Модуль 1. Культурологія як теоретичне знання.

Література (основна):

1. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зярок; за ред..М. М. Заковича – К.: - т-во «Знання», 2000. – 622с.

2. Подольська Є. А., Лихвар В. Д., Іванова К. А. – Культурологія: навч. посіб. Вид. 2-ге, - Київ: Центр навч. літ., 2005. – 392с.

3. Термінологічний словник з культурології. / Авт.-уклад.: Н. Ю. Больша, Н. І. Єфімчук. – К.:МАУП, 2004. – 144с.

4. Кравець М. С. Культурологія: підручник для студентів ВНЗ І- ІV рівнів акредитації. – Львів: Новий світ. – 2000, 2006. – 320с.

5. Шейко В. М., Тишенська Л. Г. Історія української культури: навч. посіб. / Наук. Ред..В. М. Шейко. – К.: Кондор, 2006. – 264с.

6. Дещинський Л. Є., Денісов Я. Я. Українська та зарубіжна культура. Вид. 4-е: навч. посіб. – Львів.: вид-во «Бескид-Біт», 2005, - 304с.

7. Світова художня культура: від первісного суспільства до початку Середньовіччя: навч. посіб. / О. П. Щоколова, О. Л. Шевнюк. – К.:Вища школа, 2004. – 175с. : іл..

8. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти. / В. А. Греченко, І. В. Чорний. – К.: Літера ЛТД, 2002. -464с.

Тема 1. Специфіка культурологічного знання ( 2 год)

1. 1. Становлення культурології на сучасному етапі

1. 2. Предмет, завдання культурології

Рекомендована л-ра: 1 с.14-41, 2 с.7-37, 4 с.25-38, 8 с.5-15

Конспект лекції Поняття культури і предмету культурології.

Культурологія - порівняно молода гуманітарна дисципліна. Як самостійна наука вона сформувалася на початку XX століття. Сам термін пов'язаний з ім'ям видатної фігури американської антропології Леслі Уайта (1900-1975 рр.).

Л. Уайт, запропонував виділити три підсистеми культури:

технологічну (містить знаряддя виробництва і опосередкує відносини між людиною і природою)

соціальну (охоплює між людські - економічні, етичні, політичні - відносини);

ідеологічну (ідеї, вірування, міфи, знання).

До виникнення культурології культура була предметом вивчення різних гуманітарних дисциплін - історії, філософії, етнографії, археології, філології, психології, політології і ін.

Всі вони вивчали лише окремі аспекти культури, що відповідали їх предмету. Так, для археології культура пов'язана з вивченням залишків предметів, що дійшли до нашого часу, в яких матеріалізовані результати діяльності людей минулих епох.

Для історії мистецтва культура - це виключно художня діяльність людини і її результати. В цілому, жодна з наук, окрім культурології, не вивчає культуру всесторонньо, у всіх її аспектах.

Культурологія - комплексна інтеграційна наука, об'єднуюча в своїх рамках всю сукупність знань про культуру, накопичених за століття різними гуманітарними дисциплінами. Культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання культури. Тому важливим завданням теорії культури є пізнання сутності культури і виявлення законів та механізмів функціонування конкретних форм і сторін культури.

Основні завдання культурології:

1. аналіз культури як системи культурних феноменів;

2. виявлення ментального змісту культури;

3. дослідження типології культури;

4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки;

5. вивчення культурних кодів та комунікацій.

Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Без світу культури важко собі уявити світ особистості. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок від пошуку смислу життя до естетики.

Суть культури.

Культура - це вторинне, штучно створене середовище, яке людина «напластовує» на природу. Це середовище включає –мова, норми поведінки, звички, ідеї і вірування, систему цінностей, соціальну організацію, технологічні процеси і результати людської праці.

Культура - це все досягнення людства, сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людським суспільством за всю свою історію; сукупність результатів людської діяльності.

 Структура культури включає такі поняття.

Артефакти - це штучно створені об'єкти. - предмети, речі, техніка, знаряддя праці, одяг, господарське начиння, житла і т.д.

 Мова, яка оформляє мислення людини і систему письма. 

Духовні цінності - це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу етичних принципів.

 Система соціальних норм поведінки - звичаї, традиції, звички. 

Система соціальних організацій. - сім'я, особливості суспільного і державного устрою.

Духовне виробництво і його результати: міфологія, релігія, філософія, наука, література, мистецтво

Просторові або пластичні прояви - живопис, скульптура, графіка, художня фотографія, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво і дизайн

Тимчасові - словесні і музичні - будують образи в часі, а не в реальному просторі.

Просторово-часові -танець, акторське мистецтво і синтетичні мистецтва, що базуються на нім, - театр, кіномистецтво, телемистецтво, естрадно-циркове мистецтво .

Глобальна культура людства Землі. Риси властиві всім культурам- культурні універсалії - спорт, прикраса тіла, сумісна праця, танці, освіта, похоронні ритуали, звичай дарувати подарунки, гостинність, заборони кровозмішення, жарти, мова релігійні обряди, виготовлення знарядь праці.

Локальна культура складається з декількох підрівнів:

Висока культура - витончене мистецтво, класична музика і література 

Народна культура - казки, фольклор, пісні і міфи

Субкультура -панки, групи відмінні від більшості.

Функції культури.

Функція людинотворчості - формування і виховання особи індивіда. Поза культурою, без її освоєння новонароджений не може стати людиною.

Ціннісна функція - культура сприяє формуванню у людини ціннісних потреб і орієнтації, дозволяє йому розрізняти хороше і погане, добро і зло, прекрасне і потворне.

Інформаційна функція пов'язана із здатністю культури концентрувати соціальний досвід безлічі поколінь людей, накопичувати різноманітні знання, відомості і інформацію про світ і передавати їх від покоління до покоління.

Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право, і встановлює, організовує і регулює відносини між людьми.

Творча функція культури знаходить свій вираз в створенні нових цінностей і знань, норм і правил, звичаїв і традицій, в критичному переосмисленні, реформуванні і оновленні вже існуючої культурної традиції.