- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання та основні категорії.
- •2. Криза сучасної освіти та основні напрями реформування вищої освіти і науки в XXI столітті.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •5. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •6. Характеристика студентського віку як особливого періоду соціального розвитку людини.
- •7. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •8. Адаптація студента-першокурсника де навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •Динаміка розвитку студента протягом навчання його у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента
- •Мотивація професійного вибору і здобуття сучасною молоддю вищої освіти
- •Типологія сучасного студента
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника його особистісного зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Мета і зміст виховання студентської молоді.
- •Психологічні принципи і методи виховання студентів у процесі навчання.
- •Проблема класифікації методів виховання та самовиховання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
- •25. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення внз
- •26. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі
- •27. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів
- •28. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •29. Мотивація учіння студентів,її види,розвиток та вплив та процес навчання.
- •30. Активізація пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.
- •31.Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •32. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •33.Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної навчальної роботи студентів.
- •34.Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •35.Академічна успішність студентів, її критеріїта умови ефективності.Причини неуспішності та їх подолання.
- •36.Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента та його формування та врахування в процесі навчання
- •37. Психологічні особливості студентської академічної групи,та її структури
- •38.Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •39.Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •3 Стадія – студентська академічна група стає колективом.
- •40.Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •41. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •42. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їхньої ефективності.
- •43. Психологічні умови організації та ефективності професійного діалогу.
- •44. Протиріччя та бар'єри професійно-педагогічного спілкування, їхні причини та шляхи подолання.
- •45. Взаємини «викладач - студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація. Роль авторитету викладача.
- •46. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •47. Педагогічний конфлікт у взаєминах «студент - викладач», «викладач - студентська академічна група», його особливості, причини виникнення та моделі конструктивного розв'язання.
- •48. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача та психологічні передумови її ефективності. Роль настанов і особливостей «я-концепції» викладача.
- •49.Шляхи формування педагогічної майстерності і підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •50. Болонський процес і психологічні проблеми реформування вищої освіти в Україні.
29. Мотивація учіння студентів,її види,розвиток та вплив та процес навчання.
Успіх у навчанні залежить від багатьох факторів, серед яких провідне місце займають мотиви (причини, що спонукають до навчання), установка (психологічне налаштування, готовність до діяльності), пізнавальні потреби й інтереси, а також цілеспрямованість та інші вольові якості студента.
Результати дослідження засвідчують, що висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора за умови недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прогалин у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. Саме тому важливою проблемою є завдання формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Тоді навчання надає насолоду, викликає позитивні переживання, бажання працювати.
Розуміння важливої ролі мотивації учбової діяльності призвело до формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу (О. С. Гребенюк).
Проведене експериментальне дослідження зі студентами дало змогу визначити принципи й психолого-педагогічні умови забезпечення професійної мотивації їх навчання:
1. Формувати (і підтримувати) прагнення студентів виявити і ствердити себе через навчально-професійну діяльність. Із цією метою застосовують:
ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю, її суспільною значимістю;
створення уявлень про професіонала з обраної спеціальності;
складання «Образу-Я» як фахівця;
формування ціннісних орієнтацій, що пов’язані з професійною діяльністю;
забезпечення умов для самопізнання, самовиховання,;
підтримання допитливості й “пізнавального” психологічного клімату в студентській групі.
Як наслідок, формується часова перспектива, ідентифікація з професійною моделлю, уявлення про себе в майбутньому в ролі виконавця професійної діяльності.
2. Допомагати (навчати) мінімізувати тривожність, невпевненість щодо професійної діяльності, приділяти увагу розвиткові професійних якостей, здібностей до саморегуляції.
3. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого просування вперед. Тому самооцінку треба підвищувати за рахунок успіху, а не зниженням рівня домагань.
Hеобхідне особистісне залучення студента в процес навчання. Лише за такої умови навчання змінює і настанови, і поведінку студента, і особистість його загалом. Навчання повинно поєднувати логічне та інтуїтивно-творче, інтелект і почуття, ідею і смисл. Лише самостійно організована пізнавальна діяльність дає позитивні результати та забезпечує набування системи знань, умінь і навичок, а також професійне зростання особистості. Розв’язання проблеми забезпечення професійної мотивації залежить також і від викладачів:
насичення змісту навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого предмету);
нарощування змісту і новизни навчального матеріалу;
надання студентам необхідної свободи (умов) для виявлення своїх творчих можливостей;
творче ставлення самих викладачів до викладання свого предмету, інтерес до науки, їх компетентність і авторитет як особистості;
визначення, через які мотиви студент пішов навчатися саме до цього ВНЗ (можливо, через рекламу? – «Якщо Ви не знаєте, що Вам потрібно, заходьте до нас. У нас це є!»);
систематична діагностика реально діючих мотивів навчання студентів;
стимулювання самоосвіти студентів, підтримування пізнавального інтересу до всього, що пов’язане з майбутньою професійною діяльністю.
--------------------------
