді;неможливість спостерігати за проведенням огляду з боку осіб, що не приймають участь у огляді .Щодо проведення огляду:Огляд проводить посадова особа митного органу;Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.Облаштування приміщення для проведення особистого огляду проводиться разом з облаштуванням митного поста або іншого структурного підрозділу митного органу.Визначення таких приміщень здійснюється у відповідності до положень статті 25 цього Кодексу “Земельні ділянки, службові та побутові приміщення, обладнання та засоби зв'язку митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій” та статті 114 цього Кодексу “Службові приміщення митних органів у портах, міжнародних аеропортах і на прикордонних залізничних станціях” .Відповідно до Положення про порядок здійснення особистого огляду громадян, які прямують через митний кордон України (затверджено Головою Державного митного Комітету України 09.06.92), особистий огляд проводиться наступним чином та у наступному порядку:Приміщення, в якому має проводитися особистий огляд, повинно до початку огляду бути обстежене посадовими особами митного органу. Двері в суміжні приміщення, вікна, ілюмінатори та таке інше повинні бути зачиненими, предмети, які можуть бути використані як засоби нападу - вилучені.Порядок проведення особистого огляду:оглядаються усі дрібні предмети, що є у громадянина, який підлягає огляду (палиці, парасолі, запальнички, самописки, цигарниці та т.п.), а також головні убори;оглядаються верхній одяг і взуття, зняті таким громадянином;крізь білизну на дотик перевіряється наявність сторонніх предметів на тілі;

оглядається білизна, знята громадянином;оглядається зачіска, кисті рук, ступні ніг та т.д.При огляді одягу та взуття особливу увагу слід звертати на предмети кустарного виробництва, ортопедичне взуття, а також шви, латки, манжети, плечики, підкладки, пояси, халяви, устілки, каблуки, головні убори.Під час особистого огляду необхідно уважно стежити за громадянином, щодо якого здійснюється такий огляд, беручи до уваги будь-які зміни в його поведінці, зважувати проміжні наслідки огляду і демаскуючі ознаки (сліди ремонту одягу і взуття, бинти або пов'язки на окремих частинах тіла та т.п.), використовуючи знання характерних способів приховування тих чи інших предметів та цінностей.Результати особистого огляду фіксуються у Протоколі особистого огляду, форма якого затверджена наказом Державної митної служби України від 21.04.03 № 262 „Про затвердження форм постанови про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду” та зареєстрованого в Мінюсті України 06.05.03 за № 350/7671., що передбачено частиною 5 статті.Відповідно до частин 6 статті, протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.У разі відмови громадянина підписати Протокол, у ньому робиться відповідний запис про це, що засвідчується підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.Копія Протоколу надається громадянинові в обов'язковому порядку, як це передбачено частиною 7 статті.У відповідності до положень статті 42 “Вибірковість митного контролю” цього Кодексу та згідно з частиною 8 статті, особистому огляду не підлягають:Президент України;Голова Верховної Ради України;народні депутати України;Прем'єр-міністр України;Перший віце-прем'єр-міністр України;Голова та судді Верховного Суду України;Голова та судді Конституційного Суду України;Міністр закордонних справ України;Генеральний прокурор України;члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.Окремо необхідно зазначити, що особи, які користуються дипломатичним імунітетом у відповідності до положень статті 29 Віденській конвенції про дипломатичні зносини (від 18.04.1961), статті 41 Віденської конвенції про консульські зносини (від 24.04.1963), статті 58 Віденської конвенції про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру (від 14.03.1975) є недоторканими особами і таким чином можуть підлягати особистому огляду лише з їх особистої згоди (добровільна відмова від імунітету).

