
- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання та основні категорії.
- •2. Криза сучасної освіти та основні напрями реформування вищої освіти і науки в XXI столітті.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •5. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •6. Характеристика студентського віку як особливого періоду соціального розвитку людини.
- •7. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •8. Адаптація студента-першокурсника де навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •Динаміка розвитку студента протягом навчання його у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента
- •Мотивація професійного вибору і здобуття сучасною молоддю вищої освіти
- •Типологія сучасного студента
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника його особистісного зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Мета і зміст виховання студентської молоді.
- •Психологічні принципи і методи виховання студентів у процесі навчання.
- •Проблема класифікації методів виховання та самовиховання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
- •25. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення внз
- •26. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі
- •27. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів
- •28. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •29. Мотивація учіння студентів,її види,розвиток та вплив та процес навчання.
- •30. Активізація пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.
- •31.Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •32. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •33.Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної навчальної роботи студентів.
- •34.Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •35.Академічна успішність студентів, її критеріїта умови ефективності.Причини неуспішності та їх подолання.
- •36.Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента та його формування та врахування в процесі навчання
- •37. Психологічні особливості студентської академічної групи,та її структури
- •38.Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •39.Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •3 Стадія – студентська академічна група стає колективом.
- •40.Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •41. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •42. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їхньої ефективності.
- •43. Психологічні умови організації та ефективності професійного діалогу.
- •44. Протиріччя та бар'єри професійно-педагогічного спілкування, їхні причини та шляхи подолання.
- •45. Взаємини «викладач - студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація. Роль авторитету викладача.
- •46. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •47. Педагогічний конфлікт у взаєминах «студент - викладач», «викладач - студентська академічна група», його особливості, причини виникнення та моделі конструктивного розв'язання.
- •48. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача та психологічні передумови її ефективності. Роль настанов і особливостей «я-концепції» викладача.
- •49.Шляхи формування педагогічної майстерності і підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •50. Болонський процес і психологічні проблеми реформування вищої освіти в Україні.
28. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
Діяльність є однією з основних категорій психологічної науки. Діяльність – динамічна система активної взаємодії суб’єкта зі світом, під час якої суб’єкт цілеспрямовано впливає на об’єкт, за допомогою чого задовольняє свої потреби, свідомо й цілеспрямовано змінює світ і себе. Розрізняють діяльність практичну і діяльність теоретичну.
Провідну роль у розв’язанні завдань професійної підготовки студентів, становлення особистості майбутніх фахівців відіграє процес навчання у вищій школі. Процес навчання – це спеціальна форма передачі та засвоєння суспільно-історичного досвіду, яка становить складну єдність діяльностей вченого-викладача і студента, спрямованих на досягнення загальної мети – опанування студентами науковими знаннями, уміннями і навичками та різнобічним розвитком майбутніх фахівців як особистостей. Навчальна діяльність викладача зазвичай називається викладанням, а учбова діяльність студента – учінням (вишколом, навчанням).
Учитися – це значить діяти різними способами для здобування знань, вироблення вмінь і навичок, оперувати ними при розв’язанні пізнавальних і практичних завдань.
Особливості учбової діяльності студента:
засвоєння наукової інформації і набуття практичного досвіду має професійну спрямованість, тобто розглядається як підготовка до майбутньої професійної діяльності;
предметом діяльності студента є вивчення науки в її розвитку, оволодіння процесом формування наукових знань і методами самої науки, ознайомлення з її проблемами, завданнями і підходами до їх розв’язання;
особливі засоби діяльності (наукова література, підручники і методичні посібники, Internet і мультимедійні засоби, лабораторне обладнання і технічні засоби навчання);
діяльність студента відбувається в заздалегідь запланованих умовах (обмежений термін навчання і чіткий графік навчального процесу, зміст навчальної діяльності визначається навчальними планами та ін.);
у навчанні студента суттєво збільшується питома вага самостійної роботи;
поєднання навчального і наукового процесів, самостійна учбово-пізнавальна діяльність студентів протікає разом із дослідницькою їх роботою під керівництвом викладачів;
навчання у вищій школі – процес складний і важкий, який вимагає від студента високої свідомості й активності, надзвичайно високого інтелектуального напруження, зосередженості уваги, мобілізації вольових зусиль і підвищеної працездатності, самоорганізації, раціонального розподілу часу на навчання і відпочинок;
складність завдань і змісту навчально-професійної діяльності може призводити до психічного перевантаження, психофізіологічного напруження, виникнення стресових ситуацій.
Учіння як пізнавальна діяльність має психологічну структуру, а її успіхи залежать від активності того, хто вчиться. Студент – суб’єкт навчання тоді, коли працює на вищому рівні активності, здатний ініціювати й здійснювати пізнавальну діяльність і брати на себе відповідальність за свої дії.
Навчання у вищій школі має більшу прагматичну спрямованість, бо кожен навчальний предмет орієнтує студента на майбутню професійну діяльність, готує його до виконання професійних функцій, оволодіння необхідними для цього знаннями, уміннями та навичками. Отже, ставлення студента до навчання залежить від чіткої його професійної спрямованості.
Предметом діяльності студента є вивчення науки в її розвитку, оволодіння процесом формування наукових знань і методами самої науки, ознайомлення з її проблемами, завданнями і підходами до їхнього розв’язання, а також засвоєння способів професійної діяльності і змісту соціальних ролей дорослої людини, яка працює.
Навчання у вищій школі вимагає від студента переконструювання всієї мислительної діяльності. За Б.Г. Ананьєвим, студентський вік – це вік складного конструювання мислительних процесів.
З’являються нові організаційні форми навчання (лекції, семінарські, практичні і лабораторні заняття), суттєво збільшується частка самостійної навчальної роботи студента (самостійний пошук навчальної інформації, анотація і конспектування наукової літератури, виконання практичних завдань, здійснення професійних функцій під час проходження практики, проведення наукових досліджень тощо).
Поєднання навчального і наукового процесів, самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів протікає разом із їхньою дослідницькою роботою під керівництвом викладачів.
Навчання у вищій школі – процес складний і важкий, який вимагає від студента високої свідомості й активності, надзвичайно великого інтелектуального напруження, зосередженості уваги, мобілізації вольових зусиль і підвищеної працездатності, самоорганізації, раціонального розподілу часу на роботу і відпочинок.
Об'єктом діяльності студента є наукова, теоретична і практична інформація, якою він має оволодіти. Продукти його діяльності є відповіді: усні, письмові, графічні.Таким чином, у студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності є своя мета, свій об'єкт, свої способи досягнення мети, свої можливості.Одне із завдань викладача на всіх етапах становлення студента – допомогти йому знайти себе. Якщо людина отримує завдання, що не відповідає її нахилам, вона ніколи не пізнає якою цікавою може бути праця. При організації викладачем впливу на об'єкт потрібно враховувати те, що студент ніколи не розвивається у прямій залежності від педагогічного впливу на нього, а за своїми законами, властивими його психіці – особливостями сприймання, розуміння, запам'ятовування, становлення волі, характеру, формування загальних і специфічних здібностей.
---------------------------------------------------------------------------