- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання та основні категорії.
- •2. Криза сучасної освіти та основні напрями реформування вищої освіти і науки в XXI столітті.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •5. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •6. Характеристика студентського віку як особливого періоду соціального розвитку людини.
- •7. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •8. Адаптація студента-першокурсника де навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •Динаміка розвитку студента протягом навчання його у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента
- •Мотивація професійного вибору і здобуття сучасною молоддю вищої освіти
- •Типологія сучасного студента
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника його особистісного зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Мета і зміст виховання студентської молоді.
- •Психологічні принципи і методи виховання студентів у процесі навчання.
- •Проблема класифікації методів виховання та самовиховання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
- •25. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення внз
- •26. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі
- •27. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів
- •28. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •29. Мотивація учіння студентів,її види,розвиток та вплив та процес навчання.
- •30. Активізація пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.
- •31.Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •32. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •33.Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної навчальної роботи студентів.
- •34.Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •35.Академічна успішність студентів, її критеріїта умови ефективності.Причини неуспішності та їх подолання.
- •36.Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента та його формування та врахування в процесі навчання
- •37. Психологічні особливості студентської академічної групи,та її структури
- •38.Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •39.Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •3 Стадія – студентська академічна група стає колективом.
- •40.Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •41. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •42. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їхньої ефективності.
- •43. Психологічні умови організації та ефективності професійного діалогу.
- •44. Протиріччя та бар'єри професійно-педагогічного спілкування, їхні причини та шляхи подолання.
- •45. Взаємини «викладач - студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація. Роль авторитету викладача.
- •46. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •47. Педагогічний конфлікт у взаєминах «студент - викладач», «викладач - студентська академічна група», його особливості, причини виникнення та моделі конструктивного розв'язання.
- •48. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача та психологічні передумови її ефективності. Роль настанов і особливостей «я-концепції» викладача.
- •49.Шляхи формування педагогічної майстерності і підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •50. Болонський процес і психологічні проблеми реформування вищої освіти в Україні.
34.Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
Творчій людині притаманні такі якості:
-бачить проблему, може її сформулювати, поставити питання;
-визначається в шляхах пошуку відповіді на це питання;
-яскраво переживає момент пошуку рішення – переживає «муки творчості»;
-має сильну мотивацію стосовно розв’язання проблеми: цінність, життєвий смисл;
-не лише одержує новий оригінальний результат, а й сам процес його одержання характер новизною.
Є завдання творчого характеру: курсова і дипломна робота, участь у наукових гуртках тощо. А сам процес навчання?
Творча людина – це результат усього досвіду її спілкування і спільної діяльності з людьми, результат власної її активності. У неї поступово формується такий внутрішній світ, який надає всій діяльності творчого характеру або, навпаки, визначає діяльність за готовими, кимсь створеними схемами. Саме збагачення внутрішнього світу, створеного самою людиною відповідно до законів саморозвитку і творчості, стає могутнім джерелом повноцінного розвитку людини.
Студентський вік – сенситивний до набування зрілості, сходження до вершин творчості, з яких починається соціальна (об’єктивна) творчість. У роки студентства не можна не працювати старанно й творчо, бо саме в цей період є всі сприятливі умови для розвитку своїх потенційних можливостей.
У навчанні способам розв’язання різноманітних практичних завдань допомагають евристичні прийоми (навчання шляхом навідних питань, які полегшують знаходження правильного способу; від загальних вказівок до конкретніших).
Проте в процесі професійної підготовки студент повинен навчитися розробляти для себе найважливіші евристичні прийоми. Це багато важить для його розумового розвитку. Таким чином студент народжує для себе суб’єктивну новизну, створює свій власний внутрішній суб’єктивний світ. Відбувається прирощування нового до свого розуму, чутливість до пізнавальних проблем, розвивається креативність (основа творчості).
Параметри креативності:
-оригінальність;
-семантична гнучкість;
-образна адаптивна гнучкість (зміна форми стимулу, щоб побачити в ньому нові ознаки);
-здатність народжувати нові ідеї в нерегламентованих умовах.
На розвитку креативних якостей ґрунтується розвиток процесів творчості.
Творчість студента – це одержання чогось нового передусім у своєму внутрішньому досвіді. Творчість не синонім мисленню. Мислення – це інтелектуальна обробка матеріалу, акцент на розумінні матеріалу, на процесі обробки окремих деталей, із якого народжується новий продукт.
Треба виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок. Багато важить набування пізнавальної компетентності, яка виявляється в таких уміннях:
працювати з текстом, який має недостатню або суперечливу інформацію (шукати необхідну інформацію);
демонструвати вміння інтерпретувати суперечливий і неоднозначний матеріал;
оцінювати суперечливу інформацію і формулювати гіпотези її вирішення;
у природничонаукових знаннях робити пояснення, оцінювати альтернативні погляди, формувати своє ставлення до них.
Лише за таких умов формується підґрунтя для об’єктивної творчості в професійній діяльності, а саме:
1Продуктивність мислення, яка виявляється в кількісних характеристиках розгортання пізнавальної діяльності (аналіз, синтез та ін.) і в якісних показниках.
2Критичність мислення, прагнення до обґрунтованості та доказовості своїх ідей і міркувань.
3Розвиток рефлексивності:
4готовність до об’єктивної самооцінки;
5спроможність до дискусії з собою;
6здатність до саморегулювання.
Загальний культурний рівень, розвиток духовно-моральних якостей особистості.
Багато великих наукових досягнень і відкриттів зроблені за допомогою інтуїції, тобто здобуті з надр підсвідомості. Треба ставити питання, шукати відповіді, міркувати – і проблема неодмінно вирішується. І допомагає в цьому інтуїція. Інтуїція – унікальний інстинкт здогадки. Інтуїція – виникає випадково та є елементом мимовільності.
Риси особистості. які студентів сприяють формуванню в них компонентів творчої діяльності
1. позитивна «Я-концепція», упевненість у своїх можливостях;
2. схильність до ризику;
3. розвиток уяви, прихильність до фантазування;
4. самодисципліна;
5. відповідальність.
Не можна примусити студента творити, якщо він сам не хоче цього.