 

29 облік товарів і транспортних засобів що переміщуються через митний кордон україни Облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю. Облік товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, здійснюється з використанням відповідних приладів обліку. Форми документів для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Дана стаття визначає процедуру обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, яка за своєю суттю є формою статистичного спостереження (дивися пункт 1 статті 303 цього Кодексу) та накопичення необхідної інформації, як форму митного контролю – пункт 3 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до цього процедура обліку товарів і транспортних засобів використовується для:

фіксації факту переміщення через митний кордон;

формування, узагальнення та обробка зібраної інформації;

використання інформації для здійснення митної справи та забезпечення інформаційних потреб сторонніх користувачів у межах їх повноважень.

Дана інформація відноситься до спеціальної митної статистики – стаття 306 цього Кодексу.

Фіксація факту переміщення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (момент первинного обліку) здійснюється безпосередньо у момент перетину митного кордону посадовою особою митних органів, шляхом заповнення облікових документів, крім випадків обумовлени

х частиною 2 статті.

Частина друга статті визначає випадки коли посадова особа не може бути присутнім у момент перетину товаром митного кордону України – переміщення товарів стаціонарними видами транспорту (трубопровідним транспортом та лініями електропередачі).

У даному випадку ведеться періодичний облік на підставі даних знятих з відповідних пристроїв обліку.

Відповідно до статті 64 цього Кодексу, митні органи можуть здійснювати ідентифікацію зазначених приладів обліку шляхом накладення митного забезпечення.

Обліковими формами (первинними статистичними документами) є реєстраційні журнали, відомості та формуляри (у тому числі електронні), які ведуться у пункті пропуску.

Посадова особа митних органів на підставі даних, що містяться у документах, передбачених статтею 54 заповнює зазначені облікові форми.

Їх форма та порядок введення, відповідно до частин 3 статті встановлюється Державною митною службою України.

Інформація, що міститься у первинних документах узагальнюється у форми звітності (щоденні, щотижневі, щодекадні, щомісячні, квартальні, піврічні та річні) та надсилаються до митного органу, якому підпорядкований даний митний пост (відділ, пункт пропуску, інший визначений структурний підрозділ митного органу тощо).

Митний орган, відповідно до Табелю статистичної та іншої звітності Державної митної служби України (наказ Державної митної служби України від 01.01.03 № 3 „Про звітність регіональних митниць і митниць перед Держмитслужбою України” із наступними змінами та доповненнями), формує звіти за напрямком діяльності та направляє їх до центрального апарату Державної митної служби України або до спеціалізованих митних установ та організацій (Інформаційно-аналітичне митне управління, Кінологічний центр та т.п.), де відбувається остаточне узагальнення інформації.

Зібрана інформація використовується митними органами:

для поточного та стратегічного планування своєї діяльності;

для підготовки пропозицій щодо змін до законодавчих та нормативних актів з питань, що регламентують зовнішньоекономічну та пов'язану з нею діяльність;

для проведення аналізу своєї діяльності та наслідків впровадження законодавчих та нормативних актів України;

для запобігання контрабанді та боротьбі з порушеннями митних правил.

Користувачами цієї інформації є також інші державні органи, як законодавчий (Верховна Рада України) так і виконавчі органи влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство транспорту, Державна податкова адміністрація, Генеральна прокуратура, інші правоохоронні та контролюючі органи).

Неподання митному органу документів необхідних для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України є порушення митних правил, передбачене статтею 330 “Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю” цього Кодексу, та тягне за собою:

“попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”, оскільки зазначений облік, відповідно до пункту 3 статті 41 цього Кодексу є однією з форм митного контролю.

 

30. усне опитування громадян та посадових осіб підприемств Для забезпечення митного контролю посадовими особами митного органу може проводитися усне опитування громадян та посадових осіб підприємств. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств при здійсненні  митного контролю - це отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією. У ході усного опитування складається протокол, форма якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Дана стаття регламентує порядок проведення усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, як форми митного контролю – пункт 4 статті 41 цього Кодексу.

Усне опитування є необхідною складовою митного контролю. Документи, передбачені статтями 45, 54, 92 цього Кодексу, надають об'єктивну інформацію та дані необхідні для митного контролю, але в окремих випадках може скластися ситуація коли інформації зазначеної у цих документах (за змістом або за формою) замало для здійснення процедур митного контролю та посадовій особі митного органу необхідно прийняти рішення про завершення процедур митного контролю на підставі наявних документів або призупинити ці процедури до отримання необхідних (на думку цієї посадової особи) документів.

Саме усне опитування може дозволити посадовій особі митного органу прийняти остаточне рішення в цьому випадку.

Крім того, враховуючи те, що стаття 42 МКУ передбачає вибірковість здійснення митного контролю, стаття 66 МКУ допускає звільнення від окремих форм митного контролю у деяких окремо визначених випадках, а стаття 68 МКУ допускає здійснення спрощеного митного контролю, рішення про їх застосування повинно прийматись саме на підставі усного опитування громадян

та посадових осіб підприємств.

Тобто, у при практичному застосуванні положень Митного Кодексу України може виникати необхідність отримання додаткової чи первинної інформації від осіб (громадян чи посадових осіб підприємств), які переміщує товари та транспортні засоби через митний кордон (у тому числі особисті речі громадян), що здійснюється у вигляді їх усного опитування.

Відповідно до частини 2 статті, усне опитування громадян та посадових осіб підприємств при здійсненні митного контролю – це отримання посадовою особою митного органу інформації, яка має значення для здійснення митного контролю.

Таким чином, посадова особа митного органу, яка проводить процедури митного контролю, у випадку неможливості отримання необхідної для здійснення цих процедур інформації із наданих супровідних документів, а також з Акту митного огляду (переогляду) чи Протоколу особистого огляду або коли отримана інформація має суперечності, які не дозволяють завершити митний контроль, проводить усне опитування осіб причетних до переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів, які проходять митний контроль.

Відповідно до визначення митного контролю (пункт 15 статті 1 цього Кодексу), посадова особа митних органів при усному опитуванні має право отримувати інформацію щодо:

кількісних характеристик (у тому числі щодо наявності чи відсутності товару, у випадку коли є підстави сумніватися у заяві громадянина чи посадової особи підприємства);

вартісних характеристик;

якісних характеристик, у тій частині, що стосується компетенції митних органів.

Частина 3 передбачає складання у ході усного опитування протоколу за формою, що затверджується Державною митною службою України.

Дану частину необхідно розглядати виключно у контексті того, що у випадку коли у ході усного опитування була отримана інформація, яка необхідна для здійснення процедур митного контролю, цей факт потребує фіксації у протоколі опитування, який підписується особою, яку опитували.

У випадку коли усне опитування не містило такої інформації, а були з'ясовані окремі питання, які виникли у посадової особи щодо товарів, транспортних засобів чи документів на них, зрозуміло, що складання такого протоколу не вимагається.

Усне опитування, як зазначалося вище є однією з форм митного контролю, але відмова від усного опитування або ненадання необхідної інформації, яка є розпорядженні особи, яка підлягає опитуванню, не є порушенням митних правил, яке передбачене статтею 330 “Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю” МКУ, оскільки дана стаття оперує включно поняттям “документи”, а не “інформації” чи відомості”.

31. перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів що переміщуються через митний кордон україни Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Дана стаття визначає дії по перевірці системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як форму митного контролю – пункт 5 статті 41 цього Кодексу.

Дана стаття передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України, як проведення митного контролю.

Таким чином, навіть у випадку коли товари або транспортні засоби, які переміщувались через митний кордон України безпосередньо не перебувають під митним контролем, вони можуть підлягати такій формі митного контролю, як перевірка документів на ці товари або транспортні засоби на відповідність даним заявленим митному органу та у свою чергу вимогам, встановленим Митним Кодексом України та іншими законами України.

Реалізація зазначеної норми Кодексу можливе лише шляхом документальної виїзної перевірки підприємства. Крім того необхідно враховувати, що пункт 5 статті 41, регламентує, як форму митного контролю, крім перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, ще перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів України справляються при переміщенні товарів через митний кордо

ну України.

Порядок проведення виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності встановлено Указом Президента України від 23.07.98 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” (із змінами та доповненнями).

Даний Указ поділяє виїзні перевірки на планові та позапланові.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

- суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

- виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

- суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України може проводитись у ході планової щорічної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

У випадку необхідності термінового проведення перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, начальник митного органу видає розпорядження про позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності із посиланням на один із пунктів (крім пункту “е”) статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Положення даної статті не стосується громадян, оскільки вони не є суб'єктами підприємницької діяльності чи підприємством.

У той же час, положення даної статті стосується громадян – приватних підприємців без створення юридичної особи, оскільки вони є підприємством у визначенні цього терміну в пункті 29 статті 1 МКУ та є суб'єктами підприємницької діяльності, відповідно до визначення наведеного у постанові Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 “Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” (із змінам та доповненнями).

 

32. ообливі режими митного контролю У Митному кодексі України зафіксовані особливі режими митного контролю та технологія їх виконання. Але юристам треба не стільки знати вимоги статей Митного кодексу та інших законодавчих актів, скільки стежити, звертати увагу на правові колізії, порядок застосування необхідної правової норми, правового інституту, знаходити обґрунтованість тим чи іншим виняткам загального положення. Юристам важлива не послідовність дій, операцій при застосуванні конкретного митного режиму, а дотримання законних інтересів держави та осіб, що переміщують товари через митний кордон. Дотримуючись політики демократизації та гуманізації митної справи, керівництво Держмитслужби за погодженням з Президентом та Урядом України створило в міжнародних аеропортах (Бориспіль, Одеса, Львів) зони, коридори спрощеного митного контролю — зелені коридори. Громадяни, що прямують через зелений коридор, звільняються від необхідності заповнювати декларацію (якщо вони не переміщують предмети, обов'язкові для декларування). Особливий митний режим застосовується до військових кораблів, повітряних суден, військових ешелонів, частин, що переміщуються на авто-, бронетехніці в колонах. При цьому речі військовослужбовців не звільняються від контролю. Командири 72 цих військових формувань несуть відповідальність за виконання особовим складом умов переміщення предметів, цінностей через митний кордон. Особливий режим митного контролю при перетинанні митного кордону встановлено для представників дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, членів міжнародних всесвітніх організацій, членів іноземних та національних парламентських та урядових делегацій тощо. Особливий режим застосовується і до експорту зброї, що здійснює Україна згідно з міжнародними домовленостями. Предмети, призначені для службового користування представництвами іноземних держав, міжнародних, міжурядових організацій, підлягають декларуванню шляхом подання митним органам ВМД відповідно до встановленого порядку і звільняються від митних платежів (крім митних зборів). Вони звільняються від митного огляду на основі взаємності. Однак, коли є серйозні причини вважати, що під виглядом предметів службового користування переміщуються інші предмети, може бути проведений митний контроль. Такий огляд здійснюється в присутності уповноваженої особи представництва іноземної держави (міжнародної організації). Особистий багаж осіб, які користуються в Україні митними пільгами, звільняється від митного огляду. Але це не звільняє осіб, що користуються митними пільгами, від обов'язку дотримуватися встановленого в Україні порядку переміщення предметів через митний кордон. Митними пільгами користуються: • міністерства, відомства закордонних справ іноземних держав, з якими Україна підтримує дипломатичні та консульські відносини; • дипломатичні та консульські представництва цих держав на території України; • міжнародні міжурядові організації, що знаходяться на території України, якщо це передбачено відповідними міжурядовими договорами. Зупинимось на режимі митного огляду дипломатичної пошти. Усі місця, які складають дипломатичну пошту, повинні мати видимі зовнішні знаки, що вказують на її характер, і можуть містити тільки дипломатичні документи, призначені для службового користування. Кожне місце дипломатичної пошти не обмежується ні у вазі, ні у розмірах. Дипломатичний кур'єр забезпечується офіційним документом — кур'єрським листом, в якому зазначається його статус та кількість місць, що складають дипломатичну пошту. Дипломатична пошта може бути ввірена тимчасовому кур'єру, який повинен мати кур'єрський лист. Митні пільги припиняються з моменту доставляння пошти за призначенням. На основі спеціальної угоди дипломатична пошта може бути довірена командиру цивільного судна. У такому разі він забезпечується кур'єрським листом, але не наділяється повноваженнями дипломатичного кур'єра. При здійсненні митного контролю митні органи обмежуються тільки зовнішнім оглядом дипломатичної пошти (вимоги Віденської Конвенції 1961 р. «Про дипломатичні відносини»). Особистий багаж дипломатичного кур'єра звільняється від митного огляду, якщо немає підстав вважати, що там є заборонені предмети. Коли все ж таки цей багаж оглядається, то тільки в присутності кур'єра або уповноваженого представника дипломатичної установи. Ці правила застосовують також до консульських кур'єрів і консульських валіз. За наявності серйозних підстав вважати, що консульська валіза містить предмети, які не мають відношення до офіційної кореспонденції та документів або не призначені для офіційного користування, митниця може зажадати розпечатати валізу уповноваженими від іноземного дипломатичного представництва особами. У разі відмови розпечатати все закінчується тим, що валізу все-таки відправляють до місця призначення. Таким чином держава засвідчує повагу до іноземної держави, не порушуючи її прав та одночасно демонструючи пильність митних органів. Митний огляд як одна з основних форм митного контролю — це адміністративна дія, що використовується повноважним державним (митним) органом і полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою визначення законності їх переміщення через митний кордон, попередження ввезення чи вивезення заборонених предметів, виявлення прихованого переміщення товарів, а також визначення найменування, ціни та кількості товару, який переміщується через митний кордон України для визначення розміру митних зборів та інших цілей.

33. поняття та загальні положення митного оформлення «митне оформлення — процедура переміщення транспортних засобів, товарів в умови відповідного митного режиму та виконання митним органом митного контролю зі справлянням встановлених мита, податків, митних зборів та інших зборів і заповненням відповідних документів згідно з чинним законодавством». Конкретно це здійснюється в місцях, умовах та в часи, що визначаються митницею, в регіоні діяльності якої функціонує відправник чи отримувач — власники товарів і предметів, якщо законом не встановлюється інший порядок. Митне оформлення здійснюється у визначених митницею місцях та у відповідний час. Такий порядок необхідний для того, щоб у цьому процесі брали участь інші державні контролюючі органи: санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю тощо. Нині існує практика додаткового контролю підрозділами податкової інспекції (міліції) неподалік від зон здійснення митного оформлення, що не порушує правил митної зони, бо відбувається за її межами. Як виняток, за згодою митного органу та на прохання зацікавлених осіб, що переміщують товари, за їх рахунок митне оформлення може здійснюватись в інших місцях і поза робочим часом митниці. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні враховувати також, що Держмитслужба має право самостійно визначати місце та порядок митного оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів.Зокрема, в Київському регіоні транспортні засоби оформлює тільки одна з 4-х митниць — Київська регіональна митниця. Митне оформлення енергоносіїв здійснюється Центральною енергетичною митницею та її філіями, як то і передбачено Указом Президента України від 23 березня 1998 р. Митне оформлення, включаючи заповнення необхідних документів, як правило, ведеться українською мовою. Але можуть бути і винятки, які свідчать про демократизацію і гуманність митної справи в державі. Застосовується також офіційна мова митних союзів, якщо Україна є їх членом. Митне оформлення починають не пізніше ніж через 30 хв. після того, як посадова особа митного органу повідомила щодо готовності розпочати митне оформлення конкретних товарів і транспортних засобів. Перед цим виконується низка заходів, що об'єднані поняттям «попередні операції». Головне їх призначення — полегшити та прискорити виконання основного митного оформлення, не допустити ввезення або вивезення недо-зволених товарів і транспортних засобів, ідентифікувати товари для митних цілей. Особи з повноваженнями відносно товарів і транспортних засобів та їх представники мають право бути присутніми при митному оформленні. В свою чергу митні органи мають право при потребі вимагати обов'язкової присутності цих осіб при здійсненні митного оформлення та надання допомоги в його здійсненні.При митному оформленні товарів і транспортних засобів, які ввозяться в Україну в митних режимах: випуску у вільне використання, реімпорту, митного складу, декларування яких здійснюється із замовленням вантажної митної декларації, митні органи повинні вимагати, щоб власник або особа, яка перевозить предмети та здійснює їх митне оформлення, пред'являли ці предмети митному інспекторові. Якщо в процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів виникає необхідність їх транспортування, вивішування, визначення наявної кількості, розвантаження, вивантаження, транспортування, відкриття ящиків, ємностей тощо, то всі ці дії на вимогу митника виконують особи, що переміщують предмети через митний кордон, перевізник, власник складу, інша особа, що має повноваження відносно товару. Такі операції не тягнуть фінансових витрат з боку митних органів. З метою митного контролю та митного оформлення митні органи мають право брати проби та зразки предметів для їх дослідження (ст. 40 МК). Порядок взяття проб визначено в ст. 10 МК: • проби беруть у мінімальних кількостях, що забезпечують можливість проведення їх дослідження; • про взяття проб і зразків товарів складається акт за встановленою формою; • з дозволу митних органів зразки і проби товарів можуть брати інші контролюючі органи; • при взятті проб можуть бути присутніми уповноважені особи власника предметів, які при цьому повинні сприяти діям митників, виконувати за свій рахунок вантажні та пакувальні роботи; • митні органи можуть брати проби без присутності уповноважених осіб за невідкладних обставин та у випадку неявки таких осіб понад 10 днів від часу пред'явлення товару до митного оформлення; • особи із повноваженнями власника товару мають право знайомитися з результатами досліджень; • витрати на проведення досліджень особа не відшкодовує, за винятком, коли це робилося на її замовлення; • інші контрольні органи, що брали зразки на пробу, зобов'язані доповісти про результати дослідження взятих зразків митному органу. Відносно визначених раніше попередніх операцій митного оформлення можна зауважити, що при ввезенні товарів із-за кордону на митну територію України, а також при вивезенні товарів із вільних митних зон, безмитних складів перевізник повинен попередньо повідомити про це митні органи. Якщо товари вивозяться за межі держави, то обов'язок повідомити про це митні органи лежить на особі, що переміщує товар і транспортні засоби. Якщо ця особа не робить повідомлення, то це зобов'язаний зробити перевізник. Митні органи можуть вказати, куди і коли повинні прибути товар і уповноважені особи для проведення митного оформлення. Такі повідомлення не роблять морські і річкові судна, повітряні судна, що перетинають митну територію України без зупинки, без заходу в наші порти. Наступним етапом та необхідною умовою початку здійснення митного оформлення є подання митному органу перевізником чи уповноваженою особою власника товару декларації — документа встановленої форми, в якому визначаються характер, кількість (розмір) і вартість, характеристики товару, транспортного засобу. Товари та транспортні засоби з моменту їх пред'явлення митному органу для митного оформлення і до їх випуску (до визначення митного режиму — див. наступну тему. — Авт.) перебувають на тимчасовому зберіганні митних органів, яке здійснюється на спеціальних складах — митних ліцензійних складах, чи складах, власники яких отримали ліцензію в митних органах. За зберігання та строк тимчасового зберігання (не більше 3-х місяців) власник товару платить власнику складу. Митне оформлення передбачає такі етапи. 1. Прийняття, реєстрація та облік митних декларацій. Особа повинна чітко заповнити декларацію, а після її передачі до митного органу на неї поширюється обов'язок нести юридичну відповідальність (адміністративну, кримінальну) за відповідність запису реальному стану. Митний орган повинен перевірити правильність заповнення митної декларації, внести інформацію в систему електронного обліку і проставити на ВМД відмітку «перевірено» та відбитки своєї особистої печатки. З цього моменту конкретна особа митного органу та сам митний орган вступає в офіційні відносини з власником товару, підтверджуючи готовність його митного оформлення. 2. На другому етапі перевіряється правильність визначення коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та країни походження, а також дотримання заходів нетарифного регулювання (при необхідності). Митні дії, що виконуються на цьому етапі, важливі для митної статистики. Особа, яка здійснює перевірку, повинна проставити на ВМД відмітку «перевірено» та засвідчити своєю особистою печаткою. 3. На третьому етапі здійснюється валютний контроль і контроль митної вартості товару. При цьому перевіряються всі необхідні документи щодо зовнішньоекономічного контракту, дотримання вимог валютного законодавства, уточнюється вартість товару та розміри відповідних митних платежів. Час закінчення перевірки фіксується в ВМД та проставляється відбиток особистої печатки інспектора. 4. На четвертому етапі митного оформлення відбувається перевірка правильності митних платежів, наявності заборгованості у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за попередню діяльність та прострочення митних платежів. Перевіряється фактичне надходження грошових сум на рахунок митних органів. Результати перевірки також підтверджуються відбитком особистої печатки інспектора. 5. На останньому етапі митного оформлення перевіряється проходження документів перших чотирьох етапів, правильність заповнення документів і при потребі приймається рішення щодо проведення митного огляду товару. Зауважимо, що рішення щодо проведення митного огляду товару може прийматися будь-яким інспектором митного органу, точніше на будь-якому етапі митного оформлення. Кожний інспектор несе персональну відповідальність за відповідність відомостей, занесених у декларацію, реальному стану. За рішенням митного інспектора, який здійснює митне оформлення, випуск товару та транспортних засобів після митного оформлення може здійснюватися і без митного огляду.

34етапи митного оформлення Відповідно до згаданої Типової технології в Україні передбачено чотири етапи митного оформлення: Перший етап митного оформлення — попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа «Перевірено». До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети. Другий етап митного оформлення — перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД «Сплачено». Третій етап митного оформлення — перевірка вантажним відділом митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп «Під митним контролем» і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок — з цього моменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ. Вантажна митна декларація не приймається до оформлення, якщо вона: — направляється без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; — заповнена декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію; — заповнена з підчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені лише шляхом перекреслення помилкових і внесення правильних відомостей та в інших передбачених законом випадках. Якщо підстави для відмови в митному оформленні відсутні, то вантажним відділом приймається рішення про здійснення огляду товару. За зверненням особи, яка отримує товар, може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою. Четвертий етап митного оформлення — проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими. ВМД важається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснював митне оформлення. Залежно від митного режиму інспектором вантажного відділу, який завершив митне оформлення, накладається чи знімається митне забезпечення. Оформлені митницею листи ВМД розподіляються в такому порядку — перший основний лист («Примірник для митниці») зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення в митному підрозділі, що здійснював це оформлення на протягом 12 місяців. Після цього терміну передаються в архів митниці; — другий основний лист («Примірник для статистики») використовується в підрозділах митної статистики органу ДМСУ; — третій основний лист («Примірник для митниці») використовується в підрозділах митних прибутків і платежів органу ДМСУ; — четвертий основний лист («Примірник для митниці») використовується в залежності від виду зовнішньоекономічної операції: а) під час оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, лист передається декларанту для доставки разом із товаром в пункт пропускання на державному кордоні України. Після процедури пропускання він передається в архів митниці, щоздійснила пропускання товарів через державний кордон; б) під час оформлення товарів ввозяться на митну територію України, лист передається декларанту; — п'ятий основний лист («Примірник для декларанта») передається декларанту. В той же час можуть бути передбачені і додаткові листи ВТД (форми ТД-3). У разі необхідності митні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспектора митниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальний журнал. При кожному закінченні митного оформлення складається реєстр, в який заносяться всі використані при митному оформленні товару документи. Сам реєстр засвідчується особистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митне оформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугували підставою для митного оформлення. Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення транспортних засобів і товарів, які підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур відповідно до заявленого митного режиму.